04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2016 р. Справа№ 927/62/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Лобаня О.І.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Лисенко М.В.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Ширай К.А. (довіреність від 05.04.2016 № 28/1522);
від відповідача за первісним позовом: Полякова О.П. (довіреність від 11.01.2016 № 01-14/38);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО"
на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.02.2016
у справі № 927/62/16 (суддя Федоренко Ю.В.)
за первісним позовом публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛ-ЕНЕРГО"
до Чернігівського обласного територіального відділення Анти-монопольного комітету України
про визнання рішення недійсним.
за зустрічним позовом Чернігівського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України
до публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО"
про стягнення 68 000 грн. штрафу та 68 000 гр. пені.-
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.02.2016 у справі № 927/62/16 у первісному позові відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю, вирішено стягнути з відповідача за зустрічним позовом до Державного бюджету України із зарахуванням коштів за реквізитами: Одержувач: УК в м. Чернігові/21081100, код ЄДРПОУ одержувача 38054398, р/р 31118106700002, банк одержувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу (КБКД) 21081100 - 68 000 грн. штрафу та 68 000 грн. пені, та в доход державного бюджету судовий збір в сумі 2 040 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач за первісним позовом подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 16.02.2016 у справі № 927/62/16, вважаючи його необґрунтованим, необ'єктивним, та прийняти нове, яким рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2012 № 13 - РШ по справі № 02-05/13-2012 визнати недійсним та скасувати повністю, у задоволенні зустрічного позову Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ПАТ «Чернігівобленерго» 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що двомісячний строк на оскарження оспорюваного рішення від 30.03.2012 № 13 - РШ по справі № 02-05/13-2012, зазначений в ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на думку апелянта, розпочинається з дня одержання ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2015, в якій Вищий адміністративний суд України роз'яснив право на звернення до суду в порядку господарського судочинства. Також скаржник зазначає, що Верховний суд України висловлював позицію щодо того, що саме адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій чи бездіяльності АМКУ, його органів, та існувала практика Вищого адміністративного суду з розгляду даної категорії справ. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не є процесуальним і після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України не може визначати компетенцію щодо розгляду публічно-правових спорів за участю органів Антимонопольного комітету України. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції не повинен був розглядати у даному провадженні зустрічні позовні вимоги, оскільки між первісним та зустрічним позовами відсутній зв'язок, а також місцевим судом не досліджені фактичні обставини справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 у справі № 927/62/16 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" прийнято до провадження колегією суддів та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
06.04.2016 відповідачем за первісним позовом через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, судом першої інстанції всебічно та повно досліджено матеріали справи, правильно застосовані норми матеріального права, рішення прийнято до вимог чинного законодавства.
У судових засіданнях представник позивача за первісним позовом підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.03.2012 рішенням Адміністративної колегії Відділення № 13 - РШ по справі № 02-05/13-2012 (далі за текстом - рішення) визнано, що публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" за результатами діяльності у 2011 році та січні-лютому 2012 року займало монопольне становище на ринку передачі та розподілу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, в територіальних межах Чернігівської області з часткою 100%; визнано дії публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" щодо непогодження СТ "Колос" повідомлення від 13.01.2012 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України у лютому 2012 року з визначеними в додатку до повідомлення двома споживачами електричної енергії за нерегульованим тарифом (ПП КФ "Прометей" філії "Менський сир" та ПрАТ "Чернігівський цегельний завод №3") порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку передачі та розподілу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, що могли призвести до ущемлення інтересів суб'єкта господарювання на ринку постачання електричної енергії, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку; на підставі ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Згідно з ст.ст. 1, 5, 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст. 48, ст. 56 ч.1-3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" отримало оспорюване рішення 12.04.2012 відповідно до відбитку штампу публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" з датою отримання, який проставлено на супровідному листі від 12.04.2012.
18.05.2012 публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення.
Вказаний позов публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" було задоволено постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 у справі №2а/2570/1640/2012, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2015 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013, закрито провадження у адміністративній справі, роз'яснено позивачеві право на звернення до суду у порядку господарського судочинства.
Зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" отримало 16.12.2015, що підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи.
22.01.2016 публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про визнання недійсним та скасування оспорюваного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції за наявності визначених законом підстав приходить до висновку, що публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" пропустило строк визначений п. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки оспорюване рішення було винесено органом Антимонопольного комітету України 30.03.2012, а до господарського суду позивач за первісним позовом звернувся лише 22.01.2016.
У зв'язку з вищевикладеним є помилковим твердження апелянта стосовно того, що двомісячний строк на оскарження оспорюваного рішення від 30.03.2012 № 13 - РШ по справі № 02-05/13-2012, зазначений в ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розпочинається з дня одержання ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.12.2015, в якій Вищий адміністративний суд України роз'яснив право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою апелянт посилається також на існування, на його думку, практики Верховного суду України та Вищого адміністративного суду щодо підвідомчості адміністративним судам всіх публічно-правових спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності АМКУ, його органів. Зазначене не приймається до уваги колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, оскільки апелянт не долучив до матеріалів справи вказану судову практику та не послався на конкретні судові рішення.
Крім того, скаржник безпідставно посилається на Інформаційний лист ВСУ від 26.12.2005 № 3.2.-2005 щодо пріоритету визначення підвідомчості справ адміністративної юрисдикції Вищому адміністративному суду України, оскільки у п. 4 вказаного Інформаційного листа ВСУ зазначено, що частиною 2 статті 4 КАС України (2747-15) встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення).
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не є процесуальним і після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України не може визначати компетенцію щодо розгляду публічно-правових спорів за участю органів Антимонопольного комітету України, проте дане твердження є законодавчо необґрунтованим, так як зважаючи на положення статті 12 ГПК України, частини другої статті 4 КАС України, справи зі спорів про оскарження рішень органів АМКУ підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами ГПК України, за винятком, відповідно до положень статті 19 КАС України, вирішення справ щодо оскарження рішень АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", колегія суддів апеляційної інстанції за наявності визначених законом підстав погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що двомісячний строк на оскарження рішення - є присічним, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, та є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України (п.п. 2, 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".).
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги стосовно того, що місцевим судом не досліджені фактичні обставини справи, є безпідставними.
Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Чернігівської області стосовно того, що у первісному позові необхідно відмовити повністю.
Крім того, до початку розгляду справи по суті в суді першої інстанції Чернігівське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Чернігівської області із зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" про стягнення 68 000 грн. штрафу та 68 000 гр. пені на підставі рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2012 № 13 - РШ по справі № 02-05/13-2012 та у зв'язку з невчасним його виконанням.
Частинами 2, 3, 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, публічним акціонерним товариством "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" оспорюване рішення отримане 12.04.2012, а з позовом до місцевого господарського суду позивач за первісним позовом звернувся 22.01.2016.
Докази того, що публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" сплатило штраф, зазначений в рішенні Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2012 № 13 - РШ по справі № 02-05/13-2012, в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим відділенням нараховано пеню за період з 15.06.2012 по 08.02.2016 включно.
Отже, враховуючи приписи ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 69 ГПК України та правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі N 910/6762/13, період нарахування пені визначається з 15.06.2012 по 21.01.2016 і становить 1 342 320 грн., проте відповідно до закону розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, а тому стягненню підлягає пеня у розмірі 68 000 грн.
Таким чином, колегія апеляційної інстанції за наявності визначених законом підстав погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що з урахуванням відмови у задоволенні первісного позову, вимоги зустрічного позову підлягають повному задоволенню.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не повинен був розглядати у даному провадженні зустрічні позовні вимоги, оскільки між первісним та зустрічним позовами відсутній зв'язок, є безпідставними і спростовується встановленими обставинами та матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від від 16.02.2016 у справі № 927/62/16 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
У той же час, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.02.2016 у справі № 927/62/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 16.02.2016 у справі № 927/62/16 залишити без змін.
3. Справу № 927/62/16 повернути до господарського суду Чернігівської області.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Р.В. Федорчук
Судді О.І. Лобань
А.І. Тищенко