ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.06.2016№910/20183/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/20183/15
за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В., м. Київ,
до Державної акціонерної холдингової компанії «Артем», м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,
про стягнення 44 031 926,20 грн.,
за участю представників:
позивача - Олійник А.О. (довіреність від 22.04.2016 №б/н);
Шпак Т.Г. (довіреність від 15.05.2016 №б/н);
відповідача - Козаренка С.М. (довіреність від 30.10.2015 №18-2793);
третьої особи - не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (далі - Компанія): 1 554 941,65 доларів США заборгованості за кредитом, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору кредитної лінії від 02.10.2013 № НКЛ-2022958 (далі - Договір); 101 795,43 доларів США заборгованості за відсотками; 6 975 413,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 318 735,01 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків; 167 758,75 грн. штрафу, а всього 44 031 926,20 грн.
Позов мотивовано тим, що:
відповідно до пункту 1.1 статті 1 Договору Банк зобов'язався надати Компанії грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання;
надання кредиту здійснюватиметься окремими частинами в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 4 000 000 доларів США зі сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 13,5% в порядку, визначеному Договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.10.2014 (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 статті 1 Договору);
Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі, на умовах та у строки, визначені Договором;
згідно з пунктом 2.7 статті 2 Договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунки, відкриті в Банку:
підпунктом 3.3.4 пункту 3.3 статті 3 Договору встановлено, що позичальник зобов'язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за їх використання в порядку, визначеному Договором;
у зв'язку з тим, що відповідач порушив свої зобов'язання перед Банком, у нього наявна заборгованість перед Банком на загальну суму 44 031 926,20 грн.;
пеня нарахована відповідачу на підставі пункту 4.1 статті 4 Договору, відповідно до якого у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення;
відповідач постійно порушував строки погашення заборгованості за нарахованими комісіями та процентами, чим порушив умови Договору щодо сплати процентів та комісії, за що відповідачу нараховано штрафні санкції у вигляді штрафу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2015 порушено провадження у справі.
Відповідач 05.10.2015 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке: відповідно до пункту 2.7 Договору сплата процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті наданого кредиту (траншу) щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти; нарахування позивачем пені за несвоєчасну оплату або несплату відсотків за користування кредитними коштами до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, позивачем здійснено неправомірно та з порушенням пункту 2.7 Договору; відповідач не порушував умов договору в частині сплати відсотків за листопад 2014 року та січень 2015 року та, як наслідок, не несе відповідальності у вигляді сплати пені за вказаний період; розрахунок пені за прострочення сплати відсотків за жовтень та грудень 2014 року та несплати відсотків за лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року позивачем здійснений з порушенням вимог пункту 2.7 Договору та чинного законодавства України; разом з тим, відповідач подав суду власний контррозрахунок пені за несвоєчасне повернення відсотків за Договором.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2015 призначено у справі судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНІДСЕ).
До господарського суду міста Києва 14.04.2016 надійшли матеріали справи №910/20183/15 з висновком судового експерта від 28.03.2016 №21174/15-45.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2016 поновлено провадження у справі №910/20183/15.
Банк 17.03.2016 подав суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на:
- кошти Компанії в межах суми позову, а саме 1 656 737,08 доларів США, що еквівалентно 36 570 019,07 грн. та 7 461 907,13 грн.;
- майно, що перебуває на праві власності Компанії, в межах суми позову - 1 656 737,08 доларів США, що еквівалентно 36 570 019,07 грн. та 7 461 907,13 грн., а саме: нежилі приміщення №81-82 (літ.А), загальна площа 494,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, буд. 2/33; нежилий будинок - корпус 14 (літ. Б) загальною площею 4 853,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; нежилий будинок - корпус №35 (літ. В) загальною площею 8 309,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; нежилі приміщення №97, 98, 99 (в літ. А), загальною площею 1 035,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 17 А; нежиле приміщення №38 (в літ. А), загальною площею 237,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Татарська, буд. 2 А; нежилий будинок (корпус №63 А) - спортивний комплекс «Сокіл», загальною площею 2 789,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 4; нежилий будинок (літ. А), загальною площею 660,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 53; дитячий спортивно-оздоровчий комплекс ім. Ю. Гагаріна, загальною площею 8 315,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ломоносова 28; нежиле приміщення (в літ. Г), загальною площею 1 376,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; адміністративний будинок, загальною площею 123,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Львівська 24-Д; майновий комплекс, загальною площею 5 036,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Половецька, буд. 49; квартира, загальною площею 792,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 45, кв. 5.
