Постанова від 29.06.2016 по справі 916/4644/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року Справа № 916/4644/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,

суддів -Катеринчук Л.Й.,

Удовиченка О.С.,

за участю представників сторін:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Костюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбуд" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 у справі №916/4644/15 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбуд", -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2016 (суддя Грабован Л.І.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНБУД" у задоволенні скарги ТОВ "Південбуд" на дії розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_7.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 (колегія суддів: Воронюк О.Л. - головуючий, судді Лашин В.В., Мирошниченко М.А.) апеляційну скаргу ТОВ "ПІВДЕНБУД" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 09.03.2016р. по справі № 916/4644/15 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 скасувати та направити справу на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2015 прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" та призначено заяву до розгляду у підготовчому засіданні суду на 09.12.2015.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД".

Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" у розмірі 2 785 344грн. (2 696 243,43 грн - заборгованість за кредитом; 26 704,58грн - заборгованість за відсотками, 62 395,99грн - судовий збір).

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).

Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" строком на сто п'ятнадцять днів до 05.05.2016 включно.

Призначено розпорядником майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" арбітражного керуючого ОСОБА_7.

Встановлено оплату послуг арбітражному керуючому за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" у розмірі двох мінімальних заробітних плат, шляхом авансування оплати ініціюючим кредитором Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на розрахунковий рахунок арбітражного керуючого, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2016р. розпорядником майна ТОВ „ПІВДЕНБУД" арбітражним керуючим ОСОБА_7 надано до суду проміжний звіт про хід процедури розпорядження майном з підтверджуючими документами та звіт про надіслання відзивів кредиторам боржника.

09.03.2016 до суду першої інстанції звернулось ТОВ "ПІВДЕНБУД" зі скаргою на дії розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_7, в якій заявник просив припинити повноваження розпорядника майна ТОВ "ПІВДЕНБУД" арбітражного керуючого ОСОБА_7 та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Сніткіну І.А.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії розпорядника майна, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявником не вказано, в чому полягають порушення арбітражним керуючим ОСОБА_7 вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та чим вони підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.

Розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках тощо.

Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) визначені ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника тощо.

Згідно ч. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Частиною 1 статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.

Згідно ч.ч.2,3 вказаної статті розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом;

4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.

Звертаючись із скаргою на дії розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_7, ТОВ „ПІВДЕНБУД" посилалось на те, що дії та бездіяльність розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_7 суперечить вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому арбітражний керуючий підлягає усуненню від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ „ПІВДЕНБУД".

Так, в своїй скарзі боржник зазначив про те, що прокуратурою Одеської області за вх. 1293 від 01.03.2016р. була зареєстрована заява ТОВ „ПІВДЕНБУД" про злочин, в якій повідомлялось орган прокуратури про вчинення розпорядником майна ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого вимогами статей 190, 219, 231, 232, 358 КК України. Крім того, боржнику стало відомо, що розпорядник майна ОСОБА_7 за попередньою змовою з громадянином ОСОБА_9 та з ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", використовуючи підроблені документи та печатку від ТОВ „ПІВДЕНБУД", подають до господарського суду Одеської області заяви від конкурсних кредиторів, які взагалі не існують.

Також в скарзі вказано про те, що ТОВ „ПІВДЕНБУД" не погоджується з призначенням розпорядником майна ОСОБА_7, оскільки при його призначенні судом порушені вимоги ст.ст. 4-2, 4-3, 65 ГПК України, ст. 114 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищезазначені факти порушення розпорядником майна ОСОБА_7 своїх обов'язків, заявник вважає, що протиправні дії розпорядника майна можуть привести до порушення прав ТОВ „ПІВДЕНБУД".

Згідно вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як встановили суди попередніх інстанцій, в своїй скарзі заявник - ТОВ "Південбуд" не вказав, які саме дії арбітражного керуючого ОСОБА_7 суперечать вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не довів належними доказами свої доводи, а факт звернення до прокуратури із заявою про вчинення злочину розпорядника майна ОСОБА_7, передбаченого вимогами статей 190, 219, 231, 232, 358 КК України, без відомостей щодо результатів розгляду заяви, не може бути прийнятий судом як доказ неправомірних дій розпорядника майна боржника.

Крім цього, не приймаючи до уваги інформацію про те, що розпорядник майна за попередньою змовою з громадянином ОСОБА_9 та з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", використовуючи підроблені документи та печатку від ТОВ "Південбуд", подають до господарського суду заяви від конкурсних кредиторів які взагалі не існують, суди попередніх інстанцій встановили, що зазначена інформація не підтверджена належними та допустимими доказами.

Також судами попередніх інстанцій відхилені твердження заявника про те, що при призначенні розпорядника майна боржника господарським судом Одеської області надано пріоритет арбітражному керуючому ОСОБА_7, що полягає у розгляді виключно його заяви та ігноруванні наявності інших заяв арбітражних керуючих, оскільки ухвалою підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 11.01.2016, зокрема, було призначено розпорядником майном ТОВ "ПІВДЕНБУД" арбітражного керуючого ОСОБА_7, вказана ухвала на даний час не оскаржувалась, отже, набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на усій території України згідно ст.ст.4,5 ГПК України .

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, питання щодо правомірності призначення розпорядника майна ОСОБА_7 не було предметом розгляду у судовому засіданні 09.03.2016.

Таким чином, дослідивши надані докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що в діях арбітражного керуючого ОСОБА_7 при виконанні ним обов'язків розпорядника майна ТОВ "Південбуд" відсутні порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження тих фактів, які викладені в скарзі на дії розпорядника майна.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбуд" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 у справі №916/4644/15 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В.

Судді:Катеринчук Л.Й.

Удовиченко О.С.