"22" червня 2016 р.Справа № 916/1030/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Аганіні В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №124 від 24.12.2015р.),
від відповідача 1 - ОСОБА_2 (довіреність № 01/23-д від 31.05.2016р.),
від відповідача 2 - ОСОБА_3 (довіреність № 4/95-8 від 31.05.2016р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА”
до відповідачів: 1.товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФРАСТРУКТУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА”,
2. товариства з обмеженою відповідальністю „МОНТАЖ-КС”
про визнання договору недійсним, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” (ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА”) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФРАСТРУКУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА” (ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА”) та товариства з обмеженою відповідальністю „МОНТАЖ-КС” (ТОВ „МОНТАЖ-КС”), в якій просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) № 01-12/15 від 14.12.2015р., укладений між ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” та ТОВ „МОНТАЖ-КС”.
В обґрунтування свого звернення до суду з позовними вимогами позивач зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі №916/848/15-г задоволено частково позов ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА”: стягнуто з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” на користь ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” суму основного боргу за договором №ТОРО-ИТО-8/14 від 09.01.2014р., укладеним між ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” та ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА”, в розмірі 375 853,20 грн., 3% річних в сумі 11 954,94 грн., пеню в сумі 52 557,83 грн., збитки від інфляції в сумі 228 154,50 грн., судовий збір в сумі 13 370,41 грн.; в решті позову відмовлено.
18.08.2015р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі № 916/848/15-г видано відповідний наказ. 22.10.2015р. державним виконавцем Суворовського ВДВС Одеського МУЮ було відкрито виконавче провадження № 49106778 на примусове виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/848/15-г від 18.08.2015р.
14.12.2015р. між ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” та ТОВ „МОНТАЖ-КС” укладено договір № 01-12/15 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п.1.1 якого ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” передав, а ТОВ „МОНТАЖ-КС” прийняв на себе право вимоги (цесії), що належить ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА”, і став кредитором за договором №ТОРО-ИТО-8/14 від 09.01.2014р., укладеним між ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” та ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА”, що виникло у розмірі 681 890,88 грн. та підлягає стягненню з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” на користь ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” на підставі рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі № 916/848/15-г. При цьому, ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” не було повідомлено належним чином про заміну кредитора у зобов'язанні.
ТОВ „МОНТАЖ-КС” - на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 01-12/15 від 14.12.2015р. - звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП 49106778 від 22.10.2015р. в межах справи № 916/848/15-г
За результатами розгляду вищевказаної заяви, 16.03.2016р. господарським судом Одеської області було винесено ухвалу, відповідно до якої здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП 49106778 від 22.10.2015р. з ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” та ТОВ „МОНТАЖ-КС”.
Позивач зазначає, що, укладаючи спірний правочин, відповідачі по справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні, замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, утім уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, що є підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) № 01-12/15 від 14.12.2015р., укладеного між ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” та ТОВ „МОНТАЖ-КС”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2016р. порушено провадження у справі № 916/1030/16 за даним позовом, розгляд справи призначено в судовому засіданні.
25.04.2016р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 2-2211/16), згідно якої заявник просив суд заборонити посадовим особам Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції здійснювати будь-які виконавчі дії, направлені на винесення будь-яких процесуальних документів в межах виконавчого провадження ВП 49106778 від 22.10.2015р. до вирішення по суті справи № 916/1030/16.
08.06.2016р. ТОВ „МОНТАЖ-КС” надало суду відзив на позовну заяву (вх. № 14366/16) відповідно до якого, не погоджуючись з позовними вимогами, товариство просить суд відмовити в їх задоволенні, зазначаючи, що при укладанні договору № 01-12/15 про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2015р. ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” та ТОВ „МОНТАЖ-КС” було дотримано всі вимоги, які передбачено діючим законодавством України, що також підтверджено ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. у справі № 916/848/15-г.
