"29" червня 2016 р.
Справа №921/362/16-г/17
про повернення позовної заяви
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали без номеру від 23.06.2016р. (вх.№400 від 23.06.2016р.), подані відкритим акціонерним товариством "Зборівська пересувна механізована колона №10", м.Зборів Тернопільської області, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м.Тернопіль, про визнання права власності в порядку набувальної давності (ст.344 Цивільного кодексу України) на об'єкти нерухомого майна (виробничо-побутовий комплекс, артезіанську свердловину №2 (резервна), вапняну яму, пожежні резервуари (2шт.), огорожу, прохідні №№1, 2, споруду насосної, споруду розчинного вузла, інженерні споруди для водопостачання (2шт.), кабельні лінії, ГРП), що розташовані за адресою: м.Зборів Тернопільської області, вул.Гоголя, 44-А, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає матеріали без розгляду, оскільки:
· заявником невірно визначено ціну позову та, відповідно, не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Пунктом 3 частини 1 статті 54, частиною 3 статті 55 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги із зазначенням ціни позову. Ціну позову вказує позивач.
В свою чергу, частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору для позовів майнового характеру - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, але не менше одного розміру мінімальної заробітної плати.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається як зі спору майнового характеру - з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки, за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача (п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Як вбачається з позовних матеріалів заявником вказано ціну позову в сумі 40545,00грн з посиланням на залишкову (балансову) вартість спірного майна, відповідно, сплачено судовий збір в розмірі 1378грн (квитанція №15064285 від 04.02.2016р.).
Однак, на переконання суду, визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна на день подання позову та вимогам чинного законодавства України, оскільки не підтверджується документально належними та допустимими доказами згідно ст.ст.32, 34 ГПК України (як-то: висновком суб'єкта оціночної діяльності, висновком експерта (ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Постанова Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003р."Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав") тощо).
Вказана заявником вартість в розмірі 40545грн спірного нерухомого майна, на яке відкрите акціонерне товариство "Зборівська пересувна механізована колона №10" просить визнати право власності, є орієнтовною, оскільки навіть за наявності підтверджуючих балансову вартість даного майна, документів, така балансова вартість не відображає реальну його вартість.
Крім того, у пункті 2.7 постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України.
Заявником до позову не долучено доказів в обґрунтування вказаної балансової вартості майна, а також у позовних матеріалах відсутні посилання чи докази, на підтвердження факту неможливості ПМК-10 самостійно визначити точну вартість спірного майна. Наведене вище виключає можливість суду самостійно попередньо визначити ціну позову з наступним стягненням суми (недоплаченого або з поверненням переплаченого) судового збору відповідно до правильно визначеної ціни позову в межах процедури вчинення дій по підготовці справи до розгляду (частина третя статті 55, ст.65 ГПК України).
За таких обставин, долучена до позовних матеріалів квитанція №15064285 від 04.02.2016р. про сплату 1378,00грн судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за розгляд даного спору.
Також при повторному зверненні з позовом до суду, заявнику слід звернути увагу на правовий режим поділу речей на рухомі та нерухомі та з урахуванням цього сформулювати перелік спірного нерухомого майна із зазначенням його індивідуальних ознак, як-от площі, технічних характеристик, адрес тощо.
Керуючись ст.ст.42, 33, 36, 54, 57, 58, 61, п.п.3, 4 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суддя господарського суду, -
Повернути позовну заяву без номеру від 23.06.2016р. (вх.№400 від 23.06.2016р.) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м.Тернопіль, про визнання права власності в порядку набувальної давності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м.Зборів Тернопільської області, вул.Гоголя, 44-А, разом з доданими до неї матеріалами (всього на 30-ти арк.) відкритому акціонерному товариству "Зборівська пересувна механізована колона №10", м.Зборів Тернопільської області, вул.Гоголя, 44-А, - без розгляду.
Після усунення допущених порушень, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися з ними до господарського суду у загальному порядку.
Суддя Н.О. Андрусик