29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"29" червня 2016 р.Справа № 924/458/16
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах -
1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький
2) Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (Хмельницька дирекція УДППЗ "Укрпошта"), м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин
про стягнення заборгованості за договором оренди та повернення майна
представники сторін:
від позивача 1: Стецюк Т.Л. за довіреністю
від позивача 2: Скородинська О.Ю. за довіреністю
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Худенко І.О. згідно посвідчення
встановив:
Прокурор у позовній заяві просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету заборгованість за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна) у розмірі 35 020, 54 грн., з яких 10 530, 92 основний борг, 2 058, 75 пеня, 1 053,09 грн. штрафу, 21 377, 78 грн. неустойка.;
- зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути балансоутримувачу - Українському державному підприємству поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" по акту приймання - передачі нежитлове приміщення площею 60 кв.м. вартістю 92961 грн., розташоване на першому поверсі по АДРЕСА_2, в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.
Обгрунтовуючи позов прокурор вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення платежів. Стягнення штрафних санкцій обумовлено наявністю відповідних умов договору стосовно їх нарахування. Вимога про повернення майна обґрунтована тим, що дія договору закінчилась, а відповідач продовжує користуватись майном. Однак, відповідно до договору після закінчення його дії відповідач зобов'язаний повернути майно протягом трьох днів. Будь - яких повідомлень відповідача щодо наміру продовжувати дію договору до позивачів не надходило. Орендодавець же, відповідними листами висловив заперечення щодо подальшого продовження дії договору.
Законодавчим обґрунтуванням позову є зазначення норм ст. ст. 549, 551, 653, 795 ЦК, ст. ст. 230, 193 ГК України.
Представники прокуратури та позивачів в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про судовий розгляд справи, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові. Дана кореспонденція повернута поштою з відміткою - „За вказаною адресою не проживає". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, оскільки вказана у позові адреса відповідача, в силу витягу з ЄДРЮОФОПГФ, зробленого судом за ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є реєстраційною, повідомлення за якою є належним повідомленням про розгляд справи.
Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, суд, в силу ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглядом матеріалів встановлено.
21 січня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду Держмайна України по Хмельницькій області (орендодавець) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, яким встановлено - орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно - не житлове приміщення, загальною площею 60. 0 м. кв., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Хмельницької дирекції УДППЗ „Укрпошта" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 30.09.2012 року і становить за незалежною оцінкою 92 961 грн.
Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року ; 786 із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2012 року 1395, 81 грн. (п. 3.1.).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3.). Орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем у співвідношенні:
70% до державного бюджету;
30% Хмельницькій дирекції УДППЗ „Укрпошта" (п. 3.6.).
Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. договору в співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7.).
У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8.).
У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом прийому - передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції до державного бюджету та балансоутримувачу.
Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3.).
У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря (п. 5.10).
Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21 січня 2013 року до 20 грудня 2015 року включно (п. 10.1.).
Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.10).
Договір підписаний обома сторонами.
21 січня 2013 року між сторонами вищевказаного договору підписано акт прийому - передачі, в силу якого орендодавець передав, а орендар прийняв не житлове приміщення, площею 60 м. кв., розміщене за адресою: 3010, АДРЕСА_2 на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Хмельницької дирекції УДППЗ „Укрпошта".
Додатком до договору (підписаним відповідачем і затвердженим Фондом держмайна) сторони обумовили розрахунок плати за базовий місяць оренди.
Також, в справу подано:
лист РВ ФДМУ по Хмельницькій області від 20 листопада 2015 року № 18-06-03627, адресований відповідачу з пропозицією припинити дію договору оренди достроково (докази направлення додано - рекомендоване повідомлення);
лист позивача (фонд Держмайна) № 18-06-03910 від 10 грудня 2015 року, адресований відповідачу, з повідомленням про те, що у зв'язку з закінченням дії договору та неналежним виконанням його відповідачем дія договору не буде продовжена;
претензія позивача (фонд Держмайна) від 23.02.2016 року № 18-08-00556, адресована відповідачу з вимогою повернути майно по акту.