В судовому засіданні 08.06.2016р. представник позивача просив суд не здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову вх. № 2-2211/16, з огляду на необхідність її уточнення.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 08.06.2016р.:
- продовжено строк розгляду справи до 04.07.2016р., згідно ст. 69 ГПК України;
- розгляд справи відкладено на 22.06.2016р., згідно ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 22.06.2016р.:
- представник позивача надав суду уточнену заяву про забезпечення позову (вх. № 15583/16 від 22.06.2016р.), згідно якої просив суд заборонити посадовим особам Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснювати будь-які виконавчі дії, направлені на винесення будь-яких процесуальних документів в межах виконавчого провадження ВП 49106778 від 22.10.2015р. до вирішення по суті справи № 916/1030/16. В обґрунтування підстав застосування заходів до забезпечення позову позивачем зазначено, що на підставі завідомо підробленого документу, 16.03.2016р. господарським судом в межах справи №916/848/15-г було винесено ухвалу, якою було здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП 49106778 від 22.10.2015р. з ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” на ТОВ „МОНТАЖ-КС”, та в подальшому Приморським ВДВС м Одеси ГТУЮ в Одеській області було стягнуто з рахунків ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” 856 301,78 грн. Грошові кошти на даний час знаходяться на рахунках Приморського ВДВС м Одеси ГТУЮ в Одеській області. Та, відповідно, існує реальна загроза того, що товариству буде завдано матеріальної шкоди (збитків), оскільки державним виконавцем можуть бути проведені виконавчі дії, направлені на арешт та списання коштів позивача з його банківських рахунків на користь ТОВ „МОНТАЖ-КС”.
- представники відповідачів просили суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26 грудня 2011 року N 16 встановлено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, серед іншого, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову (з урахуванням уточненої заяви про забезпечення позову), суд зазначає, що заявником не підтверджено обставин утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги в разі невжиття таких заходів, з огляду на що суд не вбачає підстав для її задоволення.
Також в судовому засіданні 22.06.2016р.:
- представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, про що зазначив в додаткових письмових поясненнях (вх. № 15469/16);
- представник ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 15568/16), відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість.
- представник ТОВ „МОНТАЖ-КС” підтримав викладене раніше у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі №916/848/15-г позов ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” задоволено частково: стягнуто з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” на користь ТОВ „ ІТСІ УКРАЇНА” суму основного боргу в розмірі 375 853,20 грн., три відсотки річних в сумі 11 954,94 грн., пеню в сумі 52 557,83 грн., збитки від інфляції в сумі 228 154,50 грн., судовий збір в сумі 13 370,41 грн.; в решті позову відмовлено.
18.08.2015р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі 916/848/15-г видано відповідний наказ.
14.12.2015р. між ТОВ „ІНФРАСТРУКУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА” (Первісним кредитором) та ТОВ „Монтаж-КС” (Новим кредитором) укладено договір № 01-12/15 про відступлення права вимоги (цесії) (Договір), відповідно до п.1.1 якого Первісний кредитор передає, а ОСОБА_5 кредитор приймає на себе право вимоги (цесії), що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за договором №ТОРО-ИТО-8/14 від 09.01.2014р., укладеним між ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” та ТОВ „ІНФРАСТРУКУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА”, що виникло у розмірі 681 890,88 грн. та підлягає стягненню з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” (Боржника), на підставі рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. про стягнення з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” на користь Первісного кредитора 681 890,88 грн. (з яких 375 853,20 грн. сума основного боргу по Основному договору).
За цим договором ОСОБА_5 кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором, а саме оплати виконаних робіт в повному обсязі, сплати пені та штрафних санкцій, 3% річних, інфляційного збільшення суми боргу (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору Первісний кредитор згідно з цим Договором у момент його підписання передає Первісному кредитору всі документи, які засвідчують права за Основним договором, у тому числі основний договір, докази сплати коштів (банківські квитанції, платіжні доручення тощо), та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. При цьому між Первісним та Новим кредитором підписується акт приймання-передачі, в якому зазначаються якого саме характеру документи передаються Первісним кредитором ОСОБА_5 кредиторові.
Відповідно до п. 2.3 Договору, сторони зобов'язані сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором протягом 5 робочих днів з моменту підписання даного договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Боржнику копії цього Договору або вручення особисто під розписку представнику Боржника.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020р., або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 4.1 Договору).
Позивач зазначає, що, оскільки ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” не було належним чином повідомлено про заміну кредитора, 24.02.2016р. товариство виконало рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі №916/848/15-г, перерахувавши на користь ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” грошові кошти в розмірі 681 890,88 грн., які складаються з: 375 853,20 грн. - основного боргу, 11 954,94 грн. - 3% річних, 52 557,83 грн. - пені та збитків від інфляції в розмірі 228 154,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1504 від 24.02.2016р. та банківською випискою по рахунку ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА”.
