Рішення від 22.06.2016 по справі 915/445/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 915/445/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Чирковій А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 2451 від 28.04.2016 року,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 32, від 19.04.2016 року,

ОСОБА_3, довіреність № 31 від 08.04.2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”,

01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14,

в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту),

54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ”,

54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/26,

про врегулювання розбіжностей,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ”,

54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/26,

до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”,

01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14,

в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту),

54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23,

про врегулювання розбіжностей, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” про врегулювання розбіжностей.

Ухвалою суду від 18.04.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.05.2016 року.

11.05.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 31.05.2016 року.

30.05.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із зустрічним позовом до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) про врегулювання розбіжностей по Додатковій угоді № 6 від 11.03.2016 року до Договору на надання комунальних послуг № 83-Р від 20.03.2013 року.

Ухвалою суду від 31.05.2016 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) про врегулювання розбіжностей для спільного розгляду з первісним позовом.

31.05.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2016 року.

Ухвалою суду від 15.06.2016 року розгляд справи відкладено на 22.06.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

22.06.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представники відповідача вимоги зустрічного позову підтримали, у задоволенні первісного позову просили відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

20.03.2013 між Державним підприємством “Миколаївський морський торговельний порт” (далі - ДП “ММТП”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 83-Р на надання комунальних послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого ДП “ММТП” зобов'язалось надавати споживачу послуги щодо опалення приміщень, підігріву гарячої води, користування водою та водовідведенням, обслуговування та утримання зовнішніх водопровідних, каналізаційних мереж та КНС, а споживач зобов'язався приймати і оплачувати надані послуги згідно з умовами Договору (а.с. 12-15).

Відповідно до п. 2.1.4 Договору ДП “ММТП” зобов'язалось вчасно інформувати споживача про зміну тарифів на послуги у зв'язку зі змінами нормативних актів, централізованих цін, тарифів ДП “ММТП” та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 3.6 Договору ДП “ММТП” залишає за собою право на зміну тарифів на послуги за цим Договором, виключно у разі:

- підвищення мінімального рівня заробітної плати,

- змін у розмірі відрахувань у фонди (пенсійний, соцстраху та інше) на законодавчому рівні,

- інфляції,

- підвищення цін на енергоносії, паливно-мастильні матеріали, комунальні послуги, закупівлю матеріалів та послуг виробників,

з подальшим укладанням Додаткової угоди до Договору. При цьому, тарифи на послуги ДП “ММТП” змінюються на розмір зміни собівартості послуг у зв'язку з обставинами, вказаними у цьому пункті.

Відповідно до п. 8.2 Договору зміни податкових, розрахункових банківських реквізитів сторін повідомляються письмово листом, який вважається невід'ємною частиною Договору. Інші зміни та доповнення до Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в письмовому виді і підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Правонаступником прав та обов'язків ДП “ММТП” по Договору є Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” (далі - ДП “АМПУ”, Адміністрація, позивач) внаслідок реорганізації ДП “ММТП” шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них на підставі частини 6 розділу VI Закону України “Про морські порти України”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року № 163 та ОСОБА_3 приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків від 13.06.2013 року, які передаються з ДП “ММТП” до ДП “АМПУ” (а.с. 33-40).

На підставі ОСОБА_3 приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013 року № 8 ДП “АМПУ” передало всі права та обов'язки, які передбачені Договором до Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрації Миколаївського морського порту) (а.с. 41-44).

Додатковою угодою № 1 від 19.06.2013 року до Договору, у зв'язку з реорганізацією ДП “ММТП”, а також переходом прав та зобов'язань за Договором до правонаступника - ДП “АМПУ”, у Договорі сторону ДП “ММТП” змінено на ДП “АМПУ” (а.с. 20-21).

11.03.2016 року листом № 18-06/1585 позивач направив відповідачу проект додаткової угоди № 6 від 11.03.2016 року до Договору (далі - Додаткова угода № 6), відповідно до якої пункти 2.1.4, 3.6, 8.2 Договору, банківські реквізити Адміністрації та Додаток № 1 до Договору “Розрахунок вартості комунальних послуг” викладені в новій редакції. (а.с. 45-50)

Листом № 01-3/372 від 28.03.2016 року відповідач направив на адресу позивача підписану Додаткову угоду № 6 з Протоколом розбіжностей від 21.03.2016 року до Додаткової угоди № 6 (далі - Протокол розбіжностей) (а.с. 51-53).

Відповідно до Протоколу розбіжностей відповідач пропонує виключити пункти Додаткової угоди № 6, якими пункти 2.1.4, 3.6, 8.2 Договору викладені в новій редакції.

