04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" травня 2016 р. Справа№ 910/27754/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Лобаня О.І.
при секретарі судового засідання Лисенко М.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Глоба О.В. (довіреність від 30.06.2015 № 54);
відповідача: Москаленко Т.А. (довіреність від 18.02.2016 № б/н);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна"
на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016
у справі № 910/27754/15 (суддя Мельник В.І.)
за позовом дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна"
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна"
про стягнення 2 060 516,06 грн., -
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі № 910/27754/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна".
Рішення обґрунтоване тим, що заявлена страхувальником подія не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна. Також в рішенні суду вказано, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов'язків сторін, оскільки відповідно до положень Договору страхування заявлена ДП «Лакталіс - Україна» подія є виключенням із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на рішення суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі № 910/27754/15 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» прийнятий 02.09.2014, тобто після настання страхових подій 08.08.2014 та 25.08.2014, а тому проведення антитерористичної операції не пов'язане зі страховими випадками. Позивач вважає, що відсутність складу злочину - тероризм під час страхових випадків виключає можливість посилання на акт тероризму як причину збитків позивача та відмови у виплаті суми страхового відшкодування. Позивач наголошує про відсутність належних доказів наявності обставин та причинно-наслідкового зв'язку між страховим випадком та будь-якою подією, яка звільняє його від виконання обов'язку по сплаті страхового відшкодування. Позивач вважає, що довідкою Шевченківського УП ГУ Національної поліції, якою надано відповідь на запит позивача щодо стану кримінальних проваджень № 12014100100008564 та № 12014100100009106, не встановлено причетність до скоєння вказаних кримінальних правопорушень представників терористичних організацій.
Ухвалою апеляційної інстанції від 05.04.2016 апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 11.05.2016 за участю уповноважених представників сторін.
14.04.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача подано доповнення до апеляційної скарги.
В судовому засіданні 11.05.2016 оголошено перерву до 18.05.2016.
17.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача подано доповнення до апеляційної скарги.
В судовому засіданні 18.05.2016 оголошено перерву до 25.05.2016.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.01.2014 між Приватним акціонерним товариством Страховою компанією «К'Ю БІ І Україна» (ПрАТ «СК «Колоннейд Україна», страховик, відповідач) та Дочірнім підприємством «Лакталіс-Україна» (страхувальник, позивач) укладено договір добровільного страхування автотранспорту № СА80022947.
Предметом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, зазначеними в Базових умовах; відшкодування страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі; життям, здоров'ям, працездатністю осіб, які знаходилися у застрахованому транспортному засобі на момент настання страхового випадку (п. 2.1 умов страхування).
Страховим випадком є втрата, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок будь-якої зовнішньої, випадкової та непередбачуваної події (п. 3.1.1 умов страхування).
Відповідно до додатку № 1 до договору декларована вартість застрахованих автомобілів складає суму в розмірі 32816545,83 грн., розмір страхового платежу становить 738372,75 грн.
На доказ сплати страхових платежів позивач додав до позовної заяви копії платіжних доручень.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2015р. позивач звернувся до Головного управління МВС України Шевченківського районного управління із заявою про викрадення транспортних засобів у кількості 21 шт. на території офісно-складського приміщення позивача, за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 46, яке сталося 08.08.2014.
Відомості, зазначені в заяві позивача, було внесено до ЄРДР за № 12014100100008564 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, що підтверджується листом Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.08.2014 р. №59/39293вх та Витягом з кримінального провадження.
Декларована вартість застрахованих автомобілів, які було викрадено 08.08.2015 складає суму в розмірі 2168964,21 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Листом від 26.09.2014р. відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за вищезазначеною заявою, мотивуючи це тим, що відповідно до Розділу 4 Договору «Стандартні виключення», підрозділ «Додаткове виключення ризиків війни та тероризму», страхове покриття не поширюється на збитки, які прямо чи опосередковано пов'язані із, зокрема війною, вторгненням, діями іноземних ворогів, військовими діями або операціями військового типу (незважаючи на те, чи було офіційно оголошено війну) повстаннями, громадянською війною, узурпованою владою, будь-яким актом тероризму.
