"29" червня 2016 р.Справа № 916/1079/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА"
До відповідача: Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер"
про стягнення 450311,06 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1, представник за довіреністю
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просив суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" борг в розмірі 509311,06 грн., який виник за договором поставки №р00001474 від 24 грудня 2012 року
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2016р. порушено провадження у справі №916/1079/16 та призначено розгляд справи в судовому засіданні.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2016р., представником Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" було надано суду відзив, відповідно до якого відповідач просив суд припинити провадження у справі №916/1079/16 в частині стягнення основного боргу в розмірі 25000 грн., у зв'язку зі сплатою вказаною суми відповідачем після звернення позивача до суду, що підтверджується платіжним дорученням №20987 від 06.05.2016р. на суму 10000 грн., платіжним дорученням №21026 від 10.05.2016р. на суму 5000 грн. та платіжним дорученням №21110 від 12.05.2016р. на суму 10000грн., копії яких залучені до матеріалів справи, та розстрочити виконання рішення у даній справі з моменту ухвалення рішення на дев'ять місяців рівними частками.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2016р. провадження у справі №916/1079/16 в частині стягнення боргу з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" за договором поставки №р00001474 від 24 грудня 2012 року в розмірі 25000 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
24.06.2016р. представником позивача до господарського суду Одеської області надані письмові пояснення, відповідно до яких позивач повідомив суд, що Закритим акціонерним товариством "Одесакондитер" було сплачено ще частину наявної заборгованості за договором в розмірі 34000 грн. Факт часткового погашення заборгованості було підтверджено відповідачем у судовому засіданні, яке відбулось 29.06.2016р., та залучено до матеріалів справи копію платіжного доручення №21574 від 24 червня 2016 року на суму 34000 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. провадження у справі №916/1079/16 в частині стягнення боргу з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" за договором поставки №р00001474 від 24 грудня 2012 року в розмірі 34000 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Додатково, у письмових поясненнях від 24.06.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" було зазначено суду, що позивач не заперечує проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, починаючи з моменту ухвалення рішення суду на дев'ять місяців рівними частками та просив розглянути справу без присутності повноваженого представника позивача.
Відповідач - Закрите акціонерне товариство "Одесакондитер" відповідно до наданих суду пояснень визнає позовні вимоги на суму, яка залишилась не погашеною відповідачем в розмірі 450311,06 грн., однак, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем наполягає на задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішень суду у даній справі з моменту ухвалення рішення на дев'ять місяців рівними частками.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
24 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Одесакондитер" (покупець) було укладеного Договір поставки №р00001474, відповідно до п. 1.1. продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити патоку крохмальну В.С. (ДСТУ 4498:2005), виробник ПАТ „Дніпровський КПК” (надалі - товар). Поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється товар, поставлений по одному товарно - транспортному документу.
Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна кількість товару що поставляється за договором складає суму відвантажених партій товару за час дії договору. Кількість товару в партії визначається технічними характеристиками поданої під навантаження тари та вимогами безпеки дорожнього руху (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 2.4. Договору, кількість товару в кожній партії, що поставляється, вказується в товаросупровідних документах.
Згідно з п. 4.1. Договору, ціна на товар вказується в рахунках, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар є договірною і в період дії договору може бути змінена (п. 4.2. Договору).
Положеннями п.п. 4.3., 4.4.,4.5. та 4.6. Договору визначено, що за підсумками переговорів про умови поставки (приблизну кількість товару, його вартість, умови і терміни поставки) продавець виставляє рахунок, в якому відображається узгоджені кількість і вартість товару, а також умови поставки. Оплата покупцем рахунку підтверджує його згоду на викладені в рахунку умови. Вага та вартість поставленої партії товару визначається виходячи з ціни, зазначеної у висталеному для оплати рахунку на кожну окрему партію. Загальна сума договору складається з вартості поставленого товару покупцеві за весь період дії договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору оплата партії поставленого товару проводиться в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата здійснення платежу за платіжними реквізитами, вказаними постачальником.
Згідно з п. 5.2. Договору, покупець здійснює оплату кожної партії товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару.
Відповідно до п. 6.1. Договору, товар передається/приймається по кількості - згідно товарно транспортними накладними, за якістю - згідно показниками якісного посвідчення. Товар повинен супроводжуватись наступними документами: видаткова накладна, якісне посвідчення, товарно - транспортна накладна.
Відповідно до п. 8.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У період з 27.02.2013р. по 23.09.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" на виконання умов укладеного договору здійснювало поставку відповідного товару Закритому акціонерному товариству "Одесакондитер", що підтверджується рахунками фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними та залізничними накладними, свідоцтвами про якість, копії яких наявні в матеріалах справи.
Однак, з боку відповідача не було належним чином виконано прийнятих на себе зобов'язань за Договором поставки №р00001474 від 24.12.2012р., у зв'язку з чим за Закритим акціонерним товариством "Одесакондитер" станом на момент звернення позивача до суду рахувалась заборгованість в розмірі 509311,06 грн., що підтверджується товарно - транспортною накладною №Р2235 від 23.03.2015р. на суму 227478,38 грн., у т.ч. ПДВ, кількість товару 2163т., товарно - транспортною накладною №Р3102 від 19.04.2015р. на суму 227162,88 грн., у т.ч. ПДВ, кількість товару 21,6 т., товарно - транспортною накладною №Р7501 від 25.08.2015р. на суму 230528,26 грн., у т.ч. ПДВ, кількість товару 21,92т., товарно - транспортною накладною №Р8457 від 23.09.2015р. на суму 230423,09 грн., у т.ч. ПДВ, кількість товару 21,91т.
Під час розгляду справи Закритим акціонерним товариством "Одесакондитер" було здійснено часткове погашення наявної заборгованості на загальну суму 59000 грн. та ухвалами суду від 15.06.2016р. та 29.06.2016р. було припинено провадження в цій частині позовних вимог.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем, факт часткової сплати основної заборгованості відповідачем визнано повноважним представником позивача відповідно до письмових пояснень від 24.06.2016р.
У зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем під час розгляду справи судом та припиненням провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу на загальну суму 59000грн., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" розглядаються судом про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 450311,06 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Закритим акціонерного товариства "Одесакондитер" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №р00001474 від 24 грудня 2012р.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА” про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" заборгованості за умовами Договору поставки №р00001474 від 24 грудня 2012р. в розмірі 450311,06 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 450311,06 грн. боргу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Зі змісту положень п. 7.1.2 та 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання застосування практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” вбачається, що Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приймаючи до уваги обставини, викладені в клопотанні відповідача про розстрочення виконання рішення суду та приймаючи до уваги відсутність відповідних заперечень з боку позивача щодо надання розстрочки, судом задовольняється клопотання Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" про надання розстрочки виконання рішення у даній справі з моменту ухвалення рішення на дев'ять місяців рівними частками.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, приймаючи до уваги погашення частини боргу вже під час розгляду справи в суді, відсутність відповідних письмових уточнень позовних вимог позивача, у зв'язку з чим судом провадження в частині позовних вимог було припинено ухвалами суду на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 7639,68 грн., понесені позивачем при зверненні до суду, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" (65007, м. Одеса, 3-й Водопроводний провулок,9; код 32833927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" (02090, м Київ, вул. Алма - Атинська, буд. 8; код 38307757) борг за Договором поставки №р00001474 від 24 грудня 2012р. в розмірі 450311 (чотириста п'ятдесят тисяч триста одинадцять) грн. 06 коп.
3.Розстрочити виконання рішення суду від 29.06.2016р. у справі №916/1079/16 строком на 9 місяців за наступним графіком:
1) до 29.07.2016р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
2) до 31.08.2016р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
3) до 30.09.2016р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
4) до 31.10.2016р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
5) до 30.11.2016р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
6) до 30.12.2016р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
7) до 31.01.2017р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
8) до 28.02.2017р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 56 коп.
9) до 31.03.2017р. підлягає до сплати заборгованості у розмірі 50034 (п'ятдесят тисяч тридцять чотири) грн. 58 коп.
4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" (65007, м. Одеса, 3-й Водопроводний провулок,9; код 32833927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА" (02090, м Київ, вул. Алма - Атинська, буд. 8; код 38307757) 7639 (сім тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн.68 грн. витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено 30.06.2016р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко