04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" червня 2016 р. Справа№ 910/1557/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Чорної Л.В.
cекретар судового засідання Білак В.Ю.
за участю представників:
від позивача: Гнідая А.В. - за довіреністю оформленою належним чином;
від відповідача: Комар А.Ю. - за довіреністю оформленою належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент”
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р.
у справі №910/1557/16 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент”
до відповідача Міністерства оборони України
про визнання договору оренди нежитлових приміщень укладеним та стягнення 312188,00 грн. збитків,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Акцент” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України про:
- визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Акцент” та Міністерством оборони України договору оренди нежитлових приміщень на умовах ,викладених у проекті запропонованого позивачем договору, з дати набрання законної сили судовим рішенням;
- стягнення з Міністерства оборони України збитків (упущеної вигоди) в розмірі 312188,00 грн.;
- зобов'язання відповідача звільнити зайняті приміщення та здати їх за актом Товариству з обмеженою відповідальністю “Акцент” у місячний термін, у разі незгоди представників Міністерства оборони України підписати договір оренди нежитлових приміщень розташованих за адресою: Донецька область, місто Авдіївка, вул. Грушевського ( Чапаєва ), будівля 2-Г (відповідно до уточнень позовних вимог від 21.03.2016р.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.06.2015р. військовослужбовці 53 окремої механізованої бригади МЗС України зайняли територію Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент”, і займають належні позивачу приміщення у будівлі 2Г по АДРЕСА_1 без установлених законом підстав.
13.06.2015р. між директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” та представниками Збройних сил України був підписаний акт приймання-передачі приміщень №1,згідно з яким, що військова частина НОМЕР_1 Збройних сил України зайняла та використовує приміщення ТОВ “Акцент”, площею 1084,9 кв.м.
Позивач зазначав, що для оформлення господарських відносин 16.12.2015р. направив для підписання проект договору оренди нерухомого майна на адресу Міністерства оборони України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. провадження по справі № 910/1557/16 припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Не погоджуючись з мотивами припинення провадження у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю “Акцент” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/1557/16, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваної ухвали, скаржником зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.06.2016р.
14.06.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
У судовому засіданні 14.06.2016р. представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та передати матеріали справи на розгляд до суду першої інстанції по суті. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. залишити без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення позивача по справі, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість.
Припиняючи провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд визнав, що між сторонами відсутній предмет спору.
Між тим, із застосуванням даної норми процесуального права колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Переданий на вирішення місцевому господарському суду спір поєднував вимоги про укладення договору у редакції позивача, відшкодування збитків та зобов'язання про звільнення приміщення.
На момент прийняття судом ухвали у справі спір за вказаними вимогами вирішено не було, а тому, враховуючи п. 4.4 вищезгаданої Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., суд першої інстанції повинен був оцінити наявні докази, застосувати норму матеріального права , яка підлягає застосуванню до правовідносин, у яких виник спір, і у залежності від встановленого - вирішити спір по суті заявлених вимог.
Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд, серед іншого, також послався на те, що стороною договору може бути не Міністерство оборони України, а військова частина НОМЕР_1 , яка є діючою юридичною особою, і яка в силу ст. 96 Цивільного кодексу України самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Утім, подання позову до неналежного відповідача у справі не є підставою для висновку про відсутність предмета спору і припинення провадження у справі за п. 1-1 ст. 80 ГПК.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України № 3-4663к06 від 30.01.2007р.
Таким чином, суд першої інстанції ухилився від вчинення правосуддя і виніс ухвалу про припинення провадження у відсутність законних на те підстав.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо неправомірності застосування господарським судом приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, є обґрунтованими.
З огляду на таке, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/1557/16 підлягає скасуванню, матеріали справи направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” - задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р. визначено, що у випадку, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій ст. 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/1557/16 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/1557/16 - скасувати.
3. Матеріали справи №910/1557/16 направити до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.Г. Смірнова
Л.В. Чорна