ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.06.2016Справа №910/7520/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ"
До Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАФТОПРОДУКТАМИ"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: міністерство енергетики та вугільної промисловості України
За участю Прокуратури міста Києва
Про розірвання договору та стягнення 221 176 093,60 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Стецик Н.В. - представник
Від відповідача Кириченко О.В. - представник
Від третьої особи Притула Г.Ю. - представник
Прокуратура Колодяжна А.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАФТОПРОДУКТАМИ" про розірвання договору та стягнення 157 861 059,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/7520/15-г. Розгляд справи призначено судом на 18.05.2015.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 Рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 24.02.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у справі № 910/7520/15-г та Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 скасовано. Справа направлена на новий розгляд.
Розпорядженням № 04-23/478 від 10.03.2016 справу передано на повторний автоматичний розподіл.
Відповідно до автоматичного розподілу справу передано судді Прокопенко Л.В.
Ухвалою від 14.03.2016 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 13.04.2016.
11.04.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про уточнення предмету позовних вимог.
13.04.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача отримані письмові пояснення.
В судовому засіданні 13.04.2016 оголошено перерву до 13.05.2016
13.05.2016 розгляд справи не відбувся.
Ухвалою суду від 16.05.2016 відкладено розгляд справи на 21.06.2016.
В судове засідання 21.06.2016 представник позивача надав суду пояснення по справі та просив суд задовольнити позовні вимоги із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник прокуратури надав суду усні пояснення по справі, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 21.06.2016 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ", як замовником (далі - позивач) та Державним підприємством Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами, як виконавцем, яке згідно із статутом Державного підприємства "ПІДПРИЄМСТВО ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАФТОПРОДУКТАМИ", затвердженим наказом Міненерговугілля від 29.05.2014 року № 385 та зареєстрованим 03.06.2014 року, перейменовано у державне підприємство "ПІДПРИЄМСТВО ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАФТОПРОДУКТАМИ", (далі - відповідач) було укладено договір про надання послуг з перевалки нафтопродуктів від 27.11.2013 № 372 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом є надання відповідачем позивачу послуг по перевалці бензинів та дизельного палива, об'ємом до 60.000 тон в місяць з можливим збільшенням щомісячного об'єму перевалки за погодженням з виконавцем.
При цьому вартість нафтопродуктів, що поставляються позивачем на перевалку вказується в додатку № 2 до даного договору.
Пунктом 2.1.1 Договору сторони передбачили що відповідач зобовязаний прийняти на зберігання нафтопродукти позивача в об'ємі, на умовах та на строк, передбачений даним договором та відповідними додатками до нього по фактичній кількості та якості.
Відповідно до п.п. 2.2.1 та 2.2.3 Договору позивач зобов'язався узгоджувати з відповідачем письмово, не менше ніж за п'ять діб, об'єм партії нафтопродуктів, найменування і сорт нафтопродукту, який планується до перевалки; а також за 2 календарних дня до початку кожної декади звітного місяця узгоджувати графік відвантаження нафтопродуктів на наступну декаду, проект якого надається позивачем відповідачу. Відвантаження всіх нафтопродуктів відповідачем здійснюється виключно за розпорядженням позивача, яке повинно бути направлене останнім не менше ніж за 4 робочих дня до планованої дати відвантаження нафтопродуктів позивача. Позивач зобов'язаний надати розпорядження на відвантаження і забезпечити відвантаження належних йому нафтопродуктів відповідно до графіків відвантаження нафтопродуктів на наступну декаду.
Приписами п. 2.1.7 Договору сторони погодили, що відвантаження нафтопродуктів відповідач зобов'язався проводити під контролем уповноваженого представника позивача з оформленням акту відвантаження (зразок - додаток №3) із зазначенням найменування та кількості, якості (до залізничної накладної додається паспорт якості відвантаженого нафтопродукту, що оформляється лабораторією виконавця) завантаженого у вагоно-цистерни нафтопродукту.
Додатком № 2 від 27.11.2013 до Договору сторони встановили, що вартість нафтопродуктів визначається на момент їх приймання у відповідності з митною вартістю, що заявлена при митному оформленні нафтопродукту. Сторони дійшли згоди, що вказана в даному додатку до договору формула визначення вартості нафтопродукту приймається сторонами при проведенні взаємних розрахунків на весь період дії Договору, а також у випадках розгляду та вирішення спорів і позовів по договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору підставою звільнення сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань є обставини непереборної сили: пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха, блокади, ембарго, заборони на експорт, війна, військові операції будь-якого характеру; зміни законодавства і рішення урядів, якщо вони безпосередньо впливають на виконання сторонами зобов'язань за даним Договором, а також інші форс-мажорні обставини.
