29.06.2016 р. Справа № 914/2870/15
Господарський суд Львівської області у складі: головуючої судді Чорній Л.З., суддів: Цікало А.І. та Морозюк А.Я. розглянувши
заяву Державного комунального підприємства “Стебниктеплокомуненерго” про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015 року
у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Державного комунального підприємства “Стебниктеплокомуненерго”, м. Стебник Львівської області
про стягнення 610 876,85 грн.
Представники сторін:
від заявника (боржника/відповідача): ОСОБА_1- представник
від позивача (стягувача): ОСОБА_2 - представник
Встановив:
23 грудня 2015 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнуто з Державного комунального підприємства “Стебниктеплокомуненерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” - 38 565,95 грн. пені, 239 223,46 грн. інфляційних втрат, 24 523,74 грн. 3% річних та 12 217,54 грн. судового збору з відстрочкою виконання рішення суду до травня 2016р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015р. у справі № 914/2870/15 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ “НАК “Нафтогаз України” без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 116 ГПК України 24 лютого 2016 року видано відповідний наказ.
10.06.2016 року Державне комунальне підприємство “Стебниктеплокомуненерго” звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015р. у справі № 914/2870/15 строком на 120 місяців рівними частинами.
Ухвалою суду від 16.06.2016 року заява прийнята до розгляду та призначене судове засідання на 29.06.2016р.
Представник заявника (боржника) в судове засідання з'явився, заяву про розстрочку виконання рішення підтримав з підстав, викладених у заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.
Представник позивача (стягувача) в судове засідання з'явився, через канцелярію господарського суду подав письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду з підстав, викладених у запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі №914/2870/15, колегія суддів прийшла до висновку, що дана заява підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набули законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно частини 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Із змісту п. 7.1., п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вбачається, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в Постанові від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при несвоєчасному виконанні рішення.
Із вказаного вище випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ще на момент порушення провадження у даній справі відповідач у повному обсязі розрахувався за енергоносії, куплені в позивача. До стягнення з відповідача на користь позивача згідно рішення суду підлягають лише штрафні санкції та судовий збір. На момент звернення з заявою про розстрочку до суду відповідачем надано докази сплати боргу згідно рішення суду в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №236 від 09.06.16 р., яке долучено до матеріалів поданої заяви.
Крім цього, судом взято до уваги те, що ДКП Стебниктеплокомуненерго» є комунальною власністю Стебницької територіальної громади в особі Стебницької міської ради. Несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади чи органами місцевого
самоврядування, є об'єктивними обставинами, що і викликають недостатність у боржника коштів для погашення заборгованості одночасно і в повному обсязі, відтак одночасне виконання рішення суду може привести відповідача до стану, який унеможливить здійснення діяльності підприємства та зумовить виникнення непередбачуваних наслідків для підприємства.
Із довідки про стан дебіторської заборгованості станом на 01.06.2016 р. вбачається, що дебіторська заборгованість ДКП «Стебниктеплокомуненерго» склала 3 884 825,02 грн., з яких заборгованість населення - 3 312 тис. грн., державного бюджету - 59,8 тис. грн., місцевого бюджету - 169,6 тис. грн., інших споживачів - 299,6 тис. грн., Стебницької міської ради -16,4 тис. грн.
Станом на 01.06.2016 кредиторська заборгованість ДКП «Стебниктеплокомуненерго» становить 2 348 169,04 грн., з неї заборгованість за спожитий природний газ перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» складає 726,8 тис. грн., ПАТ «Львівгаз» - 244,9 тис. грн., КП «Дрогобичводоканал» - 37,1 тис. грн., ПАТ «Львівобленерго» - 48, 1 тис. грн., переплата населення (в т.ч. пільги та субсидії) 1 263,2 тис. грн.
Згідно з довідкою про стан претензійно-позовної роботи за 2015р., зазначає заявник, до суду подано 131 заяву про стягнення заборгованості на суму 661,8 тис. грн. У ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції відкрито 62 виконавчих проваджень про стягнення боргу на суму 201,7 тис. грн.
В підтвердження скрутного фінансово становища підприємства боржника заявником також надано копію звіту про фінансові результати за 2015 рік., перший квартал 2016р.
Окрім того, станом на 01.06.2016 р. невідшкодована різниця у тарифах для населення склала 655 тис.796 грн., за період 2008-2014 р. р. різниця у тарифах для бюджетних установ склала 265тис. 597 грн. (до 2014 р. тарифи для бюджетних установ не покривали витрати на виробництво теплової енергії). Рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2015 р. у справі №914/2870/15 встановлено, що однією з причин несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ є наявність різниці у тарифах на теплову енергію та її несвоєчасне відшкодування з боку держави та майновий стан відповідача.
Крім цього, важливою обставиною є те, що ДКП «Стебниктеплокомуненерго» працює за тарифами для трьох груп споживачів:
населення, бюджет та інші. Дані тарифи встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Підприємство заявника немає можливості змінити тариф на теплопостачання, оскільки цей тариф є регульованим, як і не може відмовитись від укладення договору з позивачем, оскільки законодавчо зобов'язане надавати споживачам послуги з теплопостачання для виробництва яких необхідний природній газ.
У свої письмових запереченнях на заяву про розстрочку позивач зсилається на те, що внаслідок несвоєчасної оплати боржниками заборгованості за спожитий природний газ виник ризик у позивача несвоєчасного розрахунку компанії за поставлений, згідно зовнішньоекономічних контрактів, імпортний природний газ. Також зазначив про те, що його поточні зобов'язання і забезпечення діяльності станом на 31.12.15р. становлять 74415038,00 грн.
З метою врахування інтересів обох сторін, враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що заява про розстрочку стосується лише заборгованості по пені, інфляційних, 3% річних та судового збору, а розрахунок за поставлений газ боржник здійснив в повному обсязі, що зменшує ризик прямих збитів для стягувача від розстрочення виконання рішення суду та з врахуванням того, що ДКП «Стебниктеплокомуненерго» єдине у місті підприємство, яке забезпечує населення, соціальну сферу послугами з теплопотстачання, а фінансова неспроможність підприємства боржника може призвести до спричинення кризової ситуації у соціальній сфері міста, колегія суддів дійшла висновку розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2015 р. у справі №914/2870/15 на шість місяців рівними частинами.
Керуючись ст. 86,121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Заяву Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» від 10.06.16 р. за вх.№33109/16 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2015 року у справі №914/2870/15 задоволити частково.
2. Розстрочити виконання рішення суду від 23.12.15 р. у справі №914/2870/15 про стягнення з Державного комунального підприємства «Стебниктеплокомуненерго» (82172, Львівська область, м. Стебник, вул. Мельника, буд. 17; код ЄДРПОУ 22407995) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6; код ЄДРПОУ 20077720) 38 565,95 грн. пені, 239 223,46 грн. інфляційних втрат, 24 523,74 грн. 3% та 12 217,54 грн. судового збору строком на 6 (шість) місяців рівними частинами.
Головуючий суддя Чорній Л.З.
Суддя Цікало А.І.
Суддя Морозюк А.Я.