про повернення позовної заяви
"29" червня 2016 р.№ 916/1709/16
Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 1824/16 ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Поділля" про стягнення належної частки майна шляхом набуття права власності на нерухоме майно, -
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Поділля" про стягнення належної позивачу частки майна вказаного підприємства шляхом набуття права власності на котедж відпочинку (літ. „А"), розташований за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", як самостійне майно (будівлю).
Відповідно до п. 3, 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, тобто у 2016 році - 1378 грн.
За приписами ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Як зазначено в п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповн.), статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір".
Згідно п. 2.2.1. вказаної Постанови Пленуму ВГСУ судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Враховуючи те, що подана позовна заява стосується майнового спору стосовно набуття права власності на нерухоме майно, відповідно судовий збір за поданий позов визначається з урахуванням вартості майна.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем взагалі не зазначена вартість спірного майна та не подано доказів в обґрунтування відповідної вартості, з якої має обчислюватися судовий збір.
При цьому в п. 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Наразі, як зазначено в п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
В додаток до позовної заяви позивачем подано клопотання разом з квитанцією № 160М51860 від 29.10.2015 р. про сплату судового збору на суму 6000,00 грн. Однак, вказана квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору за подану позовну заяву, оскільки за цією квитанцією судовий збір сплачено за іншим позовом ОСОБА_1 у справі № 916/4522/15, про що господарським судом Одеської області складено акт № 01-11/247/2016 від 29.06.2016 р.
За таких обставин, суд доходить до висновку про відсутність належних доказів щодо сплати позивачем судового збору за поданий позов у встановлених законом порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 повернути без розгляду.
Керуючись ст. 57, п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Поділля" про стягнення належної частки майна шляхом набуття права власності на нерухоме майно повернути без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її прийняття.
Додаток: матеріали позовної заяви з додатком на 4 арк. та конверт, клопотання (вх. № 15965) з додатком на 6 арк.
Суддя В.С. Петров