Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2016 р.Справа № 922/1378/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.
розглянувши справу
за первісним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Київ
про та за зустрічним позовом до стягнення 11 545,40 грн. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Харків
за участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4 довіреність б/н від 25.04.2016 р.
відповідача-1 за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - не з'явився
відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з'явився
27.04.2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача-1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідача-2) про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу в розмірі 7 860,89 грн., 3% річних в розмірі 194,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 298,26 грн. та пені в розмірі 3 192,25 грн. за договором поставки №10/260514 від 26.05.2014 р., укладеним між позивачем та відповідачем-2 та за договором поруки №10/260514-П від 26.05.2014 р., укладеним між позивачем та відповідачем-1. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів судові витрати.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що на виконання договору поставки №10/260514 від 26.05.2014 р. позивач поставив, а відповідач-2 прийняв товар на загальну суму 90 657,00 грн., що підтверджується прибутковими накладними № 4126 від 18.06.2014 р. на суму 59492,00 грн., №4154 від 18.06.2014 р. на суму 3296,00 грн. та № 4693 від 14.07.2014 р. на суму 27 869,00 грн. Відповідач-2 товар отримав, але в порушення умов договору поставки товар оплатив частково. Позивач зазначив, що відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків станом на 13.07.2015 р. заборгованість відповідача-2 перед позивачем за договором поставки становить 7 860,89 грн.
Крім того, позивач у позові зазначив, що між позивачем (кредитором) та ФОП ОСОБА_2 (поручителем) був укладений договір поруки № 10/260514-П від 26.05.2014 р., відповідно до умов якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) (боржника) в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з вищевказаного договору поставки №10/260514 від 26.05.2014 р.
Згідно з п. 2.4.2. договору поруки позивач має право вимагати виконання зобов'язань за договором поставки як з боржника так і з поручителя.
У зв'язку з невиконанням відповідачем-2 своїх договірних зобов'язань за договором поставки з оплати товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р. для спільного розгляду з первісним позовом прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту укладення правочину з поставки товару, вчиненого від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме: просить суд визнати недійсним договір поставки №10/260514 від 26.05.2014 р. та підписані на його виконання прибуткові накладні №4126 від 18.06.2014 р., №4154 від 18.06.2014 р., №4693 від 14.07.2014 р. та №4700 від 14.07.2014 р. Крім того, ФОП ОСОБА_3 просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 судові витрати.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні просить первісний позов задовольнити та припинити провадження у справі за зустрічним позовом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Посилається на той факт, що під час розгляду даної справи йому стало відомо, що прибуткові накладні №4126 від 18.06.2014 р. на суму 59492,00 грн., №4154 від 18.06.2014 р. на суму 3296,00 грн. та № 4693 від 14.07.2014 р. на суму 27 869,00 грн., якими позивач за первісним позовом обґрунтовує свої позовні вимоги, містять печатку не ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) (відповідача-2 за первісним позовом), а іншої особи - ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2).
При цьому представник позивача за первісним позовом зазначив, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) та ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) у зазначених осіб є спільний засіб зв'язку (тел. НОМЕР_5) і ці особи припинили зайняття підприємницькою діяльністю в один день - 04.05.2016 року у одного й того ж реєстратора - приватного нотаріуса Ліфанової І.О.
На підставі викладеного, представник позивача за первісним позовом просить суд залучити до участі у справі іншого відповідача - ОСОБА_3 (02192, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на підставі ч. 1 ст. 24 ГПК України, яка, на думку представника позивача за первісним позовом, фактично отримала спірний товар за договором поставки.
Представник ФОП ОСОБА_3 (відповідача-1 за первісним позовом) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. У минулому судовому засіданні просив у первісному позові відмовити та задовольнити зустрічний позов. Наполягає на тому, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 вказаний договір поставки ніколи не укладався, а надані позивачем за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог вищевказані прибуткові накладні містять відтиск печатки ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2), а не ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), як стверджує позивач за первісним позовом.
На підставі викладеного, представник позивача за зустрічним позовом вважає, що позивачем за первісним позовом не доведено ані факту укладення вказаного договору поставки між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), ані факту отримання товару та його часткової оплати ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1).
Представник ФОП ОСОБА_2 (відповідача-1 за первісним позовом, 3-ї особи за зустрічним позовом) про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.
Враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення ФОП ОСОБА_2 про час і місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 16.06.2016 р. було оголошено перерву до 23.06.2016 р.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний і зустрічний позови, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, всебічно та повно дослідивши надані ними докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) (покупець) був укладений договір поставки № 10/260514 (далі - договір поставки), за умовами п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати у власність від постачальника та оплачувати товар за цінами, визначеними у попередній специфікації, що становить невід'ємну частину цього договору.
Як вбачається зі змісту договору поставки, від постачальника даний договір підписаний - ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3), а від покупця - ФОП ОСОБА_3 (місце проживання: 02218, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1).
Згідно з п.1.4. договору поставки поставка товару за цим договором здійснюється на умовах DDP відповідно до правил Інкотермс 2010, а саме постачальник зобов'язаний поставити товар за власні кошти, шляхом надання товару в розпорядження покупця готовим до розвантаження на склад покупця, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17, в погоджену дату та строки згідно, з умовами цього договору. Усі витрати по доставці/транспортуванню товару постачальник несе самостійно.
Відповідно до п.1.6. договору поставки постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання, щодо поставки товару, в момент коли він надав товар у розпорядження покупця на площах визначеного складу та підписав товаросупровідні документи на товар.
Згідно з п.6.2. договору поставки покупець оплачує товар шляхом безготівкового перерахунку на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у розділі 13 договору.
Пунктом 6.2.1. договору поставки передбачено, що покупець перераховує вартість товару, вказану у накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, протягом 31 (тридцяти) робочих дня після отримання товару від постачальника на поточний рахунок постачальника, з врахуванням здійснених покупцем повернень товарів, згідно п.4.11. договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підтвердження факту отримання ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) (відповідачем-2 за первісним позовом) товару за договором поставки на загальну суму 90 657,00 грн. позивачем за первісним позовом надано копії прибуткових накладних №4126 від 18.06.2014 р. на суму 59492,00 грн., №4154 від 18.06.2014 р. на суму 3296,00 грн. та №4693 від 14.07.2014 р. на суму 27869,00 грн., які містять відтиск печатки ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_4), а не ФОП ОСОБА_3 (код 192121126).
Отже, фактично спірний товар отримала ФОП ОСОБА_3 (місце проживання: 02192, АДРЕСА_3, код НОМЕР_4), а не ФОП ОСОБА_3 (місце проживання: 02218, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) (відповідач-2 за первісним позовом), що підтверджується представником позивача за первісним позовом у судовому засіданні та у заяві про залучення до участі у справі іншого відповідача (вх.№20872 від 23.06.2016 р.).
Разом з тим, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) та ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) мають засіб зв'язку (тел. НОМЕР_5) і є такими, що в один день (04.05.2016 р.) припинили зайняття підприємницькою діяльністю у одного й того ж реєстратора - приватного нотаріуса Ліфанової І.О.
Згідно з ч. 1 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивач за первісним позовом не довів суду належними та допустимими доказами факту отримання спірного товару відповідачем-2 - ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), тому позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача за первісним позовом основного боргу в розмірі 7 860,89 грн., 3% річних в розмірі 194,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 298,26 грн. та пені в розмірі 3 192,25 грн. за договором поставки №10/260514 від 26.05.2014 р., укладеним між позивачем та відповідачем-2 та за договором поруки №10/260514-П від 26.05.2014 р., укладеним між позивачем та відповідачем-1, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо залучення до участі у справі іншого відповідача - фізичної особи - ОСОБА_3 (02192, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на підставі ч. 1 ст. 24 ГПК України, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Коментована стаття встановлює механізм вирішення питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.
Як вказано вище, за змістом вищевказаних прибуткових накладних спірний товар за договором поставки отримала ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2).
Проте, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.05.2016 р. до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням ФОП ОСОБА_3 (02192, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2).
За приписами ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на те, що з 04.05.2016 р. (після подання до суду первісного позову) ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про залучення до участі у справі фізичної особи - ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) в якості іншого відповідача.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1 ГПК України).
Статтею 12 ГПК України визначено справи, підвідомчі господарським судам.
Виходячи із положень статей 1, 12, 21 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.
Як вказано вище, відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_3 (02218, АДРЕСА_4, код НОМЕР_1) припинила зайняття підприємницькою діяльністю з 04.05.2016 року, тобто до звернення до суду із зустрічним позовом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження за зустрічним позовом відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Щодо клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи (а.с. 43-44), суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи відмову у первісному позові та припинення провадження у справі за зустрічним позовом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд відмовляє у клопотанні позивача за зустрічним позовом про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти за первісним позовом на ФОП ОСОБА_1 (позивача за первісним позовом), за зустрічним позовом на ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) (позивача за зустрічним позовом).
На підставі викладеного, керуючись ст. 191 Господарського кодексу, ст. ст. 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 21, 24, 32-34, 41, 43, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У первісному позові відмовити повністю.
У зустрічному позові провадження у справі припинити.
Повне рішення складено 29.06.2016 р.
Суддя О.В. Макаренко