"30" червня 2016 р.Справа № 923/1095/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бєляновського В.В.,
суддів: Величко Т.А.,
ОСОБА_1
при секретарі - Альошина Г.М.
за участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від 1 відповідача: не з'явився
Від 2 відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_2 районної державної адміністрації
на ухвали господарського суду Херсонської області від 15 квітня 2016 року
у справі № 923/1095/14
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Туристична компанія “Визит-Центр”
до відповідачів:
1. ОСОБА_2 районної державної адміністрації;
2. Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фінансового управління ОСОБА_2 районної державної адміністрації
про стягнення 400 000 грн.
У березні 2016 року Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області (далі - Управління) звернулося до господарського суду Херсонської області з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014 року у справі № 923/1095/14, просило змінити спосіб та порядок виконання наказу № 923/1095/14, виданого господарським судом Херсонської області 29.10.2016 року про стягнення з районного бюджету Генічеського району Херсонської області на користь ПАТ "Туристична компанія "Визит-Центр" 400 000 грн. шляхом списання цих коштів з ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області.
При цьому заявник вказував те, в Управлінні перебуває на виконанні наказ господарського суду Херсонської області виданий 29.10.2014 року по справі № 923/1095/14 про стягнення з районного бюджету Генічеського району Херсонської області на користь ПАТ "Туристична компанія "Визит-Центр" 400 000 грн., які було сплачено відповідно до договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007р.
Вказана сума була сплачена ПАТ "ТК Визит - Центр" на рахунок спеціального фонду районного бюджету, відкритий по коду класифікації доходів бюджету 50110000 "Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади".
Безспірне списання коштів за рішенням суду про стягнення надходжень бюджету здійснюється у відповідності до пунктів 16-23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2011 № 845 (далі-Порядок).
Згідно з пунктом 19 Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів та їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Розписом доходів районного бюджету на 2014-2016 роки надходження за ККДБ 50110000 "Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади" в 2014 -2016 роках не передбачені. Дата останнього руху коштів по рахунку спеціального фонду 31516931700112, на який надійшли кошти від позивача 12.12.2013 року.
Одночасно з цим, відповідно до пункту 20 Порядку, якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти відповідного бюджету за ККДБ 24060300 "Інші надходження".
Після отримання відповіді від фінансового управління ОСОБА_2 районної державної адміністрації Управлінням того ж дня на підставі вищевказаного пункту 20 Порядку було сформовано платіжне доручення на перерахування коштів у сумі 400 000,0 грн. з рахунку бюджету Генічеського району, відкритому по ККДБ 24060300 "Інші надходження".
Станом на 25.03.2016 року стягувачу перераховані у повному обсязі кошти, що надійшли за цей час на рахунок за ККДБ 24060300 "Інші надходження", у загальній сумі 11843,35 грн. Залишок суми, що підлягає стягненню, складає 388156,65 грн.
Так як кошти на вказаний рахунок надходять в обсязі, недостатньому для виконання виконавчого документу, Управління неодноразово зверталось до фінансового управління ОСОБА_2 районної державної адміністрації, щодо перерахування вказаної суми з рахунку, на якому обліковуються кошти загального фонду районного бюджету, на рахунок по ККДБ 24060300 "Інші надходження", з метою повернення коштів позивачу у повному обсязі. Проте, фінансовим управлінням ОСОБА_2 районної державної адміністрації у наданні коштів відмовлено.
Відповідно до пунктів 23, 27 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначена виключна компетенція міських рад, котрі на пленарних засіданнях вирішують такі питання: затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
Також, статтею 28 цього Закону в галузі бюджету, фінансів і цін, виконавчим органам міських рад надано повноваження зі складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів.
Управління неодноразово зверталось до постійної комісії ОСОБА_2 районної ради з питань бюджету, фінансів та інвестиційної діяльності про сприяння в наданні фінансовому управлінню ОСОБА_2 РДА підкріплення для виконання судового рішення. Однак до цього часу питання не вирішено.
Заявник зазначав, що у виконавчому документі (наказі господарського суду) зазначено: "стягнути з районного бюджету Генічеського району ", який не може визначатися як боржник, оскільки боржники, це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органі казначейства (п.2 Порядку).
Органом, що контролює справляння надходжень районного бюджету є фінансове управління ОСОБА_2 РДА. Органом, яким надано виключне право, на затвердження та внесення змін, а також виконання районного бюджету відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є районна рада Генічеського району. Проте, а ні ОСОБА_2 РДА, а ні районна рада Генічеського району у Виконавчому документі як боржник не визначені.
Обов'язок Управління щодо безспірного списання за виконавчим документом згідно з п. 18 Порядку повідомити фінансове управління ОСОБА_2 РДА про безспірне списання коштів районного бюджету, та в даному випадку, у відповідності до п.20 Порядку здійснювати безспірне списання за кодом доходів бюджету "Інші надходження".
Управління неодноразово використовувало право на звернення до ОСОБА_2 РДА, до районної ради Генічеського району, а також до правоохоронних органів з проханням посприяти у виконанні рішення суду, але безрезультатно.
Управління не наділено жодними повноваженнями примусового впливу на органи, що контролюють справляння надходжень районного бюджету, та органи місцевого самоврядування щодо виділення фінансування для безспірного списання за зазначеним виконавчим документом, більш того, що ці органи не визначені як боржники.
Згідно із п.3 ст.3 Закону України „Про виконавче провадження" органи Казначейства не є органами примусового виконання.
Незважаючи на зазначені обставини, Херсонським окружним адміністративним судом 20.10.2015 по справі № 821/3103/15 винесено постанову та визнано протиправною бездіяльність Управління Казначейства щодо невиконання наказу Господарського суду Херсонської області від 29.10.2014 № 923/1095/14, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду залишена без змін. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій не зазначили, які саме дієві заходи повинно було зробити Управління Казначейства, як орган, який здійснює розрахунково - касове обслуговування та безспірне списання в межах Порядку, для примусу районної ради Генічеського району та ОСОБА_2 РДА виділити кошти для стягнення за виконавчим документом.
А тому, на підставі п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2011 № 845 та ст. 121 ГПК України заявник просив змінити спосіб та порядок виконання наказу господарського суду Херсонської області від 29.10.2016р. по справі № 923/1095/14 про стягнення з районного бюджету Генічеського району Херсонської області на користь ПАТ "Туристична компанія "Визит-Центр" 400 000 грн. шляхом списання цих коштів з ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області.
ОСОБА_2 районна державна адміністрація заперечувала проти задоволення заяви Управління посилаючись на те, що проведення перерахуванні коштів з районного бюджету, з метою виконання рішення господарського суду, не передбачено і не визначено Порядком чи іншими нормативними документами.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.04.2016 року (суддя Пінтеліна Т.Г.) на підставі ст. 89 ГПК України за своєю ініціативою виправлено технічну описку в резолютивній частині рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014р. у справі № 923/1095/14 та викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:
"1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відповідача-1 ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" 400 0000 грн., які було сплачено відповідно до договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007 року за платіжним дорученням № 8 від 01.03.2007р. на рахунок цільового фонду спеціального фонду районного бюджету № 31516931700112 код доходу 50110000, УДК Херсонської області, МФО 852010, ОКПО 24103822, код отримувача 02316612.
3. Стягнути з ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" судовий збір, сплачений за розгляд справи у суді, у розмірі 8000 грн.
4. Звільнити відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області від відповідальності по даному спору."
Ухвала мотивована тим, що приймаючи рішення у справі, суд мав у резолютивній частині рішення зазначити відомості, обов'язковість яких прямо встановлена ст. 84 ГПК України. Разом з тим, під час виготовлення (друку) повного тексту рішення судом допущена помилка (описка), а саме - у резолютивній частині рішення не зазначено сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум.
Іншою ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.04.2016 року (суддя Пінтеліна Т.Г.) задоволено заяву управління Казначейства про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Херсонської області від 29.10.2014 року по справі № 923/1095/14 про стягнення на користь ПАТ "Туристична компанія "Визит-Центр" 400,00 тис. грн. шляхом списання цих коштів з відповідача - ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області.
Ухвала мотивована посиланням на ст. 121 ГПК України, згідно з якою при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 районна державна адміністрація просить зазначені ухвали скасувати і залишити рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014 року без змін. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувані ухвали місцевого суду залишити без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 64, 87, 98 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2014р. позов ПАТ "Туристична компанія "Визит-Центр" до відповідачів ОСОБА_2 районної державної адміністрації та Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області задоволено повністю. Стягнуто з районного бюджету Генічеського району Херсонської області на користь Приватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" 400 000 грн., які було сплачено відповідно до договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007 року за платіжним дорученням № 8 від 01.03.2007р. на рахунок цільового фонду спеціального фонду районного бюджету № 31516931700112 код доходу 50110000, УДК Херсонської області, МФО 852010, ОКПО 24103822, код отримувача 02316612. Стягнуто з ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" судовий збір, сплачений за розгляд справи у суді, у розмірі 8000 грн.
При прийнятті вказаного рішення суд виходив із того, що 19 лютого 2007 року між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ЗАТ "Туристична компанія "Визит-Центр", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Туристична компанія "Визит-Центр", було укладено договір набуття права на оренду земельної ділянки.
Відповідно до умов пункту 2.2. договору, 1 березня 2007 року ПрАТ "ТК "Визит -Центр" в розрахунок за набуте право сплатило на рахунок цільового фонду спеціального фонду районного бюджету 400000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 01.03.2007р.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.05. 2014 року по справі №923/468/14, що набрало законної сили, позов ПрАТ "ТК "Визит-Центр" задоволено повністю, договір про набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ЗАТ "ТК "Визит-Центр", правонаступником якого є ПрАТ "ТК "Визит-Центр", розірвано.
ОСОБА_2 районна державна адміністрація листом № 02/20-400/975 від 18.06.2014р. повідомила ПрАТ "ТК "Визит-Центр" про відсутність правових підстав для повернення 400 000 грн.
Пунктом 10.5. договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007 року встановлено, що у разі розірвання договору застосовується двостороння реституція.
Таким чином, відповідно до пункту 10.5. договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19.02.2007 року, статей 526, 530, 653 ЦК України та згідно з рішенням господарського суду Херсонської області від 13.05.2014р. по справі №923/468/14, ОСОБА_2 районна державна адміністрація була зобов'язана у семиденний строк від дня отримання вимоги ПрАТ "ТК "Визит-Центр" повернути позивачу 400000 грн.
Сторонами в договорі передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути розірваний на вимогу однієї з сторін в односторонньому або в судовому порядку. Окрім того, п. 10.5 договору сторони визначили, що у разі розірвання договору застосовується двостороння реституція.
У цивільному праві реституція розуміється як відновлення стану речей, що існував на час укладення договору, повернення другій стороні в натурі усього, що отримано на виконання правочину. Отже, юридичне значення п. 10.5 договору полягає у зобов'язанні ОСОБА_2 районної державної адміністрації, у разі розірвання договору через невиконання своїх зобов'язань, повернути іншій стороні усі отримані кошти.
За таких фактичних обставин та правових підстав позов підлягає задоволенню.
Оскільки Управління не мало договірних відносин з позивачем, безпосередньо не отримувало ніяких грошових коштів, то не має і обов'язку здійснювати двосторонню реституцію за договором від 19.02.2007р. тому суд дійшов висновку про звільнення відповідача-2 від відповідальності по даному спору .
29.10.2014 року господарським судом Херсонської області на виконання вказаного рішення суду від 06.10.2014р. видано відповідні накази.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами у ній позивачем визначені ОСОБА_2 районна державна адміністрація (м. Генічеськ Херсонської обл.) та Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області.
Згідно з ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:
1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;
2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);
3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;
4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:
- найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;
- розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);
Абзац четвертий частини другої статті 84 виключено на підставі Закону № 1255-IV від 18.11.2003}
- найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);
- найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.
В резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Разом з тим, під час виготовлення повного тексту рішення судом першої інстанції була допущена помилка, а саме - у резолютивній частині рішення не вказано сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум.
Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
За таких обставин, місцевий господарський суд оскаржуваною ухвалою від 15.04.2016 року правильно виправив допущену у резолютивній частині рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014 року помилку та постановив стягнути з ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь Приватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" 400000 грн., які було сплачено відповідно до договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007 року за платіжним дорученням № 8 від 01.03.2007р. на рахунок цільового фонду спеціального фонду районного бюджету № 31516931700112 код доходу 50110000, УДК Херсонської області, МФО 852010, ОКПО 24103822, код отримувача 02316612.
Водночас, пункт 4 вказаної ухвали щодо звільнення Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області від відповідальності по даному спору не відповідає вимогам ст. 84 ГПК України щодо змісту судового рішення, а тому має бути змінений та викладений в наступній редакції:
«У задоволенні позову ПАТ «Туристична компанія «Визит-Центр» до Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області про стягнення 400 000 грн. відмовити.»
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Пунктом 7.1.3 вказаної постанови пленуму роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Отже, в основу рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання встановленим способом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014 року у справі № 923/1095/14, на підставі якого 29.10.2014 року видано відповідний наказ про стягнення з районного бюджету Генічеського району Херсонської області на користь Приватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" 400 000 грн., які було сплачено відповідно до договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007 року за платіжним дорученням № 8 від 01.03.2007р. на рахунок цільового фонду спеціального фонду районного бюджету № 31516931700112 і якими відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 13.06.2007р. № 575 розпоряджалась ОСОБА_2 районна державна адміністрація, виконати не виявилося можливим тому, що у виконавчому документі було зазначено: «стягнути з районного бюджету Генічеського району Херсонської області», який не може визначатися як боржник, оскільки боржники, це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органі казначейства.
Таким чином, враховуючи виправлення згідно з ухвалою суду від 15.04.2016 року допущеної у резолютивній частині рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014 року помилки з метою приведення її у відповідність з вимогами ст. 84 ГПК України та зазначення боржника ОСОБА_2 районної державної адміністрації як особи, з якої здійснено стягнення спірної грошової суми, то підстави для зміни способу та порядку виконання вищевказаного рішення суду відсутні.
При цьому, виконання вищевказаного виправленого рішення господарського суду Херсонської області має провадитися на підставі виданого судом нового наказу, який і буде виконавчим документом.
Зважаючи на наведені норми чинного законодавства, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, якими учасники судового процесу обґрунтовують свої вимоги та заперечення, а також врахувавши виправлення допущеної у резолютивній частині судового рішення помилки, колегія суддів вважає не доведеною наявність конкретних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом, про який зазначає заявник.
За таких обставин, визнати оскаржувану ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.04.2016р. про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Херсонської області від 29.10.2014р. по справі № 923/1095/14 законною та обґрунтованою не можна, у зв'язку з цим вона підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви Управління про зміну способу та порядку виконання вищевказаного наказу має бути відмовлено.
При цьому, місцевим судом не враховано, що статтею 121 ГПК України передбачено можливість зміни способу та порядку виконання саме рішення суду при наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Водночас, можливості зміни способу та порядку виконання наказу господарського суду чинним процесуальним законодавством не передбачено.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.
З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, оскільки цей спір виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_2 районної державної адміністрації, то судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 99, 101-106, 121 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 районної державної адміністрації задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 15 квітня 2016 року у справі № 923/1095/14 про задоволення заяви Управління Казначейства про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Херсонської області від 29.10.2014 року по справі № 923/1095/14 про стягнення на користь ПАТ "Туристична компанія "Визит-Центр" 400,00 тис. грн. шляхом списання цих коштів з відповідача - ОСОБА_2 районної державної адміністрації Херсонської області скасувати.
У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Херсонської області від 29.10.2014р. по справі № 923/1095/14 відмовити.
Пункт 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Херсонської області від 15 квітня 2016 року у справі № 923/1095/14 про виправлення технічної описки в резолютивній частині рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014р. у справі № 923/1095/14 змінити, виклавши його в наступній редакції: «У задоволенні позову ПАТ «Туристична компанія «Визит-Центр» до Управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_2 районі Херсонської області про стягнення 400 000 грн. відмовити».
В решті ухвалу господарського суду Херсонської області від 15 квітня 2016 року у справі № 923/1095/14 про виправлення технічної описки в резолютивній частині рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2014р. у справі № 923/1095/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Величко Т.А.
ОСОБА_1