04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
24.06.2016 Справа №910/15932/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Рудченка С.Г.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Ложечник Ю.О. довіреність № б/н від 21.09.15
Супрун А.М. в.о. голови правління
Дасюк В.В. - адвокат посвідчення №4178/10 від 10.06.2010 згідно договору про надання правової допомоги № б/н від 17.09.15
від третьої особи: Гомоляко О.В. довіреність № ДЗА-9-28-017-88/23-16 від 11.05.16
розглянувши заяву голови правління ТВК «Літа» Головіної О.Г. про відвід колегії суддів
в процесі розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Укртурінвест»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21 жовтня 2015 року
у справі №910/15932/14 (суддя: Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства власників квартир «Літа»
до Київської міської ради,
Відкритого акціонерного товариства «Укртурінвест»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Державне агентство земельних ресурсів України
про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації державного акта на право власності на землю, -
Товариство власників квартир «Літа» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації державного акта на право власності на землю (т.І, а.с.8-14).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 березня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року, провадження у даній справі в частині вимог до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання внести зміни до державного земельного кадастру та скасування державної реєстрації за № 02-8-00194 від 30.10.2008 державного акта на право власності на землю припинено; у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2007 та державного акта серія КВ № 137542 на право власності на земельну ділянку недійсними - відмовлено. (т.ІІ, а.с.237-243, т.ІІІ, а.с. 65-70).
Постановою Вищого господарського суду України від 06 серпня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 19 березня 2015 року у справі №910/15932/14 в частині відмови в позові скасовано; справу в цій частині направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд; в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року у справі №910/15932/14 в частині припинення провадження у справі залишено без змін (т.ІІІ, а.с. 126-131).
21 жовтня 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15932/14, позовні вимоги задоволено повністю (т. ІV, а.с.148-159).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Укртурінвест» звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15932/14 від 21 жовтня 2015 року (т. ІV, а.с.170-177).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/15932/14 від 29 березня 2016 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Суліма В.В. на лікарняному, визначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів -Агрикової О.В., Рудченка С.Г.
29 березня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртурінвест» на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15932/14 від 21 жовтня 2015 року прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В., справу призначено до розгляду на 26 квітня 2016 року.
26 квітня 2016 року та 17 травня 2016 року ухвалами Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Укртурінвест" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15932/14 від 21 жовтня 2015 року відкладено на 17 травня 2016 року та 24 травня 2016 року відповідно.
24 травня 2016 року від Відкритого акціонерного товариства "Укртурінвест" до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання №б/н від 24 травня 2016 року про призначення у господарській справі №910/15932/14 судової земельно-технічної експертизи та заява про долучення додаткових документів до справи.
В судовому засіданні 24 травня 2016 року представником позивача та відповідача подано письмове клопотання про продовження строку розгляду справи, у відповідності до ст. 69 ГПК України.
24 травня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду клопотання Товариства власників квартир «Літа» та ВАТ «Укртурінвест» про продовження строку розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 14 червня 2016 року.
14 червня 2016 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, від голови правління ТВК «Літа» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що 13 червня 2016 року було відкликано довіреність на представника ОСОБА_7, та відсутністю належного представника позивача.
14 червня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського розгляд справи №910/15932/14 клопотання голови правління ТВК «Літа» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено на 21 червня 2016 року.
21 червня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського розгляд справи №910/15932/14 за усним клопотанням голови правління ТВК «Літа» відкладено на 24 червня 2016 надання додаткового часу для пошуку кваліфікованого представника для правового захисту.
24 червня 2016 року, головою правління ТВК «Літа» О.Г. Головіною подано заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г. судді Рудченко С.Г., Агрикова О.В.
Вказану заяву позивач мотивує тим, що виникли підстави для відводу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г. суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В., які проявляються в наступному:
- «Судова колегія вийшла за межі позову…»;
- «Судді не приймають до уваги докази позивача…»;
- «21.06.16 р. в незважаючи на те, що у ТВК «Літа» в судовому засіданні був відсутнм правовий захисник, адвокат, колегія суддів не задовольнила клопотання ТВК про відкладення розгляду справи…»;
- «Судом не були досліджені підстави, докази, які він відмовився витребовувати щодо недоцільності проведення земельно - технічної експертизи…»;
- «Судом не враховано, проігноровано той факт, що скасована основа для існування державного акту на право власності на земельну ділянку…»;
- «Судом повністю проігноровано факт того, що які взагалі можуть бути межі у земельної ділянки, яка має неіснуючу адресу..».
В судовому засіданні 24 червня 2016 року, фіксація якого здійснювалась за допомогою технічних засобів, представники ВАТ «Укртурінвест» та Державного агентства земельних ресурсів України заперечили проти заяви про відвід колегії суддів, одночасно зазначивши, що підстави зазначені в заяві є надумані.
Товариство власників квартир «Літа»явку свого представника в судове засідання 24 червня 2016 року не забезпечило про причини неявки представника колегію суддів Київського апеляційного господарського суду не повідомив, факт його належного повідомлення про дату час та місце розгляду справи підтверджується судовою розпискою від 21 червня 2016 року у справі №910/15932/14 (т.V, а.с.89) .
Представник Київської міської ради у судове засідання 24 червня 2016 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів Київського апеляційного господарського суду не повідомив.