При цьому, незважаючи на фактичне погашення заборгованості на користь ТОВ „ІНФРАСТРУКУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА”, ТОВ „МОНТАЖ-КС” на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 01-12/15 від 14.12.2015р., звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП 49106778 від 22.10.2015р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. по справі № 916/848/15-г здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП 49106778 від 22.10.2015р. з ТОВ „ІНФРАСТРУКУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА” на ТОВ „МОНТАЖ-КС”, з зазначенням про неприйняття судом факту виконання ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” рішення суду в повному обсязі, з огляду на положення ч. 2 ст. 516 ЦК України.
Позивач зазначає, що, укладаючи спірний правочин, відповідачі по справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні, замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, утім уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, що є підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) № 01-12/15 від 14.12.2015р., укладеного між ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” та ТОВ „МОНТАЖ-КС”.
Все вищезазначене і стало підставою для звернення ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Ч. 1, 4 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1,4 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі №916/848/15-г задоволено частково позов ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА”: стягнуто з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” на користь ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” суму основного боргу за договором №ТОРО-ИТО-8/14 від 09.01.2014р., укладеним між ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” та ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА”, в розмірі 375 853,20 грн., 3% річних в сумі 11 954,94 грн., пеню в сумі 52 557,83 грн., збитки від інфляції в сумі 228 154,50 грн., судовий збір в сумі 13 370,41 грн.; в решті позову відмовлено.
18.08.2015р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі № 916/848/15-г видано відповідний наказ. 22.10.2015р. державним виконавцем Суворовського ВДВС Одеського МУЮ було відкрито виконавче провадження № 49106778 на примусове виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/848/15-г від 18.08.2015р.
14.12.2015р. між ТОВ „ІНФРАСТРУКУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА” (Первісним кредитором) та ТОВ „Монтаж-КС” (Новим кредитором) укладено договір № 01-12/15 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п.1.1 якого Первісний кредитор передав, а ОСОБА_5 кредитор прийняв на себе право вимоги (цесії), що належить Первісному кредитору, і став кредитором за договором №ТОРО-ИТО-8/14 від 09.01.2014р., укладеним між ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” та ТОВ „ІНФРАСТРУКУРА ТЕХНОЛОДЖІ СЕРВІСІЗ ОСОБА_4 УКРАЇНА”, що виникло у розмірі 681 890,88 грн. та підлягає стягненню з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА”, на підставі рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. про стягнення з ТОВ „ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА” на користь Первісного кредитора 681 890,88 грн. (з яких 375 853,20 грн. сума основного боргу по Основному договору).
Зазначений договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено печатками товариств.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ст. 514 ЦК України визначено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. (ст. 517 ЦК України)
У відповідності до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво, в тому числі, у зв'язку з заміною кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Згідно постанови Верховного суду України від 20.11.2013р. по справі № 6-122цс13 зазначено, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. по справі № 916/848/15-г здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП 49106778 від 22.10.2015р. з ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” на ТОВ „МОНТАЖ-КС” в порядку ст. 25 ГПК України - на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.12.2015р.
Приймаючи до уваги, що договір про відступлення права вимоги було укладено на стадії виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. по справі № 916/848/15-г, та на підставі зазначеного договору - згідно ст. 25 ГПК України - ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. по справі № 916/848/15-г здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з ТОВ „ІТСІ УКРАЇНА” на ТОВ „МОНТАЖ-КС”, суд вважає, що позивач не довів порушення норм чинного законодавства укладенням оспорюваного договору.
Що стосується посилань позивача на те, що його не було сповіщено належним чином про заміну кредитора у зобов'язанні, то суд зазначає, що такі обставини передбачають лише ризик настання несприятливих наслідків для нового кредитора (п. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України), проте, не можуть бути підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.
Також суд вважає недоцільним посилання позивача в обгрунтування своїх доводів на постанову Верховного суду України від 19.08.2014р. по справі № 923/945/13, оскільки у наведеній постанові Верховним судом України було встановлено факт недотримання сторонами порядку заміни кредитора у зобов'язанні згідно ст. 25 ГПК України, в той час, як з матеріалів справи № 916/1030/16 вбачається, що ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. по справі № 916/848/15-г здійснено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні в порядку ст. 25 ГПК України.
З огляду на зазначене, суд не приймає доводи позивача щодо протиріччя спірного договору вимогам чинного законодавства та, відповідно, наявність підстав для визнання його недійсним, з посиланням на те, що договір про відступлення права вимоги № 01-12/15 від 14.12.2015р. було укладено на стадії виконання судового рішення по справі № 916/848/15-г.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно ст. 49 ГПК України, за умови відмови судом в задоволенні позовних вимог, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 29 червня 2016 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко