ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2016Справа №910/9757/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит»
до про Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» стягнення страхового відшкодування у розмірі 97 500 грн. 00 коп.
Представники:
від Позивача: Недотоп М.М. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились;
Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (надалі також - «Відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 97 500 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (Страховик) було укладено Договір добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228, предметом страхування якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, перелік якого вказано у Додатку №2 до цього договору. Як зазначає Позивач, 23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Комуністична, 53-Б у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №15378, про що Позивач 26.09.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та повідомив Відповідача про настання страхового випадку. 23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Вільямса, 1 у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №16877, про що Позивач 26.09.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та повідомив Відповідача про настання страхового випадку. 23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Першотравнева, 2 у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №20169, про що Позивач 24.11.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та 25.09.2014 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку. 02.12.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Оборонна, 28 у м. Луганськ невідомі особи викрали платіжний термінал №16127, про що Позивач 24.01.2015 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та повідомив Відповідача про настання страхового випадку. 02.12.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 4 у м. Луганськ невідомі особи викрали платіжний термінал №15870, про що Позивач 24.01.2015 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та повідомив Відповідача про настання страхового випадку. Позивач зазначає, що в результаті настання вказаних подій він зазначав матеріальних збитків на загальну суму в розмірі 100 000 грн. 00 коп., які відповідно до договору страхування повинні бути відшкодовані Відповідачем. Таким чином, просить Суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» страхове відшкодування в розмірі 97 500 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/9757/16, судове засідання призначено на 08.06.2016 року.
08.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.05.2016 року.
08.06.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.05.2016 року не виконав. Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.05.2016 року виконав не в повному обсязі.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування в розмірі 97 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2016 року відкладено розгляд справи на 22.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 22 червня 2016 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року у справі № 910/9757/16, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» є 02160, м.Київ, ПРОСПЕКТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ, будинок 19.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9757/16 направлялись на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 22 червня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (Страховик) було укладено Договір добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228, предметом страхування якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, перелік якого вказано у Додатку №2 до цього договору.
Відповідно до п.6 Договору страхові ризики, зокрема, крадіжка (в тому числі крадіжка зі зламом), грабіж, розбій.
Франшиза - 500 грн. 00 коп. (п.9 Договору)
У п.11.1 Договору визначено, що строк дії Договору з 19.12.2013 р. по 18.12.2014 р.
Відповідно до п.15.1 Договору Страховик не несе відповідальності щодо виплати страхового відшкодування, якщо збитки майновим інтересам Страхувальника спричинені подіями, пов'язаними з ризиками воєнного характеру, зокрема, війною, вторгненням, ворожими актами або військовими діями (незалежно від того оголошено війну чи ні) та наслідками військових заходів, діями мін, торпед, бомб та інших знарядь війни, громадянською війною, страйком чи громадським заворушенням. (пп.15.1.1)
Згідно з п.18.1 Договору у разі настання передбаченої договором події, яка призвела до збитків і має ознаки страхового випадку, Страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про це відповідні компетентні органи, як цього вимагають обставини і наслідки події; протягом 2 робочих днів з моменту отримання інформації про збитки, якщо цьому не перешкоджали об'єктивні причини, письмово повідомити Страховика або його представника про факт та обставини події, яка може бути визнана страховим випадком, отримати та виконувати його рекомендації щодо своїх подальших дій; надати Страховику опис пошкодженого, знищеного та/або викраденого майна в узгоджені зі Страховиком строки із зазначенням вартості майна у цінах на дату настання страхового випадку, інші документи, передбачені розділом 19 цього Договору.
Для прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування, Страховику мають бути надані такі документи: письмова заява Страхувальника на виплату страхового відшкодування, письмове повідомлення Страхувальника та вигодо набувача про настання події, що має ознаки страхового випадку, копія договору, документи, що підтверджують майновий інтерес отримувача страхового відшкодування щодо застрахованого майна, документи, які підтверджують ознаки настання і причини страхового випадку та осіб винних в заподіянні збитку, якщо такі є, документи, що підтверджують розмір завданих збитків відповідно до розділу 20 цього договору, інші документи або відомості, на письмовий запит Страховика, враховуючі особливості конкретного страхового випадку, необхідних для з'ясування обставин та причин страхового випадку, визначення розміру збитків. (п.19.1 Договору)
У п.20.1 Договору визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі заяви Страхувальника і страхового акта, в разі його складання Страховиком або уповноваженою ним особою.
Відповідно до п.20.2 Договору протягом 15 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів і відомостей про обставини настання страхового випадку, відповідно до розділу 19 цього Договору, Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування та складає відповідний страховий акт або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Додатковою угодою №6 від 02.06.2014 року до Договору добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228 від 05.12.2013 року Сторони узгодили, що дія цього Договору відносно додатково застрахованого майна, перелік якого визначено в додатку №1 до угоди діє до 18.12.2014 р. Відповідно до Додатку №1 до договору застрахованим майном, зокрема, є платіжний термінал №15378 (м. Єнакієво, вул. Комуністична, 53б, дійсна вартість 20 000 грн. 00 коп.), платіжний термінал №15870 (м. Луганськ, вул. Т. Шевченка, 4, дійсна вартість 20 000 грн. 00 коп.), платіжний термінал №16127 (м. Луганськ, вул. Оборонна, 28, дійсна вартість 20 000 грн. 00 коп.), платіжний термінал №16877 (м. Єнакієво, вул. Вільямса, 1, дійсна вартість 20 000 грн. 00 коп.), платіжний термінал №20169 (м. Єнакієво, вул. Первомайська, 2, дійсна вартість 20 000 грн. 00 коп.).
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Комуністична, 53-Б у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №15378, про що Позивач 26.09.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/3644-1 від 25.05.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 03.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика.
23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Вільямса, 1 у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №16877, про що Позивач 26.09.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4003 від 19.05.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду.
23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Першотравнева, 2 у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №20169, про що Позивач 24.11.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4152 від 05.06.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 05.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика.
Заявою про настання страхового випадку №23-03/4150 від 05.06.2015 року Позивач просив Відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - крадіжкою платіжного терміналу №20169.
02.12.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Оборонна, 28 у м. Луганськ невідомі особи викрали платіжний термінал №16127, про що Позивач 24.01.2015 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4176 від 05.06.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 05.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика. Заявою про настання страхового випадку №23-03/4175 від 05.06.2015 року Позивач просив Відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - крадіжкою платіжного терміналу №16127.
02.12.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 4 у м. Луганськ невідомі особи викрали платіжний термінал №15870, про що Позивач 24.01.2015 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4174 від 05.06.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 05.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика. Заявою про настання страхового випадку №23-03/4174 від 05.06.2015 року Позивач просив Відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - крадіжкою платіжного терміналу №15870.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач вважає, що в результаті настання вказаних подій він зазначав матеріальних збитків на загальну суму в розмірі 100 000 грн. 00 коп., які відповідно до договору страхування повинні бути відшкодовані Відповідачем. Таким чином, просить Суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» страхове відшкодування в розмірі 97 500 грн. 00 коп.
28.01.2016 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №04-11/2042 виконати зобов'язання за Договором добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228 від 05.12.2013 року шляхом виплати страхового відшкодування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228 від 05.12.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування.
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.
В частині 1 ст. 6 даного закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування», за змістом якої договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування» страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з ч. 17 ст. 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Аналогічні норми містить статті 988 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Комуністична, 53-Б у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №15378, про що Позивач 26.09.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/3644-1 від 25.05.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 03.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика.
23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Вільямса, 1 у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №16877, про що Позивач 26.09.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4003 від 19.05.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду.
23.09.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Першотравнева, 2 у м. Єнакієво Донецької області невідомі особи викрали платіжний термінал №20169, про що Позивач 24.11.2014 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4152 від 05.06.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 05.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика.
Заявою про настання страхового випадку №23-03/4150 від 05.06.2015 року Позивач просив Відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - крадіжкою платіжного терміналу №20169.
02.12.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Оборонна, 28 у м. Луганськ невідомі особи викрали платіжний термінал №16127, про що Позивач 24.01.2015 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4176 від 05.06.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 05.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика. Заявою про настання страхового випадку №23-03/4175 від 05.06.2015 року Позивач просив Відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - крадіжкою платіжного терміналу №16127.
02.12.2014 року з приміщення магазину, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 4 у м. Луганськ невідомі особи викрали платіжний термінал №15870, про що Позивач 24.01.2015 року звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до слідчого управління МВС України у Донецькій області та листом №23-03/4174 від 05.06.2015 року повідомив Відповідача про настання страхового випадку з наданням документів для розгляду, який був отриманий останнім 05.06.2015 року, що підтверджується вхідним штампом Страховика. Заявою про настання страхового випадку №23-03/4174 від 05.06.2015 року Позивач просив Відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - крадіжкою платіжного терміналу №15870.
За змістом положень статті 988 ЦК України, статті 20 ЗУ «Про страхування» обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.
Тобто приписи наведених норм нерозривно пов'язують момент виникнення обов'язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є виключенням зі страхових випадків, не породжує обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.
Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України та статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з п.18.1 Договору у разі настання передбаченої договором події, яка призвела до збитків і має ознаки страхового випадку, Страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про це відповідні компетентні органи, як цього вимагають обставини і наслідки події; протягом 2 робочих днів з моменту отримання інформації про збитки, якщо цьому не перешкоджали об'єктивні причини, письмово повідомити Страховика або його представника про факт та обставини події, яка може бути визнана страховим випадком, отримати та виконувати його рекомендації щодо своїх подальших дій; надати Страховику опис пошкодженого, знищеного та/або викраденого майна в узгоджені зі Страховиком строки із зазначенням вартості майна у цінах на дату настання страхового випадку, інші документи, передбачені розділом 19 цього Договору.
Суд звертає увагу, що всупереч умовам Договору добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228 від 05.12.2013 року Позивач не повідомив Страховика про настання страхових випадків протягом 2 робочих днів з моменту отримання інформації про збитки, якщо цьому не перешкоджали об'єктивні причини, оскільки останнім не надано Суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України наявності об'єктивних обставин, які перешкоджали Страхувальнику повідомити про факт та обставини подій, які можуть бути визнані страховим випадком, у передбачений договором строк.
Крім того, статтею 26 Закону України "Про страхування" визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.
Частина 2 статті 991 Цивільного кодексу України та стаття 26 Закону України "Про страхування" встановлює, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Відповідно до п.15.1 Договору Страховик не несе відповідальності щодо виплати страхового відшкодування, якщо збитки майновим інтересам Страхувальника спричинені подіями, пов'язаними з ризиками воєнного характеру, зокрема, війною, вторгненням, ворожими актами або військовими діями (незалежно від того оголошено війну чи ні) та наслідками військових заходів, діями мін, торпед, бомб та інших знарядь війни, громадянською війною, страйком чи громадським заворушенням. (пп.15.1.1)
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом частини першої статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р і від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено місто Донецьк.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства місто Єнакієво Донецької області та місто Луганськ, на території яких розташовано застраховане майно, є частиною території України, тимчасово окупованої незаконними терористичними збройними формуваннями, де триває антитерористична операція. Ці фактичні дані доказами не спростовано і визнано такими, що відповідають дійсності.
Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, та на підставі підпункту 15.1.1 Договору добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228 від 05.12.2013 року заявлена Страхувальником подія не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов'язку Страховика щодо виплати страхового відшкодування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі №3-1237гс15, від 03 лютого 2016 року у справі №3-1289гс15.
Крім того, Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте, вимоги цієї статті поширюються виключно на відносини, що виникають у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань та встановлюють форму посвідчення підстав звільнення від відповідальності - сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції. Отже, необхідність застосування приписів статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у цій справі спростовується відсутністю у Відповідача обов'язку щодо виплати страхового відшкодування.
Наявність чи відсутність у Страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов'язків сторін, оскільки відповідно до положень Договору добровільного страхування банкоматів, платіжних терміналів та/або готівки в них №093.0488231.228 від 05.12.2013 року заявлена Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» подія є виключенням із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов'язання з виплати страхового відшкодування, що об'єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень статті 617 ЦК України.
Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 97 500 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 97 500 грн. 00 коп. - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 червня 2016 року.
Суддя О.В. Чинчин