04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" червня 2016 р. Справа№ 910/1607/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко О.В.
Гончарова С.А.
секретар Каніковський А.О.
за участю представників:
від позивача: Ходак В.В. (представник за довіреністю)
від відповідача: Маслова В.М. (представник за довіреністю)
від третьої особи: Примак К.В. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"
на рішення господарського суду міста Києва
від 28.03.2016 року
у справі №910/1607/16 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"
до Національного банку України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"
про стягнення збитків у розмірі 511261,17 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про стягнення збитків у розмірі 511261,17 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року, що виявилася у незастосуванні заходів впливу до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", позивачу заподіяно збитків у розмірі 511261,17 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва 28.03.2016 року у справі №910/1607/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому скаржник посилається на те, що бездіяльністю відповідача у період з 01.07.2011 р. по 28.02.2014 р. щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк", бездіяльністю відповідача щодо незастосування заходів впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк", що призвело до прийняття рішення про призначення тимчасової адміністрації та подальшу ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк", що у свою чергу призвело до порушення майнових прав вкладників та кредиторів ПАТ "Брокбізнесбанк", завдано позивачу збитків у розмірі 511261,17 грн. Недодержання правил здійснення господарської діяльності відповідача було встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2015 р. у справі №826/19469/14.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 21.04.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 31.05.2016 р.
26.05.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду - без змін. У відзиві відповідач зокрема зазначає, що скаржник не вказує в чому саме полягають завдані йому збитки, оскільки обмеження у використанні грошовими коштами розміщеними у банку, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і пов'язані з процедурою ліквідації банку. Оскільки майнові права, що перейшли у власність скаржника після укладення договору факторингу від 24.11.2015 р., тобто після прийняття рішення про ліквідацію цього банку, то скаржник усвідомлював або мав усвідомлювати усі наслідки здійснення у банку процедури його ліквідації, у тому числі обмеження із використанням кредиторами банку своїм майном та порядок задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 31.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 21.06.2016 р.; зобов'язано третю особу надати суду відзив на апеляційну скаргу.
07.06.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив прийняти законне та вмотивоване рішення. У відзиві відповідач зокрема зазначає, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №226/14 від 16.10.2014 р. про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, з якого вбачається, що вимоги ТОВ "Торгова компанія "Західнафтопром" акцептовано в сумі 511261,17 грн. Після запровадження у банку тимчасової адміністрації та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст.52 цього закону. ПАТ "Брокбізнесбанк" все ще перебуває в процедурі ліквідації, що підтверджується рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №103 від 21.05.2015 р. про продовження здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" на один рік до 10.06.2016 р.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду №09-52/2439/16 від 21.06.2016 р. у справі №910/1607/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/1607/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.) від 21.06.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 21.06.2016 р.
Представники сторін, третьої особи у судове засідання з'явились та надали пояснення по суті спору.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.04.2013 р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Західнафтопром" (клієнт) був укладений договір про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування №15798/2 Вол.-Вол., на підставі якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточні рахунки та здійснити їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього договору.
На підставі постанови правління Національного банку України від 28.02.2014 № 107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду 28.02.2014 р. прийнято рішення №9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку. Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на три місяця з 03.03.2014 р. по 02.06.2014 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Західнафтопром" звернулося до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку із заявою про визнання кредитором від 25.06.2014 р.
16.10.2014 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №226/14 щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку, згідно якого грошові вимоги ТОВ "Торгова компанія "Західнафтопром" акцептовані у сумі 511261,17 грн.
27.11.2015 р. між ТОВ "Торгова компанія "Західнафтопром" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" був укладений договір факторингу (у вигляді відступлення права грошової вимоги) №0611-2015/ЮОФК, відповідно до п.1.1 якого товариство "Фінансова компанія "Артфінброк" зобов'язується передати грошові кошти в сумі 230067,50 грн. клієнту за плату, а клієнт відступає товариству "Фінансова компанія "Артфінброк" своє право грошової вимоги в розмірі 511261,17 грн., включаючи всі види штрафних санкцій (у тому числі, пеню, яка може бути нарахована за прострочення виконання грошового зобов'язання, що мало місце як до, так і після укладення цього договору), яке належить клієнту на підставі договору №15798/2 Вол.-Вол. від 25.04.2013 р., укладеного між клієнтом та Банком.