Листом № 18-06/2268 від 06.04.2016 року позивачем на адресу відповідача направлено Протокол врегулювання розбіжностей від 06.04.2016 року, відповідно до якого позивач запропонував залишити пункти 2.1.4, 3.6, 8.2 Договору в редакції додаткової угоди № 6 від 11.03.2016 року до Договору, запропонованій позивачем (а.с. 54-56).

Протокол врегулювання розбіжностей від 06.04.2016 року відповідачем підписаний не був, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить врегулювати розбіжності по Додатковій угоді № 6 від 11.03.2016 року, а саме: прийняти та затвердити в редакції Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрації Миколаївського морського порту), умови Додаткової угоди № 6 від 11.03.2016 року, які визначені в пунктах 2.1.4, 3.6, 8.2 та викладені в Протоколі врегулювання розбіжностей від 06.04.2016 року, а саме:

Пункт 2.1.4. «Інформувати Споживача про зміну вартості послуг за цим Договором листом, який вважатиметься невід'ємною частиною цього Договору».

Пункт 3.6. «Адміністрація має право в односторонньому порядку змінювати тарифи на послуги визначені цим Договором, про що Адміністрація інформує Споживача листом, який вважатиметься невід'ємною частиною цього Договору».

Пункт 8.2. «Зміни поштових реквізитів, системи сплати податку, податкових, розрахункових банківських реквізитів Сторін, які наведені у розділі 10 цього Договору, а також зміни вартості послуг, повідомляються листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору, всі інші зміни та доповнення до цього Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в порядку, визначеному чинним законодавством України».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Позивач, як монополіст - виконавець та надавач послуг за Договором приймає на себе обов'язок повідомити одержувача послуг - відповідача про зміну вартості таких послуг листом, що автоматично стає невід'ємною частиною Договору та надає змогу завчасно забезпечити інформування споживача послуг про зміну тарифів та врегулювати відносини щодо оплати наданих послуг. Позивач змінює тарифи на такі послуги, оскільки затвердження цін/тарифів на послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво неможливе економічно. З метою приведення у відповідність та забезпечення рівних умов для контрагентів під час укладення та виконання договорів, та враховуючи зміни, що вносяться до пункту 2.1.4 Договору, позивач вважає за необхідне викласти пункт 8.2 у вказаній редакції.

Крім того, із посиланням на норми ст. 654 ЦК України, позивачем зазначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, а тому пропозиція позивача викласти зміни тарифів листом, який стане невід'ємною частиною договору, правомірна, ґрунтується на законодавчих нормах, відповідає звичаям ділового обороту, а також відповідає вимогам ст. 203, 205, 207, 208, 654 ЦК України, ст. 25 Закону України “Про теплопостачання”.

У поданому суду відзиві на позовну заяву (а.с. 65-68) відповідач проти первісного позову заперечує.

В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.

Із посиланням на приписи ст. 19 Конституції України, ст.ст. 627, 632, 651 ЦК України, ст.ст. 180, 189 ГК України, відповідач зазначає, що ціна є істотною умовою господарського договору, а тому може бути змінена лише за домовленістю сторін шляхом укладання Додаткової угоди до Договору, а не в односторонньому порядку.

У поданій зустрічній позовній заяві відповідач просить врегулювати розбіжності за Додатковою угодою № 6 до Договору № 83-Р від 20.03.2013 року, а саме: визнати її укладеною в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” з урахуванням Протоколу розбіжностей від 21.03.2016 року:

- Виключити з Додаткової угоди № 6 пункт 1 наступного змісту: «Пункт 2.1.4. Договору викласти в наступній редакції:

2.1.4. Інформувати Споживача про зміну вартості послуг за цим Договором листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору».

- Виключити з Додаткової угоди № 6 пункт 2 наступного змісту: «Пункт 3.6. Договору викласти в наступній редакції:

3.6. Адміністрація має право в односторонньому порядку змінювати тарифи на послуги визначені цим Договором, про що Адміністрація інформує Споживача листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору.»

- Виключити з Додаткової угоди № 6 пункт 3 наступного змісту: «Пункт 8.2. Договору викласти в наступній редакції:

« 8.2. Зміни поштових реквізитів, системи сплати податку, податкових, розрахункових банківських реквізитів Сторін, які наведені у розділі 10 цього Договору, а також зміни вартості послуг, повідомляється листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору, всі інші зміни та доповнення до цього Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в порядку, визначному чинним законодавством України.»