Колегія суддів розглянувши заяву про відвід колегії суддів, дійшла висновку про її необґрунтованість та необхідність відмови в її задоволенні, виходячи з наступного.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України: "Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
Згідно частини четвертої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ: "Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень судді, а також в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ."
Згідно абз. 2 п. 1.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": "Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ."
У ГПК України не наведено вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
До таких обставин може бути віднесено перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. З огляду на оціночний характер цього поняття суд, розглядаючи заяву про відвід, повинен виходити з мотивів заяви про відвід і наявності доказів того, що такі стосунки можуть свідчити про упереджене ставлення судді щодо результату розгляду справи.
Колегія суддів керується ч. 1 ст. 24 Конституції України, згідно якої: "Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.".
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
Вказані роз'яснення знайшли своє місце і у абз. 4 п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції".
Товариство власників квартир «Літа» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в якій просило визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2007р. та державного акта серія КВ № 137542 на право власності на земельну ділянку недійсними, зобов'язання внести зміни до державного земельного кадастру та скасування державної реєстрації за № 02-8-00194 від 30.10.2008р. державного акта на право власності на землю. (т.І, а.с.8-14).
Тобто, предметом розгляду даної справи є визнання державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації державного акта на право власності на землю, а тому твердження позивача є безпідставними.
Твердження позивача що 21.06.16 р. в незважаючи на те, що у ТВК «Літа» в судовому засіданні був відсутнм правовий захисник, адвокат, колегія суддів не задовольнила клопотання ТВК про відкладення розгляду справи» не відповідають дійсності - розгляд справи було відкладено на 24 червня 2016 року.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Крім того у п. 48 рішення від 01.02.2007 р. у справі Справа "Головко проти України" (Заява N 39161/02) європейський суд з прав людини нагадує, що "розумна" тривалість провадження визначається відповідно до обставин справи і таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника (див., серед багатьох інших, "Фрідлендер проти Франції" ("Frydlender v.France") [GC], N 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р., № 2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Загальна (універсальна) хартія судді (ухвалена 17 листопада 1999 року Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань) закріплює особисту незалежність судді зокрема - "Ніхто не може надавати або намагатися надавати судді будь-яких інструкцій, що можуть вплинути на юридичне рішення судді, за винятком, у випадках, коли це допускається, думки вищого суду з конкретної справи."
Твердження позивача щодо: «Судді не приймають до уваги докази позивача…»; «Судом не були досліджені підстави, докази, які він відмовився витребовувати щодо недоцільності проведення земельно - технічної експертизи», «Судом не враховано, проігноровано той факт, що скасована основа для існування державного акту на право власності на земельну ділянку», «Судом повністю проігноровано факт того, що які взагалі можуть бути межі у земельної ділянки, яка має неіснуючу адресу» є безпідставними та надуманими.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, при цьому оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, згідно з вимогами статей 4, 43 ГПК України. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Заявами від 21 червня 2016 року (т.V, а.с. 95-98), від 24 червня 2016 року ( т. V а.с. 99-102) представник ТВК «Літа» здійснює тиск на суд, фактично надає "інструкції", що на думку заявника, повинен здійснити апеляційний суд в процесі слухання справи, і як суду здійснювати оцінку доказів та оформлення процесуальних і технічних документів.
Частинами 1 та 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, № 2453-VI, передбачено, що: "Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом."
Частина 2 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що за наявності підстав, викладених у ч. 1 вказаної статті, суддя повинен заявити самовідвід.
Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи. Заявлення самовідводу є обов'язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу, зазначені у ч. 1 коментованої статті.
Питання про відвід судді вирішується судом у нарадчій кімнаті. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів. У разі колегіального розгляду справи винесенню ухвали може передувати відповідна письмова заява судді з наведенням мотивів самовідводу.
Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 ГПК України та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.
В процесі розгляду в нарадчій кімнаті, заяви голови правління ТВК «Літа» у справі №910/15932/14 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г. одноголосно заявили про самовідвід у справі № 910/15932/14.
Вказану заяву мотивовано необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, а також виключити суб'єктивні підстави для сумніву заявника в неупередженості суду.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Розглянувши заяву про самовідвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., суддів: Агрикова О.А., Рудченко С.Г. у справі №910/15932/14, з метою уникнення сумнівів щодо упередженості та зацікавленості судової колегії для розгляду даної справи та з метою уникнення безпідставних звинувачень голови правління Товариства власників квартир «Літа», яка дотримується суб'єктивної думки про упередженість колегії суддів (головуючого судді Чорногуза М.Г. суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г.), при розгляді справи №910/15932/14, а також з метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо правильності визначення складу колегії і неупередженості колегії суддів апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, заява про самовідвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., суддів: Агрикова О.А., Рудченко С.Г. у справі №910/15932/14 підлягає задоволенню на підставі ст. 20 ГПК України.
Частиною 6 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи №910/15932/14 підлягають передачі для визначення складу суду відповідно до ч.3 ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2-1, 4-6, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву голови правління Товариства власників квартир «Літа» Головіної Г.О. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г. суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г. залишити без задоволення.
2. Заяву колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Агрикової О.В., Рудченка С.Г. про самовідвід задовольнити.
3. Матеріали справи передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
4. Копію даної ухвали у справі № 910/15932/14 надіслати учасникам судового процесу.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді С.Г. Рудченко
О.В. Агрикова