30 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Сімоненко В.М.,
Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року в справі за позовом заступника Генерального прокурора України до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, третя особа - Державна інспекція сільського господарства України, про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку,
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 квітня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 червня 2015 року, позов задоволено частково. Поновлено заступнику Генерального прокурора України строки звернення до суду; визнано протиправними та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 26 серпня 2008 року № 1356 та 15 березня 2011 року № 274; визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки щодо земельних ділянок, що розташовані на території Української міської ради Обухівського району Київської області. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення судів попередніх судових інстанцій залишено без змін.
22 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року, з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 257, 268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На підтвердження наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_4 посилається на постанови Верховного Суду України від 16 та 30 вересня 2015 року, в яких, на її думку, по іншому застосовані зазначені норми права.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
У справі, про перегляд якої подано заяву суд касаційної інстанції відхиляючи касаційну скаргу ОСОБА_4 та залишаючи без змін рішення судів попередніх судових інстанцій дійшов висновку про те, що оскаржуваними розпорядженнями Обухівської районної державної адміністрації, державними актами на земельні ділянки та діями щодо передачі спірних земельних ділянок у приватну власність громадянам та подальшого їх відчуження порушено право власності держави на землі водного фонду, які не можуть передаватись з державної власності у приватну, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земель водогосподарського призначення. При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх судових інстанцій про пропущення прокурором строку звернення до суду із зазначеним позовом з поважних причин, оскільки про вказані порушення прокуратура дізналася під час проведення перевірки додержання районної державною адміністрацією земельного законодавства у 2013 році, яка була проведена після отримання листа Державної інспекції сільського господарства України від 28 жовтня 2013 року № 7448/6-1/2-13.
У той самий час, у наданій для порівняння постанові від 30 вересня 2015 року Верховний Суд України скасував судові рішення судів попередніх судових інстанцій та направив справу на новий розгляд з підстав того, що суди в порушення вимог статті 32 ГПК України не встановили початку перебігу позовної давності та наявності чи відсутності поважних причин його пропуску.
В постанові від 16 вересня 2015 року Верховний Суд України погодився з висновком судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність, яку заявник пропустив без поважних причин. При цьому дія Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки цей Закон прийнято після спливу позовної давності.
Отже, порівняння змісту постанов Верховного Суду України зі змістом ухвали, яку заявниця просить переглянути не дає підстав для висновку про те, що зазначена ухвала не відповідає викладеному у вказаних постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Ураховуючи наведене, вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом заступника Генерального прокурора України до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, третя особа - Державна інспекція сільського господарства України, про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Сімоненко
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк