04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" травня 2016 р. Справа№ 910/31328/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Лисенко М.В.,
за участю представників:
від прокуратури: Вацьківська І.В. (посв. № 030809 від 12.12.2014);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Хомічов І.О. (довіреність № 01-09/7 від 12.01.2016);
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: Баранов М.С. (довіреність № 225-КМГ-1507 від 10.05.2016);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І"
на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016
у справі № 910/31328/15 (суддя Турчин С.О.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І"
до Київського національного університету технологій і дизайну
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство освіти та науки України,
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада,
за участю Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва
про зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/31328/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/31328/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції оскаржуване рішення прийнято незаконно, необґрунтовано, без дослідження необхідних доказів та без врахування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що в рішенні безпідставно зазначено, що спосіб захисту права зазначений позивачем є таким, що не передбачений чинним законодавством. На думку скаржника, судом першої інстанції на надано правову оцінку тому факту, що без письмової відмови відповідача від права постійного користування частиною земельної ділянки, позивач позбавлений можливості звернутися до Київської міської ради з метою започаткування процедури відведення земельної ділянки.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників.
25.04.2016 відповідачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому Київський національний університет технологій і дизайну зазначив, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.
У судових засіданнях 25.04.2016 та 25.05.2016 прокурор у справі, представники відповідача та третьої особи 2 заперечили проти задоволення апеляційної скарги; представник позивача та третьої особи 1 у судові засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
30.05.2016 до Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про відмову від апеляційної скарги, яка не приймається судом до розгляду, оскільки у судовому засіданні 25.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора у справі, представників відповідача та третьої особи 2, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.09.2007 між Київським національним університетом технологій і дизайну (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" (інвестором) укладений інвестиційний договір, відповідно до умов якого інвестор зобов'язався за рахунок власних та/або залучених коштів інвестувати проведення робіт з реконструкції (надбудови двох додаткових мансардних поверхів, загальною площею 3600 квадратних метрів) п'ятиповерхового будинку гуртожитку №7, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, № 16 і оформити всі необхідні документи для введення об'єкта в експлуатацію. Нежилі будівлі і приміщення, визначені у п. 3.3 договору, можуть передаватися інвестору актом приймання-передачі, який складається і підписується сторонами, поетапно, в міру внесення відповідного об'єму інвестицій (п. 3.4 інвестиційного договору).
Так актом прийому-передачі від 22.11.2011 Київський національний університет технологій і дизайну передав товариству з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" нежилу будівлю загальною площею 1814,8 кв.м., яка прибудована до гуртожитку № 7, а також нежилі приміщення загальною площею 748,7 кв.м. цокольного поверху гуртожитку № 7.
Таким чином, товариству з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" на праві власності належить: нежила будівля (літ А) загальною площею 1814,80 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 16 (підтверджується Свідоцтвом про право власності серії САЕ № 539201, від 28.05.2012, витягом про державну реєстрацію прав № 35273116 від 23.08.2012); нежилі приміщення цокольного поверху гуртожитку №7 загальною площею 737,40 кв. м., що складає 7/100 частин від будівлі площею 10467,70 кв.м. (підтверджується Свідоцтвом про право власності серії САЕ № 777537, витягом про державну реєстрацію прав № 35530076 від 18.09.2012), які розташовані у межах земельної ділянки площею 0,7454 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, за адресою: Київ, вул. Лейпцизька, 16, якою користується Київський національний університет технологій і дизайну на праві постійного користування (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №389657 від 25.08.2004, (дублікат виданий 13.10.2011) на підставі рішення Київської міської ради №247/407 від 30.01.2003).
Враховуючи наведене, товариством з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" заявлено позов про зобов'язання Київського національного університету технологій і дизайну вчинити на користь позивача певні дії щодо відмови від частини земельної ділянки загальною площею 0,7454 га. кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, під об'єктами права власності та користування позивача у межах наступних частин: 764,2 кв.м. земельної ділянки під нежитловою будівлею літ "А" загальною площею 1814,80 кв.м. прибудованою до будівлі гуртожитку №7, та під переходом між цокольним поверхом гуртожитку та нежитлової будівлі по вул. Лейпцизькій, 16; 7,84 кв.м. - під будинком охорони; 588 кв.м. - під місцем для стоянки, а саме: подати до Київської міської ради нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача щодо добровільної відмови від права користування (припинення права користування частиною земельної ділянки) земельною ділянкою кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, у межах вищезазначених частин.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, площею 0,7454 га, що розташована на вул. Лейпцизькій, 16 у Печерському районі м. Києва - для експлуатації та обслуговування гуртожитків.
Згідно із ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.
Враховуючи пп. 1.1, 4.3 статуту відповідача, затвердженого наказом №726 від 09.07.2015, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що землекористувач може бути позбавлений законно набутого права постійного користування земельною ділянкою виключно на підставах, визначених законом.
Згідно із ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Отже, припинення права постійного користування відбувається виключно з добровільної волі землекористувача, що виключає можливість спонукання особи до надання такої згоди примусово, в судовому порядку.
Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 18.02.2014 у справі №904/6365/13.
Враховуючи приписи стст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується за наявності визначених законом підстав з висновком господарського суду міста Києва стосовно того, що спосіб захисту права зазначений позивачем, а саме: зобов'язання відповідача подати до Київської міської ради нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача щодо добровільної відмови від права користування (припинення права користування частиною земельної ділянки) земельною ділянкою кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, у межах вищезазначених зазначених позивачем частин, є таким, що не передбачений чинним законодавством.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду міста Києва щодо відсутності визначених законом підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І".
Крім того, вищенаведеним спростовуються доводи апелянта стосовно того, що в рішенні безпідставно зазначено, що спосіб захисту права зазначений позивачем є таким, що не передбачений чинним законодавством, оскільки, на думку скаржника, за нормами земельного та цивільного законодавства, за роз'ясненнями Вищого господарського суду України (п. 2.1. постанови Пленуму від 17.05.2011 № 6), позивач має право вимагати оформлення необхідних документів, які за встановленими нормами необхідні для посвідчення права користування земельною ділянкою, проте колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначені дії повинні відповідати чинному законодавству, що не було враховано позивачем.
Решта посилань сторін та наданих до матеріалів справи доказів наведених вище висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов'язання Київського національного університету технологій і дизайну вчинити на користь позивача певні дії щодо відмови від частини земельної ділянки загальною площею 0,7454 га. кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, під об'єктами права власності та користування позивача у межах наступних частин: 764,2 кв.м. земельної ділянки під нежитловою будівлею літ "А" загальною площею 1814,80 кв.м. прибудованою до будівлі гуртожитку №7, та під переходом між цокольним поверхом гуртожитку та нежитлової будівлі по вул. Лейпцизькій, 16; 7,84 кв.м. - під будинком охорони; 588 кв.м. - під місцем для стоянки, а саме: подати до Київської міської ради нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача щодо добровільної відмови від права користування (припинення права користування частиною земельної ділянки) земельною ділянкою кадастровий номер 8 000 000 000:82:186:0008, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, у межах вищезазначених зазначених частин, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
У той же час, доводи скаржника не підтверджені належними та допустимими доказами та зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
За вказаних обставин суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КІОД-І" на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/31328/15 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/31328/15 залишити без змін.
3. Справу № 910/31328/15 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Р.В. Федорчук
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко