29 червня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Маринченко В.Л., перевіривши матеріали заяви державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна телевізійна група» до ДПІ про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
22 червня 2016 року ДПІ подала до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року у вищезгаданій справі.
Відповідно до статті 235 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Вимоги до заяви про перегляд судових рішень та порядок її подання встановлені статтями 239 та 2391 КАС.
Заява ДПІ не відповідає зазначеним вимогам, оскільки всупереч пункту 3 частини другої статті 239 КАС у ній чітко не вказано з відповідним обґрунтуванням з яких саме підстав, установлених статтею 237 КАС, Верховному Суду України слід переглянути судове рішення. Натомість у заяві ДПІ посилається на пункт 1 частини першої статті 237 КАС, однак при цьому вказує на неоднакове застосування норм процесуального права, що відповідає іншому пункту згаданої частини статті 237 КАС.
До заяви не додано судових рішень, визначених пунктом 3 статті 2391 КАС, залежно від підстав звернення до Верховного Суду України.
Також до заяви не додано документ про сплату судового збору, який при поданні заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у цій справі визначається відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 та підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Вказуючи на відсутність у податкового органу обов'язку зі сплати судового збору за подання цієї заяви, ДПІ посилається на постанову Верховного Суду України від 30 червня 2015 року № 21-598а15. Однак таке посилання є безпідставним, оскільки в зазначеній постанові вказано на відсутність обов'язку зі сплати судового збору при оскарженні судових рішень саме в особи, яка в силу положень пункту 23 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI була звільнена від його сплати за подання відповідного позову.
Заява містить клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору, однак наведені в ньому підстави з огляду на положення пункту 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» не можна вважати достатніми для повного звільнення відповідача у справі від сплати цього збору.
За таких обставин заяву відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС слід залишити без руху та надати ДПІ строк для усунення її недоліків. У разі неусунення недоліків заяви протягом установленого строку вона буде повернута заявнику (пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС).
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 239-2392 Кодексу адміністративного судочинства України
У задоволенні клопотання державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року залишити без руху.
Установити строк до 22 серпня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви.
Надіслати копію цієї ухвали заявнику.
Суддя
Верховного Суду України В.Л. Маринченко