Компанія 30.05.2016 подала суду письмові пояснення стосовно висновку від 28.03.2016 №21174/15-45 судової експертизи, у якому зазначила, що судовим експертом вірно встановлено, що розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом за Договором за період з 11.07.2014 по 27.07.2015, становить 12 305,21 доларів США або 271 619,30 грн.; відповідач погоджується, що розмір пені з урахуванням строків позовної давності за період з 01.08.2014 по 27.07.2015 (включно) становить 11 801,79 доларів США або 260 507,05 грн.
Разом з тим, Компанія 30.05.2016 подала суду заяву про застосування річної (спеціальної) позовної давності при вирішенні спору, у якій зазначила про те, що позивач в розрахунку заборгованості до позовної заяви визначив період для нарахування пені на суму відсотків 44 383,56 доларів США з 11.07.2014 по 28.07.2014, відтак перебіг строку позовної давності для стягнення пені розпочинається з 29.07.2014 та закінчується 29.07.2015, а позовну заяву подано 31.07.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2016 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Відповідач 16.06.2016 подав суду письмові пояснення, в яких зазначив таке: заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та нерухоме майно відповідача позивачем жодним чином не обґрунтована, ґрунтується на припущеннях, не доведена ймовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення відповідачем у разі невжиття таких заходів, завдання шкоди позивачу тощо; накладення арешту на рахунки призведе до блокування господарської діяльності відповідача як державного підприємства, яке виконує три контракти державного оборонного замовлення від 30.12.2015 №247/1/15/89 і №247/1/15/90 та від 09.03.2016 №247/1/16/5, укладених з Міністерством оборони України, на виготовлення та поставку боєприпасів та спеціальної авіаційної техніки в 2016-2017 роках для забезпечення проведення антитерористичних операцій на сході України та посилення обороноздатності країни; виконання вказаних замовлень здійснюється за рахунок власних коштів підприємства, з наданням державних гарантій повернення таких коштів у майбутньому з Державного бюджету України, що унеможливлює їх використання крім цілей, які передбачені умовами зазначених державних контрактів; захід у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, враховуючи мораторій на примусову реалізацію майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25%, відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», не забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 21.06.2016 подав суду письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги Банку та просив їх задовольнити.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2016 заяву Банку про забезпечення позову задоволено частково; вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Компанії в межах суми позову, а саме 1 656 737,08 доларів США, що еквівалентно 36 570 019,07 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 21.06.2016 без участі представника третьої особи за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
02.10.2013 Банком (кредитор) і Компанією (позичальник) укладено Договір, за умовами якого:
- кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпечуваності, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (пункт 1.1 Договору);
- надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначених Договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 4 000 000 доларів США зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 13,5%, в порядку визначеному Договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.10.2014 (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 Договору);
- повернення кредиту здійснюється у валюті наданого кредиту не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, вказаного у підпункті 1.1.1 пункту 1.1 Договору (підпункт 1.1.2 пункту 1.1 Договору);
- нарахування процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється в валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) в періоді (28-29-30-31/365); при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (траншу) (пункт 2.6 Договору);
- Сплата процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті наданого кредиту (траншу) щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (пункт 2.7 Договору);
- у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених Договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 4.1 Договору);
- у випадку порушення позичальником вимог пункту 3.3 Договору за період з 02.10.2013 по 31.12.2013 включно позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 0,01% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1 Договору, за кожний випадок порушення; у випадку порушення позичальником вимог пункту 3.3 Договору за період з 01.01.2014 до кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі:
0,01% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1 Договору, за кожний випадок порушення за умови виконання позичальником в період з 02.10.2013 по 31.12.2013 включно зобов'язань, визначених у підпункті 3.3.13.3 пункту 3.3.13 Договору;
0,1% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1 Договору, за кожен випадок порушення за умови невиконання позичальником в період з 02.10.2013 по 31.12.2013 включно зобов'язань, визначених у підпункті 3.3.13.3 пункту 3.3.13 Договору (пункт 4.2 Договору);
- у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених пунктом 3.3 Договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання Договором, на одинадцятий календарних день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції; після повного погашення заборгованості позичальника за Договором, дія Договору припиняється; виконання позичальником даного обов'язку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог до позичальника (пункт 4.3 Договору);
- Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором (пункт 8.3 Договору).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Банк належним чином виконав свої договірні зобов'язання та надав Компанії грошові кошти (кредит), що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку Компанії на суму 4 000 000 доларів США.
Відповідач частково погасив кредит на суму 2 445 058,35 доларів США.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як було передбачено Кредитним договором, кінцевий термін повернення кредиту - 01.10.2014; таким чином, строк виконання зобов'язань за Кредитним договором настав 01.10.2014.
Відповідач припинив виконувати взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання, не повернув залишок кредиту і не сплатив проценти за користування наданими коштами, внаслідок чого у Компанії утворилася перед позивачем заборгованість за кредитом у сумі 1 554 941,65 доларів США (4 000 000 доларів США - 2 445 058,35 доларів США); у зв'язку з цим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1 554 941,65 доларів США заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 101 795,43 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами першою - третьою статті 10561 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Договору передбачено, що за користування кредитом встановлюється плата в розмірі 13,5%.
Судом встановлено, що позивачем було нараховано відповідачу в період з 01.10.2013 по 27.07.2015 процентів за користування кредитом на загальну суму 691 001,37 доларів США, з яких відповідачем було сплачено 589 203,94 долари США.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користуванням кредиту у сумі 101 795,43 доларів США за такі періоди: з 01.02.2015 по 28.02.2015 на суму 16 103,23 долара США; з 01.03.2015 по 31.03.2015 на суму 17 828,58 доларів США; з 01.04.2015 по 30.04.2015 на суму 17 253,46 доларів США; з 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 17 828,58 доларів США; з 01.06.2015 по 30.06.2015 на суму 17 253,46 доларів США; з 01.07.2015 по 27.07.2015 на суму 15 528,12 доларів США.
Для визначення правильності нарахування позивачем відсотків за користування кредитом судом призначено у справі судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій.
Згідно із висновком експерта від 28.03.2016 №21174/15-45 за вказані періоди суму заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом становить 101 795,44 долари США, що є більшою сумою від нарахованого розміру процентів позивачем на 0,01 доларів США.
Разом з тим, судом перевірено здійснені позивачем та судовим експертом розрахунки процентів за користування кредитом, та встановлено, що розрахунок позивача правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 101 795,43 доларів США.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 6 975 413,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 318 735,01 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених Договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 6 975 413,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за такі періоди:
з 02.10.2014 по 12.11.2014 на суму 1 396 981,58 грн.;
з 13.11.2014 по 13.01.2015 на суму 2 309,676,37 грн.;
з 14.01.2015 по 15.01.2015 на суму 69 660,33 грн.;
з 16.01.2015 по 05.02.2015 на суму 552 930 грн.;
з 06.02.2015 по 03.03.2015 на суму 953 522,14 грн.;
з 04.03.2015 по 02.04.2015 на суму 1 695 642,85 грн.
Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення кредиту і періоди її нарахування та встановлено, що вони правильні.
Разом з тим, позивач просить стягнути з Компанії 318 735,01 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом за такі періоди:
з 11.07.2014 по 28.07.2014 на суму 9 179,71 грн.;
з 12.08.2014 по 28.08.2014 на суму 11 787,70 грн.;
з 31.10.2014 по 12.11.2014 на суму 4 957,71 грн.;
з 13.11.2014 по 17.11.2014 на суму 2 066,74 грн.;
з 24.11.2014 по 30.11.2014 на суму 2 893,40 грн.;
з 31.12.2014 по 13.01.2015 на суму 5 979,94 грн.;
з 27.01.2015 по 05.02.2015 на суму 3 607,03 грн.;
з 06.02.2015 по 09.02.2015 на суму 2 009,57 грн.;
з 27.02.2015 по 03.03.2015 на суму 1 898,98 грн.;
з 04.03.2015 по 27.07.2015 на суму 85 309,30 грн.;
з 31.03.2015 по 27.07.2015 на суму 76 982,73 грн.;
з 30.04.2015 по 27.07.2015 на суму 55 717,98 грн.;
з 29.05.2015 по 27.07.2015 на суму 38 814,96 грн.;
з 30.06.2015 по 27.07.2015 на суму 17 529,24 грн.
За розрахунком судового експерта сума пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом та періоди її нарахування становлять:
з 11.07.2014 по 16.07.2014 сума пені 138,62 доларів США;
з 17.07.2014 по 28.07.2014 сума пені 364,80 доларів США;
з 12.08.2014 по 28.08.2014 сума пені 534,02 доларів США;
з 11.09.2014 по 22.09.2014 сума пені 200,64 доларів США;
з 11.11.2014 по 12.11.2014 сума пені 34,55 доларів США;
з 13.11.2014 по 17.11.2014 сума пені 93,75 доларів США;
з 13.01.2015 по 13.01.2015 сума пені 19,35 доларів США;
з 11.03.2015 по 27.07.2015 сума пені 3 679,48 доларів США;
з 11.04.2015 по 27.07.2015 сума пені 3 165,18 доларів США;
з 11.05.2015 по 27.07.2015 сума пені 2 212,22 доларів США;
з 11.06.2015 по 27.07.2015 сума пені 1 377,44 доларів США;
з 11.07.2015 по 27.07.2015 сума пені 482,15 доларів США.
Судом перевірено вказані розрахунки сум пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом та періоди її нарахування, та встановлено, що вони неправильні. За перерахунком суду сума пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом та періоди її нарахування становлять:
з 11.07.2014 (оскільки 10.07.2014 останній день сплати 44 383,56 доларів США процентів за користування кредитом за червень 2014 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 979 701,40 грн.) по 28.07.2014 (оскільки 29.07.2014 здійснено оплату) сума пені становить 11 112,23 грн.;
з 12.08.2014 (дати, визначено позивачем у розрахунку; нарахованих на 45 863,01 доларів США нарахованих процентів за користування кредитом за липень 2014 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 1 012 358,07 грн.) по 28.08.2014 (оскільки 27.08.2014 здійснено оплату) сума пені становить 11 787,73 грн.;
з 13.11.2014 (дати, визначено позивачем у розрахунку; нарахованих на 25 224,66 доларів США нарахованих процентів за користування кредитом за жовтень 2014 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 556 797,04 грн.) по 17.11.2014 (оскільки 18.11.2014 здійснено оплату) сума пені становить 2 135,66 грн.;
з 11.03.2015 (оскільки 10.02.2015 останній день сплати 16 103,23 доларів США процентів за користування кредитом за лютий 2015 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ становить 355 454,97 грн.) по 27.07.2015 (дата, визначено позивачем у розрахунку) сума пені становить 81 219,03 грн.;
з 11.04.2015 (оскільки 10.04.2015 останній день сплати 17 828,58 доларів США процентів за користування кредитом за березень 2015 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 393 539,52 грн.) по 27.07.2015 сума пені становить 69 866,74 грн.;
з 11.05.2015 (оскільки 10.05.2015 останній день сплати 17 253,46 доларів США процентів за користування кредитом за квітень 2015 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 380 844,59 грн.) по 27.07.2015 сума пені становить 48 831,58 грн.;
з 11.06.2015 (оскільки 10.06.2015 останній день сплати 17 828,58 доларів США процентів за користування кредитом за травень 2015 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 393 539,52 грн.) по 27.07.2015 (дата, визначено позивачем у розрахунку) по 27.07.2015 сума пені становить 30 404,97 грн.;
з 11.07.2015 (оскільки 10.07.2015 останній день сплати 17 253,46 доларів США процентів за користування кредитом за червень 2015 року, що станом на 27.07.2015 відповідно до курсу НБУ еквівалентно 380 844,59 грн.) по 27.07.2015 (дата, визначено позивачем у розрахунку) по 27.07.2015 сума пені становить 10 642,78 грн.
Компанія просить суд застосувати наслідки спливу строку спеціальної позовної давності до нарахованої за період з 11.07.2014 по 28.07.2014 суми пені на 44 383,56 доларів США суми відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом щодо вимог про стягнення з відповідача суми пені нарахованої за період з 11.07.2014 по 28.07.2014 на 44 383,56 доларів США суми відсотків за користування кредитом закінчився 27.07.2014, тоді як позовна заява підписана Банком 31.07.2015, а подано її до суду 05.08.2015 (штамп відділу діловодства на першому аркуші позовної заяви).
У частинах третій та четвертій статті 267 ЦК України зазначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 11 112,23 грн., нарахованої на 44 383,56 доларів США відсотків за користування кредитом за період з 11.07.2014 по 28.07.2014, задоволенню не підлягають, враховуючи пропуск позивачем строку на звернення до суду з такими вимогами.
Отже, враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають 6 975 413,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за розрахунком позивача і 254 888,49 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом за розрахунком суду, в іншій частині стягнення суми пені (63 846,52 грн.) за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом слід відмовити.
Що ж до вимог про стягнення штрафу у сумі 167 758,75 грн., то слід вказати таке.
Згідно із пунктом 4.2 Договору у випадку порушення позичальником вимог пункту 3.3 Договору за період з 02.10.2013 по 31.12.2013 включно позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 0,01% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1 Договору, за кожний випадок порушення.
У випадку порушення позичальником вимог пункту 3.3 Договору за період з 01.01.2014 до кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі:
- 0,01% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1 Договору, за кожний випадок порушення за умови виконання позичальником в період з 02.10.2013 по 31.12.2013 включно зобов'язань, визначених у підпункті 3.3.13.3 пункту 3.3.13 Договору;
- 0,1% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1 Договору, за кожен випадок порушення за умови невиконання позичальником в період з 02.10.2013 по 31.12.2013 включно зобов'язань, визначених у підпункті 3.3.13.3 пункту 3.3.13 Договору (пункт 4.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.2 Договору у випадку порушення позичальником вимог підпунктів 3.3.1, 3.3.6 - 3.3.16 пункту 3.3 Договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 2 % від максимального ліміту заборгованості, визначеного пунктом Договору, за кожний випадок порушення.
Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що Компанією було допущено порушення умов Договору, зокрема, підпунктів 3.3.4, 3.3.5, 3.3.8 і 3.3.13.3 пункту 3.3 Договору.
Відповідачем доказів належного виконання вказаний пунктів Договору суду не подано.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунок суми штрафу, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 167 758,75 грн. штрафу.
Згідно зі статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, до статті 5 вказаного Закону (пільги щодо сплати судового збору).
Судом взято до уваги, що Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою від 31.07.2015 №18.2-437, яку було зареєстровано 05.08.2015, таким чином, суд керується Законом України «Про судовий збір» в редакції чинній на момент подання позовної заяви.
Так, пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» віднесено Банк до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» розпочато з 03.03.2015 процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію запроводжено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1 218 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 44 031 926,20 грн. кредитної заборгованості, проте 2% від ціни позову становить 880 638,52 грн., що значно перевищує 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн.).
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Банку задоволено частково, то з Компанії підлягає стягненню в доход державного бюджету України 72 972,37 грн. судового збору.
Поряд з цим, суд першої інстанції, розглянувши подану Компанією заяву про розстрочку виконання даного рішення суду (далі - Заява), встановив, що фактично подана відповідачем Заява є заявою про відстрочку та розстрочку виконання даного рішення господарського суду міста Києва, дійшов висновку про можливість її часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
У пункті 7.2 вказаної постанови зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вбачається з матеріалів справи:
- Компанією укладено низку договорів з підприємствами Російської Федерації відповідно до міжурядової угоди від 18.11.1993 «Про виробнику і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості», яка припинила свою дію з 04.09.2015; Службою експортного контролю України в червні 2014 року було накладено заборону на експорт в Російську Федерацію товарів військового призначення, а в грудні 2014 року Міністерство економічного розвитку та торгівлі України призупинило роботу над формуванням переліків з виробничої та науково-технічної кооперації та погодження їх з Міністерством промисловості та торгівлі Російської Федерації;
- у зв'язку з вказаними обмежувальними заходами органів державної влади України відповідачем не в повній мірі поставлена контрагенту - акціонерному товариству «Авіа-ФЕД-Сервіс» (м. Істра, РФ) продукція на загальну суму 12 819 534 доларів США; дія таких обставин впродовж 2-х років з 2014 року призвели до суттєвого дефіциту обігових коштів у відповідача, що і стало причиною несвоєчасного та не в повному обсязі виконанні зобов'язань перед позивачем та недостатністю обігових коштів на сьогоднішній день;
- за наслідками господарської діяльності за інформацією наявною в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік збитки від виробництва Компанії складають 11 808 707 грн.; за інформацією податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2016 року збитки від виробництва Компанії складають вже 28 583 436 грн.