Заслухавши пояснення представників позивачів і прокурора, дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відносини між сторонами (учасниками господарських відносин) за даним позовом виникли з приводу оренди державного майна (як вбачається з договору п. 2.2.).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" цей закон регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.3 ст.18, ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Регіональне відділення Фонду Держмайна України по Хмельницькій області, на виконання умов договору, передав відповідачу в оренду приміщення в АДРЕСА_2. Дане підтверджується підписаним обома сторонами актом прийому - передачі.
Обов'язок оплати оренди виникає у відповідача кожного місяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні 70% до держбюджету, 30% ДП УДППЗ „Укрпошта".
З доданих матеріалів вбачається, що в період з листопада 2015 року по квітень 2016 року орендна плата відповідачем не здійснювалась (докази оплати в зазначені у договорі строки у справі відсутні).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строки оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується розрахунком та становить 10 530, 92 грн.
Таким чином, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п.п. 3.7, 3.8., що передбачають застосування пені та штрафу є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останніх. Розмір цих нарахувань підтверджується поданим розрахунком.
При цьому, судом враховується аналогічна позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 4 оглядового листа ВГС України від 29 квітня 2013 року № 01 - 06/767/2013, де вказано, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).
З договору убачається, що строк дії договору закінчився 21 грудня 2015 року. Направлені на адресу відповідача листи позивача (лист РВ ФДМУ по Хмельницькій області від 20 листопада 2015 року № 18-06-03627, адресований відповідачу з пропозицією припинити дію договору оренди достроково; лист фонду Держмайна № 18-06-03910 від 10 грудня 2015 року, адресований відповідачу, з повідомленням про те, що у зв'язку з закінченням дії договору та неналежним виконанням його відповідачем дія договору не буде продовжена; претензія позивача від 23.02.2016 року № 18-08-00556, адресована відповідачу з вимогою повернути майно по акту), а також відсутність в справі доказів повідомлення позивача про намір продовжити дію договору відповідачем (чого вимагає п. 10.4 договору) свідчать про те, що на 21 грудня 2015 року договір припинив свою дію.
Умовами ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря (п. 5.10 договору).
Відсутність в матеріалах доказів передачі майна орендодавцю (підписаного акту) свідчить про перебування майна в орендаря і після припинення дії договору оренди майна (з кінця грудня 2015 року по квітень 2016 року), що в силу вищевказаних вимог Закону і договору свідчить про порушення останніх відповідачем, і, крім того про виникнення обов'язку відповідача стосовно поверненя майна.
Отже, вимоги про повернення майна підлягають задоволенню.
Ч. 2 ст. 785 ЦК обумовлено - якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи встановлений факт користування майном після завершення дії договору та вищевказану норму Закону, вимоги про стягнення неустойки у вигляді подвійної плати також обґрунтовані. Розмір підтверджується розрахунком.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету на р/р 31111094700004, УДКСУ у м. Нетішин, МФО 815013, банк одержувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код одержувача 37858841) 10 530, 92 (десять тисяч п'ятсот тридцять грн. 92 коп.) грн. основного боргу, 2 058, 75 (дві тисячі п'ятдесят вісім грн. 75 коп.) грн. пені, 1 053,09 (одна тисяча п'ятдесят три грн. 09 коп.) грн. штрафу, 21 377, 78 (двадцять одна тисяча триста сімдесят сім грн. 78коп.) грн. неустойки.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь прокуратури Хмельницької області (код 02911102, Держказначейська служба України, м. київ, МФО 820172, р/р 35218028002814, код класифікації 2800) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість грн.) грн. судового збору.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути балансоутримувачу - Українському державному підприємству поштового зв'язку „Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" по акту приймання - передачі нежитлове приміщення площею 60 кв.м. вартістю 92961 грн., розташоване на першому поверсі по АДРЕСА_2, в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу
3 - позивачу
4 - відповідачу 30100, АДРЕСА_1)
5 - прокуратурі