Позивач у поданому відзиві на зустрічну позовну заяву просив відмовити у її задоволенні з підстав, зазначених у первісному позові.

Судом встановлено наступне.

ДП “АМПУ” є суб'єктом природних монополій, здійснює господарську діяльність для отримання прибутку, в тому числі прибутку, пов'язаного із транспортуванням теплової енергії.

Відповідно до ст. 181 ЦК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частина третя цієї статті ГК України передбачає зобов'язання сторін щодо обов'язкового погодження предмету, ціни та строку дії договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 189 ГК України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Суд у справах даної категорії повинен розглянути розбіжності, які виникли між сторонами при внесенні змін до договору, визначити, яка редакція спірного пункту відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює відносини у відповідній сфері і в залежності від встановленого, визначає, в якій редакції має бути викладений спірний пункт.

Зміни до договору, які просить внести позивач, стосуються зміни ціни наданих комунальних послуг та порядку їх встановлення.

Отже, суд прийшов до висновку, що зміни стосуються ціни договору, яка є істотною умовою правочину та не може змінюватись в односторонньому порядку.

При цьому кожна із сторін є суб'єктом господарювання, позивач за вказаним правочином отримує прибуток, а тому примушення до певних умов договору, зокрема щодо встановлення ціни наданих послуг, є неприпустимим.

Умовами Договору визначений порядок внесення змін у Договір.

Як вказано вище, пунктом 3.6 Договору передбачені виключні випадки, у яких позивач має право на зміну тарифів на послуги за договором, з подальшим укладанням Додаткової угоди до Договору. Пунктом 8.2. Договору передбачено, що зміни податкових, розрахункових, банківських реквізитів Сторін, які наведені у розділі 9 цього Договору, повідомляються письмово листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору. Інші зміни та доповнення до цього Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в письмовому виді і підписані обома Сторонами та скріплені печатками.

Вказаний порядок внесення змін відповідає вимогам законодавства та волевиявленню сторін.

Підстав для зміни умов Договору, передбачених ст.ст. 651, 652 ЦК України, позивачем також не доведено, а судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні первісного позову, а вимоги зустрічного позову задовольнити в повному обсязі. При цьому судом враховано, що решта умов Додаткової угоди №6 до Договору № 83-Р від 20.03.2013 року залишаються узгодженими сторонами, а тому є укладеними.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір при відмові в позові покладається на позивача, а при задоволенні позову стягується з відповідача на користь позивача, у зв'язку з чим з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) (ідентифікаційний код 38728444) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” (ідентифікаційний код 38525235) про врегулювання розбіжностей - відмовити повністю.

2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” (ідентифікаційний код 38525235) до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) (ідентифікаційний код 38728444) про врегулювання розбіжностей - задовольнити повністю.

3. Врегулювати розбіжності за Додатковою угодою № 6 до Договору № 83-Р від 20.03.2013 року, а саме: визнати її укладеною в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” з урахуванням Протоколу розбіжностей від 21.03.2016 року:

- Виключити з Додаткової угоди № 6 пункт 1 наступного змісту: «Пункт 2.1.4. Договору викласти в наступній редакції:

2.1.4. Інформувати Споживача про зміну вартості послуг за цим Договором листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору».

- Виключити з Додаткової угоди № 6 пункт 2 наступного змісту: «Пункт 3.6. Договору викласти в наступній редакції:

3.6. Адміністрація має право в односторонньому порядку змінювати тарифи на послуги визначені цим Договором, про що Адміністрація інформує Споживача листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору.»

- Виключити з Додаткової угоди № 6 пункт 3 наступного змісту: «Пункт 8.2. Договору викласти в наступній редакції:

« 8.2. Зміни поштових реквізитів, системи сплати податку, податкових, розрахункових банківських реквізитів Сторін, які наведені у розділі 10 цього Договору, а також зміни вартості послуг, повідомляється листом, який вважатиметься невід'ємною частиною Договору, всі інші зміни та доповнення до цього Договору мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в порядку, визначному чинним законодавством України.»

4. Стягнути з Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ідентифікаційний код 38728444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_4 КОМПАНІЯ” (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/26, ідентифікаційний код 38525235) судовий збір в сумі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп)

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.06.2016 року.

Суддя В.О. Корицька

Попередній документ
58637247
Наступний документ
58637249
Інформація про рішення:
№ рішення: 58637248
№ справи: 915/445/16
Дата рішення: 22.06.2016
Дата публікації: 05.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); надання послуг