Так, відповідач просить суд:
відстрочити виконання даного рішення суду в частини стягнутих суми пені за несвоєчасну сплату відсотків до 12.07.2017, та розстрочити сплату вказаної пені на три місяці рівномірними частинами, а саме з 12.07.2017 до 15.09.2017;
відстрочити виконання рішення суду в частині стягнутої суми штрафу до 12.07.2017;
відстрочити виконання рішення суду в частині стягнутої суми заборгованість за відсотками до 18.10.2017;
відстрочити виконання рішення суду в частині стягнутої суми заборгованість за кредитом до 15.12.2017, та розстрочити виконання рішення в цій частині на 8 місяців рівномірними частинами, а саме: до 15.12.2017, до 18.01.2018, до 15.02.2018, до 16.03.2018, до 18.04.2018, до 18.05.2018, до 15.06.2018, до 18.07.2018.
Отже, враховуючи суму заборгованості з даної справи, а також інтереси позивача, який знаходиться у стані припинення запропонований відповідачем термін розстрочки платежів слід скоротити, а також включити до нього суму судового збору, яка також підлягає стягненню з відповідача.
Оцінивши надані Компанією докази та пояснення в їх сукупності, фінансовий стан заявника, ступінь вини боржника у виникненні спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, відстрочивши виконання рішення суду з даної справи до 12.07.2017, та розстрочити його виконання з 12.07.2017 до 12.07.2018.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; ідентифікаційний код 14307699) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20; ідентифікаційний код 34047020): 1 554 941 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок один) долар США 65 центів заборгованості за кредитом; 101 795 (сто одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять) доларів США 43 цента заборгованості за відсотками; 6 975 413 (шість мільйонів дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 37 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 254 888 (двісті п'ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків і 167 758 (сто шістдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 75 коп. штрафу.
3. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; ідентифікаційний код 14307699) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 72 972 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 37 коп. судового збору.
4. Відстрочити виконання даного судового рішення до 12.07.2017.
5. Розстрочити виконання даного судового рішення в частині стягнення 6 975 413 (шести мільйонів дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 37 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 254 888 (двохста п'ятдесяти чотирьох тисяч вісімсот вісімдесяти восьми) грн. 49 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 167 758 (ста шістдесяти семи тисяч сімсот п'ятдесяти восьми) грн. 75 коп. штрафу і 72 972 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 37 коп. судового збору на 3 місяці (до 12.09.2017) шляхом щомісячної сплати Державною акціонерною холдинговою компаніє «Артем» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; ідентифікаційний код 14307699) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп.20; ідентифікаційний код 34047020) по 2 466 020,20 грн., а саме таким чином:
до 12.07.2017 - 2 490 344,33 грн.
до 12.08.2017 - 2 490 344,33 грн.
до 12.09.2017 - 2 490 344,33 грн.
6. Розстрочити виконання даного судового рішення в частині стягнення 1 554 941 (одного мільйона п'ятиста п'ятдесяти чотирьох тисячі дев'ятиста сорока одного) долару США 65 центів заборгованості за кредитом і 101 795 (сто однієї тисячі семиста дев'яносто п'яти) доларів США 43 цента заборгованості за відсотками на 10 місяців (до 12.07.2018) шляхом щомісячної сплати Державною акціонерною холдинговою компаніє «Артем» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; ідентифікаційний код 14307699) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп.20; ідентифікаційний код 34047020) по 165 673 (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят три) долари США 71 центу, а саме таким чином:
до 12.10.2017 - 165 673,71 доларів США;
до 12.11.2017 - 165 673,71 доларів США;
до 12.12.2017 - 165 673,71 доларів США;
до 12.01.2018 - 165 673,71 доларів США;
до 12.02.2018 - 165 673,71 доларів США;
до 12.03.2018 - 165 673,71 доларів США;
до 12.04.2018 - 165 673,71 доларів США;
до 12.05.2018 - 165 673,71 доларів США;
до 12.06.2018 - 165 673,71 доларів США;
до 12.07.2018 - 165 673,71 доларів США.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.06.2016.
Суддя О. Марченко