02.09.2015р. позивач звернувся до Головного управління МВС України Шевченківського районного управління із заявою про викрадення транспортних засобів у кількості 3 шт. на території офісно-складського приміщення позивача, за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 46, яке сталося 25.08.2014.
Відомості, зазначені в заяві позивача, було внесено до ЄРДР за № 12014100100009106 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, що підтверджується листом Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 02.09.2014 №59/420СВ та Витягом з кримінального провадження.
Декларована вартість застрахованих автомобілів, які було викрадено 25.08.2015 складає суму в розмірі 297390,27 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
18.11.2015 позивач повторно звертався до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 297390,27 грн.
Листом від 05.02.2016 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за вищезазначеною заявою, мотивуючи це тим, що відповідно до Розділу 4 Договору «Стандартні виключення», підрозділ «Додаткове виключення ризиків війни та тероризму», страхове покриття не поширюється на збитки, які прямо чи опосередковано пов'язані із, зокрема війною, вторгненням, діями іноземних ворогів, військовими діями або операціями військового типу (незважаючи на те, чи було офіційно оголошено війну) повстаннями, громадянською війною, узурпованою владою, будь-яким актом тероризму.
Відповідно до п. 6.1.4 умов страхування передбачено, що Страховик протягом 14 календарних днів після одержання всіх необхідних та належним чином оформлених документів повинен прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такій виплаті та оформити страховий акт (Акт-реліз) (у разі прийняття рішення про виплату). У разі відмови у сплаті страхового відшкодування Страховик надсилає Страхувальнику відповідне письмове повідомлення з обґрунтуванням.
Згідно з умовами п. 4.1 умов страхування страховик не сплачуватиме витрати, що прямо чи іншим чином спричинені, виникають чи збільшені через: збиток чи пошкодження спричинені чи не є прямими або непрямими наслідками терористичного акту або диверсії будь-якого виду, включаючи збиток чи пошкодження вогнем чи вибухом, які спричинені чи є прямими або не прямими наслідками терористичного акту або диверсії будь-якого виду.
В умовах страхування зазначені додаткові виключення ризиків війни і тероризму в яких вказано, що незважаючи на будь-які положення в цьому договорі або будь-якому додатку до цього договору, погоджено, що даний договір включає збиток, пошкодження, витрати або видатки будь-якого типу, які прямо чи опосередковано спричинені, є результатом або сталися у зв'язку з будь-чим з наступного, незважаючи на будь-яку іншу причину або подію, яка одночасно або в будь-якій іншій послідовності впливає на настання збитку: війна, вторгнення, дії іноземних ворогів, військові дії або операції військового типу, громадянська війна, повстання, революція, громадські заворушення, які набувають розмірів або досягають рівня повстання, військова або узурпована влада; будь-який тероризм.
Позивач подав на розгляд суду позов з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача 3 860 076,38 грн., з яких: 2 343 036,81 грн. - розмір страхового відшкодування вартості втраченого майна, 1 412 863,35 грн. - інфляційних втрат, 104 430,55 грн. - 3% річних, та відшкодувати судовий збір у розмірі 57 901,14 грн.
При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлені страхувальником події не можуть бути визнані страховим випадком, а тому не породжують обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна. Також в рішенні суду вказано, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов'язків сторін, оскільки відповідно до положень Договору страхування заявлена ДП «Лакталіс - Україна» подія є виключенням із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ДП «Лакталіс - Україна» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з статті 980 Цивільного кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі, страхову виплату, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до статті 990 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком відповідно до умов договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з приписами статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача у відмові у виплаті суми страхового відшкодування зважаючи на наступне.
Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Як вбачається зі статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції - час мiж датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки i оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невiдкладнi заходи щодо подолання терористичної загрози i збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів щодо відмови у виплаті страхового відшкодування внаслідок проведення у місті Донецьку війни, військових дій або операцій військового типу на час настання страхового випадку 08.08.2014 та 25.08.2014.
