Кіровоградської області
29 червня 2016 року Справа № 912/1441/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/1441/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ
до відповідачів
І - ОСОБА_1 районної державної адміністрація Кіровоградської області, м. Кіровоград
ІІ - Управління Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Кіровоградської області, м. Кіровоград
ІІІ - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІІІ - Товариство з обмеженою відповідальністю "Землевласник", м. Кіровоград
про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування державного акта
за участю представника відповідача ІІ - ОСОБА_2, довіреність № 9-28-99.5-122/15-16 від 13.01.2016;
Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулася до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд:
- визнати недійсним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 03.09.2004 № 588-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок Одеської залізниці та передачу у постійне користування земельної ділянки";
- визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею від 04.112004. серія ЯЯ №155522, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідачів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що частина земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача та яка знаходиться у постійному користуванні останнього спірним розпорядженням була передана в постійне користування Одеській залізниці. За висновком позивача ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області при видачі спірного розпорядження не було дотримано вимог статей 116, 118 Земельного кодексу України, що в свою чергу призвело до порушення права позивача на користування земельною ділянкою.
Ухвалою від 12.04.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 05.05.2016 та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.
Ухвалою від 05.05.2016 господарський суд залучив до участі у справі на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІІІ - Товариство з обмеженою відповідальністю "Землевласник" (25028, АДРЕСА_1), відклав розгляд справи до 31.05.2016 о 16:00 год.
Ухвалами від 31.05.2016 та 13.06.2016 розгляд справи відкладався до 13.06.2016, 29.06.2016, відповідно в порядку, визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі з причин неподання позивачем витребуваних доказів.
У судовому засіданні 29.06.2016 господарським судом оглянуто надану Управлінням Держгеокадастру у ОСОБА_1 районі Кіровоградської області Книгу №2 записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування на землю (підприємствам) на території Кіровоградського району Кіровоградської області за період з 26.08.1993 по 12.06.2003 та встановлено, що учасники судового процесу вимоги суду в частині надання витребуваних доказів виконали не в повному обсязі.
Так, ухвалами від 31.05.2016 та від 13.06.2016 серед іншого, господарський суд витребовував від позивача належним чином засвідчену копію технічної документації, яка виготовлялася для видачі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-КР №000874; оригінал зазначеного Державного акта (для огляду у судовому засіданні); належним чином засвідчену копію технічної документації, яка виготовлялася для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою, на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КР №000874 (за наявності); письмове пояснення з викладенням власної позиції щодо заяви відповідача ІІІ про застосування позовної давності; належне обґрунтування та докази на підтвердження порушеного права прийняттям спірного розпорядження та видачею спірного державного акта; належні докази, які підтверджують факт часткового накладення земельних ділянок, право постійного користування на які є у позивача та відповідача ІІІ.
Проте, позивач витребуваних доказів господарському суду не подав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Доказів поважності причин неподання витребуваних доказів позивач господарському суду не надав.
Оскільки без витребуваних у позивача доказів неможливо вирішити даний спір по суті, господарський суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування державного акта, підлягає залишенню без розгляду.
При цьому господарський суд звертає увагу позивача на те, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку (частина 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд враховує, що відповідачем ІІІ 29.06.2016 подано до суду клопотання про призначення у даній справі земельно-технічної експертизи, з метою повного та об'єктивного розгляду справи та встановлення факту налягання земельної ділянки ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця", що належить їй на праві постійного землекористування, на земельну ділянку Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". На вирішення експерта, останній просить поставити наступні питання:
- Чи відповідають розроблена технічна документація на земельну ділянку та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- Чи має місце порушення землекористування, зокрема порушенням меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно - правових актів?
Присутній у судовому засіданні представник відповідача ІІ заперечив проти призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.
Однак, для вирішення питань, які запропоновані відповідачем ІІІ необхідна технічна документація, що виготовлялася для видачі Державного акта на право постійного користування землею ІІ-КР №000874 підприємству, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", проте така документація позивачем до матеріалів справи не надана.
З огляду на вищевикладене, та клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про призначення у даній справі земельно - технічної експертизи не підлягає задоволенню господарським судом.
Крім того, господарський суд враховує, що відповідач ІІІ у своєму відзиві на позов виклав клопотання про припинення провадження у даній справі, яке мотивоване тим, що спір у даній справі підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Однак клопотання відповідача ІІІ про припинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню господарським судом, оскільки спір у даній справі за участю державних органів, виник з правовідносин, у яких такі органи реалізують повноваження власника землі, а тому такий спір підвідомчий господарським судам. Викладене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в розділі 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011 з подальшими змінами.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування державного акта, залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Копію ухвали направити позивачу (м. Київ, вул. Саксаганського, 1); відповідачу І (м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 25); відповідачу ІІІ (м. Київ, Печерський район, вул. Тверська, 5) та третій особі (25028, АДРЕСА_1).
Суддя О.Б. Шевчук