За змістом п. 6.2 Договору саме на сторону, для якої виникли обставини неможливості виконання зобов'язань за Договором, покладено обов'язок негайно, але не пізніше п'яти календарних днів, повідомити іншу сторону договору про неможливість такого виконання.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що факт настання обставин непереборної сили (форс-мажор) повинен підтверджуватися відповідним документом торгово-промислової палати, або актом чи рішенням відповідного органу влади за місцем дії таких обставин.
Відповідно до п. 6.4 Договору, у разі виникнення наведених вище обставин строк виконання сторонами своїх обов'язків за Договором продовжується на період дії таких обставин.
Так відповідач, листом від 22.04.2014 № 22/04-02 повідомив позивача про неможливість виконання умов Договору внаслідок втрати контролю над майном нафтобази, де зберігалися нафтопродукти та настання обставин непереборної сили (анексія Російською федерацією півострову Крим).
Позивачем подано заяву про уточнення предмету позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що протягом терміну дії договору позивачем передано а відповідачем прийнято на відповідальне зберігання нафтопродукти, проте на даний час які не повернуто позивачеві. Позивач зазначає що відповідно до приписів ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, в зв'язку із чим позивач не може бути обмежений у користуванні, володінні та розпорядженні нафтопродуктами, що належить йому на праві власності, а наявність форс-мажорних обставин, не є перешкодою для повернення чи відшкодування його вартості. В зв'язку з чим просить зобов'язати Державне підприємство "ПІДПРИЄМСТВО ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАФТОПРОДУКТАМИ" (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, літ. А, кімната 712-713, код ЄДРПОУ 03482347) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" (юридична адреса:01042, м. Київ, вул. А.Філатова, 22/8, офіс 201, код ЄДРПОУ 38390515) дизельне паливо у кількості 25 591,56 тон та бензин марки А-95 у кількості 1 795,17 тон.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Стаття 936 ЦК України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог зазначивши що позивачем не надано обсяг нафтопродуктів, що залишався у Державного підприємства на зберіганні на початок визначеного спірного періоду (09.12.2013 року для дизпалива та 17.12.2013 року для бензину) та на кінець спірного періоду, станом на березень 2014 року.
Позивач просив суд врахувати і те, що 12 березня 2014 року ДП ПЗНП було направлено факсом лист № 520 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яким повідомив, що на підприємстві склалась надзвичайна подія: група невідомих осіб проникла на територію підприємства (вул. Геологічна, 2, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим), заблокувала всі входи та виходи на підприємство та паралізувала виробничу діяльність підприємства, заборонивши вчиняти будь-які дії. (копія додається) Зазначений лист зареєстровано в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України 13 березня 2014 року №31/1009.
3 12 березня 2014 року органи управління ДП ПЗНП припинили діяльність за місцем знаходженням по вул. Геологічна, 2, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, України.
Вказані обставини пов'язані з захоплення збройним терористичним угрупуванням приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим, введення збройних сил Російської Федерації на територію Автономної Республіки Крим.
Відповідачем наданий висновок ТПП № 935/05-4 від 17.04.2014 за підписом віце-президента, в якому зазначено, що згідно з законодавством України, відповідач починаючи з 27.02.2014 не має змоги здійснювати свою звичайну господарську діяльність.
Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Так, Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла. Торгово-промислова палата (далі - ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів (контрактів) на підставі чинного законодавства України, Методики про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин. Сертифікат (висновок) видається заявнику на бланку ТПП. У сертифікаті (висновку) вказуються сторони контракту (договору), дата його укладення, місце, час, період (якщо це можливо вказати на дату звернення), протягом якого мали місце надзвичайні та невідворотні події.
Згідно ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною України, на яку поширюється дія Конституції України. Датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014 року.
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з перевалки нафтопродуктів від 27.11.2013 № 372.
Відповідно до ст. 936, ст. 937 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Пунктом 6.1 Договору сторонами було погоджено, що підставою звільнення сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань є обставини непереборної сили: пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха, блокади, ембарго, заборони на експорт, війна, військові операції будь-якого характеру; зміни законодавства і рішення урядів, якщо вони безпосередньо впливають на виконання сторонами зобов'язань за даним Договором, а також інші форс-мажорні обставини.
Крім того, відповідачем було належним чином повідомлено про настання форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку про належне виконання відповідачем зобов'язань за договором перевалки нафтопродуктів та до того, що на даний момент відповідач не може без значних збитків для себе виконати вимоги позивача через наявність обставин непереборної сили.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. В задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.06.2016.
Суддя Прокопенко Л.В.