24.12.2015 р. Товариством на адресу Банку було направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором №15798/2 Вол.-Вол. від 25.04.2013 р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 р. у справі №826/19469/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р. та Вищого адміністративного суду від 02.11.2015 р., визнано протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.07.2011 р. по 28.02.2014 р. щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк", яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки ПАТ "Брокбізнесбанк" не рідше одного разу на 36 місяців; надання ПАТ "Брокбізнесбанк" результатів інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 р. по 01.08.2013 р., встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення ПАТ "Брокбізнесбанк" про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 р. по 01.08.2013 р.; визнано протиправною бездіяльність Національного банку України в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Брокбізнесбанк" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ "Брокбізнесбанк" за період з 01.07.2008 р. по 01.08.2013 р. та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність", пункту 5 глави 2, пункту 4 глави 3, пункту 5 глави 4, пункту 5 глави 5, пункту 4 глави 6 "Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS".
Спір у справі виник у зв'язку із спричиненням позивачу збитків у розмірі 511261,17 грн., завданої неправомірною бездіяльністю відповідача щодо незастосування заходів впливу до Банку.
Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Обґрунтовуючи завдані збитки позивач посилається на те, що на підставі договору факторингу (у вигляді відступлення права грошової вимоги) №0611-2015/ЮОФК від 27.11.2015 р. позивач набув від ТОВ "Торгова компанія "Західнафтопром" право грошових вимог до Банку як сторони за договором №15798/2 Вол.-Вол. від 25.04.2013 р. на суму 511261,17 грн.
При цьому, на вказану суму грошові вимоги ТОВ "Торгова компанія "Західнафтопром" були акцептовані згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №226/14 від 16.10.2014 р. щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.
Таким чином, станом на момент укладення договору факторингу (у вигляді відступлення права грошової вимоги) №0611-2015/ЮОФК від 27.11.2015 р. грошові вимоги кредитора Банку були внесені до реєстру вимог кредиторів.
В той же час, за змістом п. 1.1 вказаного договору право вимоги до боржника переходить товариству "Фінансова компанія "Артфінброк" з дати перерахування всієї суми фінансування і повного розрахунку з клієнтом у порядку, визначеному його пунктом 2.2.
Згідно з п. 2.2 договору №0611-2015/ЮОФК від 27.11.2015 р. товариство "Фінансова компанія "Артфінброк" передає клієнтові грошові кошти на загальну суму 230067,50 грн. частинами протягом 15 робочих днів з моменту підписання цього договору, шляхом перерахування коштів на рахунки клієнта, визначені у розділі 10 цього договору.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем всупереч приписам ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання ним вимог п. 2.2 договору №0611-2015/ЮОФК від 27.11.2015 р., що позбавляє суд можливості встановити обставини та момент набуття ним прав вимоги до Банку за договором №15798/2 Вол.-Вол. від 25.04.2013 р.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що договір факторингу (у вигляді відступлення права грошової вимоги) №0611-2015/ЮОФК від 27.11.2015 р. був укладений між позивачем та ТОВ "Торгова компанія "Західнафтопром" значно пізніше набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 р. у справі №826/19469/14, якою визнано протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.07.2011 р. по 28.02.2014 р. щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк", та після запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Брокбізнесбанк".
Згідно з положеннями ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація.
Таким чином, позивачем не доведено суду в чому саме полягає причинно-наслідковий зв'язок між заявленими ним до стягнення збитками та протиправною бездіяльністю відповідача у період з 01.07.2011 р. по 28.02.2014 р.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено як наявності причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданими збитками, так і самого факту завдання відповідачем збитків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2016 р. у справі №910/1607/16 залишити без змін.
Матеріали справи №910/1607/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді О.В. Тищенко
С.А. Гончаров