ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.05.2016Справа №910/32378/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Суворова Л.В. (за довіреністю);
від відповідача: Поник В.В. (за довіреністю).
В судовому засіданні 23 травня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У грудні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (позивач) до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (відповідач) про стягнення 26 197,88 грн. основного боргу, 2 595,95 грн. пені, 1 318,72 грн. 3% річних, 15 304,76 грн. інфляційних втрат, 1 833,85 грн. 7% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011068/П49 від 27.09.2011 року.
Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав проти позову заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2015 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/32378/15. Розгляд справи призначено на 27.01.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.02.2016 року.
В судове засідання, призначене на 10.02.2016 року, представники сторін з'явились, надали усні пояснення, відповіли на запитання суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 21.03.2016 року.
В судовому засіданні 21.03.2016 року у справі оголошено перерву до 04.04.2016 року.
В судовому засіданні 04.04.2016 року у справі оголошено перерву до 18.04.2016 року.
В судовому засіданні 18.04.2016 року у справі оголошено перерву до 27.04.2016 року.
В судовому засіданні 27.04.2016 року у справі оголошено перерву до 23.05.2016 року.
27.04.2016 року через канцелярію до суду від відповідача надійшла заява про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом, оскільки на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
27.09.2011 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (правонаступником є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз») (газотранспортне підприємство) та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (замовник) укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011068/П49, відповідно до п 1.1. якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів приймання-передачі газу призначення - газовимірювальних станцій «Червоний чабан» та «Розкішне», (ГВС), та передача газу замовнику), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору.
Згідно з абз. 1 п. 3.1. Договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (акти наданих послуг).
Відповідно до п. 3.4. Договору акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 5.5. Договору).
17.01.2013 року між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду від 17.01.2013 року за № 2 до договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 року за № 1109011068/П49 (далі за текстом: Додаткова угода - 2), згідно п. 3 якої розділи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 Договору викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. Договору в новій редакції газотранспортне підприємство зобов'язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газовимірювальних станцій «Червоний чабан», «Розкішне» (далі ГВС) та передача газу Замовнику, а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
Пунктом 1.2. Договору в новій редакції передбачено, що річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі - газ) замовника складає 102 707,0 тис. куб. м.
Згідно з абз. 1 п. 3.1. Договору в новій редакції послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).
Відповідно до п. 3.4. Договору в новій редакції акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
Згідно з п. 5.1. Договору в новій редакції розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абз. 1, 2 п. 5.5. Договору у новій редакції).
Відповідно до п. 5.6. Договору в новій редакції у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно з п. 7.3. Договору в новій редакції у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 9.1. Договору в новій редакції).
31.01.2014 року сторонами складено, підписано та скріплено печатками акт № 01-14-1109011068/П49 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, згідно з яким позивачем надано послуги з транспортування газу в обсязі 4 067,904 тис. куб. м. на загальну суму 9 762,97 грн.
28.02.2014 року позивачем складено, підписано та скріплено печаткою акт № 02-14-1109011068/П49 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, за яким позивачем здійснено транспортування газу в обсязі 6 847,878 тис. куб. м. на загальну суму 16 434,91 грн.
28.08.2013 року між ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» укладено Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу № 1/2013 (надалі - Технічна угода).
Технічна угода визначає порядок приймання-передачі природного газу від газопроводів однієї сторони до газопроводів другої сторони. Перелік пунктів приймання-передачі газу, згідно з якими здійснюється приймання-передача природного газу, наведено в додатку 1 (п. 1.1. Технічної угоди).
Відповідно до додатку 1 пунктом приймання-передачі газу за Технічною угодою є, в т.ч., ГВС «Червоний чабан».
Згідно з п. 6.4. Технічної угоди місячні акти приймання-передачі газу (з розшифруванням по кожному ПППГ) складаються та підписуються представниками ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» до п'ятого числа місяця, наступного за звітним. Підставою для складання місячних актів приймання-передачі газу є роздруківки місячних звітів з автоматичних обчислювачів комерційного вузла обліку газу та об'єми витрат газу на власні потреби від витратомірного вузла до межі балансового розмежування газопроводів.
Відповідно до акту № 1 приймання-передачі природного газу від 03.02.2014 року та акту № 2 приймання-передачі природного газу від 03.03.2014 року (складені на підставі Технічної угоди) позивачем передано відповідачу природний газ в обсязі 4 067 904 куб. м. (у січні 2014 року) та 6 847 878 куб. м. (у лютому 2014 року) відповідно.
Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011068/П49 від 27.09.2011 року, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 26 197,88 грн. основного боргу, 2 595,95 грн. пені, 1 318,72 грн. 3% річних, 15 304,76 грн. інфляційних втрат, 1 833,85 грн. 7% штрафу.
Відповідач у відзиві вказав, що зобов'язання щодо оплати послуг з транспортування природного газу в січні-лютому 2014 року у нього не виникло внаслідок форс-мажорних обставин, які відбувалися в Автономній Республіці Крим протягом зазначеного періоду.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу послуги з транспортування газу, що підтверджується актом № 01-14-1109011068/П49 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.01.2014 року (транспортування 4 067,904 тис. куб. м. газу) на 9 762,97 грн. та актом № 02-14-1109011068/П49 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.02.2014 року (транспортування 6 847,878 тис. куб. м. газу) на 16 434,91 грн.
Крім того, актом № 1 приймання-передачі природного газу від 03.02.2014 року та актом № 2 приймання-передачі природного газу від 03.03.2014 року підтверджується передача через ГВС «Червоний чабан» позивачем природного газу та прийняття такого газу відповідачем у січні 2014 року в обсязі 4 067 904 куб. м. та у лютому 2014 року в обсязі 6 847 878 куб. м. відповідно.
При цьому, суд відмічає, що оскільки акт № 1 приймання-передачі природного газу від 03.02.2014 року та акт № 2 приймання-передачі природного газу від 03.03.2014 року, підписані та скріплені печатками сторін, підтверджують приймання відповідачем газу, зазначені акти також підтверджують і транспортування газу у відповідному обсязі.
Тобто, непідписання акту № 02-14-1109011068/П49 від 28.02.2014 року не спростовує надання послуг з транспортування газу у лютому 2014 році.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що строк оплати наданих послуг, відповідно до п. 5.5. Договору настав та відповідачем вартість таких послуг не сплачена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з останнього 26 197,88 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, суд, з урахуванням умов Договору, фактичних обставин справи, дійшов висновку про правильність такого розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача підлягають стягненню 15 304,76 грн. інфляційних втрат та 1 318,72 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, з урахуванням п. 7.3. Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість такого розрахунку, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 2 595,95 грн. пені.
Щодо стягнення з відповідача 1 833,85 грн. 7% штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, суд повідомляє наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
За таких обставин, зважаючи на те, що зобов'язання відповідача перед позивачем про стягнення 26 197,88 грн. основного боргу по суті є грошовим, позовна вимога про стягнення 1 833,85 грн. 7% штрафу судом відхиляється.
Щодо настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011068/П49 від 27.09.2011 року, суд повідомляє наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
На підтвердження настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов'язання щодо оплати послуг за січень-лютий 2014 року з транспортування газу за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011068/П49 від 27.09.2011 року, позивачем надано сертифікат № 2018 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 03.12.2014 року.
Вказаним сертифікатом встановлено, що 27.02.2014 року збройне терористичне угрупування захопило приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим. Незаконно створені збройні формування проросійського спрямування за підтримки військових підрозділів збройних сил Російської Федерації захопили будівлі органів державної влади в Автономній Республіці Крим, аеропорти, суходільні та морські транспортні комунікації, органи військового управління, військові частини та установи Збройних Сил України, що дислоковані на території Автономної Республіки Крим.
17.03.2014 року ДАТ «Чорноморнафтогаз» в результаті неправомірних дій було націоналізовано самопроголошеною владою Автономної Республіки Крим.
На підставі викладеного Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 27.02.2014 року ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз». На момент видачі сертифікату ТПП України форс-мажорні обставини тривають та дату їх закінчення встановити неможливо.
Разом з цим, сертифікат Торгово-промислової палати України, наданий відповідачем, не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється в загальному порядку.
Згідно зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини встановлені в сертифікаті № 2018 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 03.12.2014 року, на дату підписання як акту № 1 приймання-передачі природного газу від 03.02.2014 року, акту № 2 приймання-передачі природного газу від 03.03.2014 року, так і на дату складання акту № 01-14-1109011068/П49 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.01.2014 року, акту № 02-14-1109011068/П49 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.02.2014 року, існування обставин, які об'єктивно створювали б форс-мажор безпосередньо для відповідача і унеможливлювали б виконання ним в особі уповноважених посадових осіб умов Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011068/П49 від 27.09.2011 року, зазначеним сертифікатом не підтверджується.
Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДЕРЖАВНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, офіс 505, ідентифікаційний код 00153117) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801), грошові кошти: 26 197,88 грн. (двадцять шість тисяч сто дев'яносто сім гривень 88 копійок) основного боргу, 2 595,95 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 95 копійок) пені, 1 318,72 грн. (одна тисяча триста вісімнадцять гривень 72 копійки) 3% річних, 15 304,76 грн. (п'ятнадцять тисяч триста чотири гривні 76 копійок) інфляційних втрат та 1 170,73 (одна тисяча сто сімдесят гривень 73 копійки) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 13.06.2016 року.
Суддя Ю.В. Цюкало