Колегія суддів апеляційного суду також зауважує, що відповідачем жодними доказами не доведено того, що викрадення автомобілів з приводу яких позивачем подані заяви до правоохоронних органів сталося саме у зв'язку з подіями пов'язаними з проведення антитерористичної операції в м. Донецьку.
Відповідно до довідки від 13.05.2016 виданої 3-ім територіальним відділом міліції Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 120141001000009106 та № 120141001000009106 особи, які скоїли кримінальні правопорушення, не встановлені, даних про причетність до скоєння вказаних кримінальних порушень представників терористичних організацій слідством не встановлено, також не встановлено, що 08.08.2014 та 25.08.2014 за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 46 проводились бойові дії.
Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанцій дійшла висновків, що відповідачем станом на день прийняття рішення не підтверджено наявності обставин, які в силу Умов страхування автотранспорту за Договором страхування автотранспорту звільняють страховика від обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.
В разі встановлення обставини в рамках кримінальної справи, які будуть істотними для даної господарської справи обставинами, позивач має право звернутися до суду із заявою за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Надана відповідачем ксерокопія акту про тимчасове вилучення, текст якого містить посилання на те, що він складений штабом бригади ополчення Донецької народної республіки апеляційний суд розцінює критично, так як зазначений документ не можна вважати офіційним, оскільки він не завірений належним чином, а тому не є належним доказом у справі. Крім того, оригінал зазначеного акту для огляду суду не надавався, а з його змісту не вбачається, що він стосується саме подій у цій справі.
Відповідно до статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 6.3.2 базових умов до договору, при страховому випадку «Крадіжка», розрахунок страхового відшкодування застосовується з урахуванням франшизи у розмірі 5% від декларованої ціни.
Таким чином, розмір страхового відшкодування по двом страховим випадкам за Договором страхування автотранспорту становить 2343036,82 грн. (декларована вартість автомобілів - 5% франшизи.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив виплату страхового відшкодування в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі підлягають задоволенню в розмірі 2 343 036,81 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних та збитків від інфляції: за період з 26.08.2014 по 17.02.2016 нараховану на суму страхового відшкодування 2060516,06 грн. у розмірі 91622,40 грн. 3% річних та 1234666,36 грн. інфляційних; за період з 12.09.2014 по 17.02.2016 нараховану на суму страхового відшкодування 297390,27 грн. у розмірі 12808,15 грн. 3% річних та 178196,99 грн. інфляційних.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, апеляційний суд встановив, що позивач нарахував інфляційні та 3% річних на суму страхового відшкодування 297390,27 грн. по страховому випадку який стався 25.08.2014.
Тоді як, апеляційним судом встановлено, що позивач має право на отримання страхового відшкодування за вирахуванням франшизи. Таким чином, позивач може нарахувати інфляційні та 3% річних на суму невиплаченого страхового відшкодування, яка вираховується за мінусом франшизи.
Також, позивач навів неправильний розрахунок збитків від інфляції по страховому випадку, який стався 08.08.2014р.
З огляду на зазначене, апеляційний суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 1389420,83 грн. та 3% річних в розмірі 103790,14 грн.
Колегія суддів вважає, що позивачем доведено обґрунтованість та правомірність позовних вимог, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у позові.
Отже, позовна вимога дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" підлягає частковому задоволенню в розмірі 2343036,81 грн. суми страхового відшкодування, 1389420,83 грн. інфляційних та 103790,14 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дочірнім підприємством "Лакталіс-Україна" належним чином доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі №910/27754/15.
Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття незаконного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі №910/27754/15 прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Таким чином, апеляційна скарга ДП "Лакталіс-Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі №910/27754/15 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі № 910/27754/15 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2016 у справі № 910/27754/15 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити частково.
3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" на користь дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" 2 343 036,81 грн. страхового відшкодування, 1 389 420,83 грн. інфляційних та 103 790,14 грн. 3% річних, 57 543,71 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 63 298,08 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.
7. Справу № 910/27754/15 повернути до господарського суду міста Києва.
8. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
9. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Р.В. Федорчук
Судді А.Г. Майданевич
О.І. Лобань