Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 червня 2016 року справа №П/811/3481/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі
колегії суддів:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
суддів Дегтярьової С.В. і Мирошниченка В.С.,
в присутності секретаря судового засідання Побочій О.В.,
за участі представників позивача Вставської І.П.
та відповідачів Абрамова В.Д., Чорної М.В., Кривоносової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов приватного підприємства «Агрофірма Панчево» (далі - Підприємство) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство), Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Адміністрація), Головного управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області (далі - Казначейство) про визнання протиправними рішень та стягнення коштів,
Підприємство звернулося до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправними і скасування рішень Міністерства та Казначейства щодо відмови у перерахуванні коштів у сумі 828932 грн., право на одержання яких з Державного бюджету України виникло у 2012 році.
Водночас, позивач просив суд стягнути кошти з Державного бюджету України.
У судовому засіданні представник Підприємства підтримала позов.
Стверджувала, що рішенням Міністерства від 2012 року Підприємству надано державну підтримку через механізм здешевлення кредитів та до цього часу кошти не виплачені.
Міністерство визнало право Підприємства на одержання коштів, однак зазначає, що їх можна отримати лише за умови передбачення цих витрат у Державному бюджеті України на поточний чи наступний рік. Вважає, що не відмовляло позивачу у здійсненні виплат, так як це не залежить від нього.
Представники Адміністрації заперечили щодо задоволення позову, оскільки не вважають письмову відповідь, котра надіслана Підприємству, як рішення про відмову у здійсненні виплат.
Пояснили, що позивач намагається стягнути у судовому порядку зареєстровану ще у 2013 році кредиторську заборгованість Державного бюджету України.
Представник Казначейства визнав, що Підприємство ставить питання про стягнення кредиторської заборгованості Державного бюджету України, яка виникла і зареєстрована з 2013 року.
На його думку, позивач пропустив строк звернення до суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними і скасування рішень з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, Підприємство є сільськогосподарським товаровиробником.
31 серпня 2012 року Адміністрація видала позивачу довідки про отримання права на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученим кредитом (позикою) за рахунок коштів Державного бюджету України на 2012 рік на суми 518082,22 грн. та 310850 грн. (а.с.149-150).
Загальний розмір компенсації становив 828932,22 грн.
Рішенням Міністерства від 19 жовтня 2012 року №632 Підприємство включено до розподілу бюджетних коштів, передбачених для здешевлення кредитів суб'єктам агропромислового комплексу (828932 грн.) (а.с.18-23).
Таким чином, з дня прийняття рішення у позивача виникло право на отримання згаданих коштів.
Станом на завершення бюджетного 2012 року Підприємство не отримало їх.
Адміністрація з 01 січня 2013 року зареєструвала кредиторську заборгованість Державного бюджету України перед позивачем, котра обліковується і досі.
Представник Казначейства підтвердив цей факт.
Упродовж 2013-2015 років Підприємство не зверталося до відповідачів з вимогою роз'яснити причини невиконання рішення, яким за ним визнано право на одержання коштів.
Позивач звернувся з таким проханням лише у 2016 році (а.с.117).
12 та 18 лютого 2016 року Казначейство та Міністерство сповістили Підприємство, що виплата буде здійснена лише за умови її передбачення у Державному бюджеті України на поточний чи наступний рік (а.с.118-120).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, вирішуючи спір, суду треба дати відповідь на запитання, чи є оскаржені документи Міністерства і Казначейства рішеннями, які породжують права та обов'язки для Підприємства.
Проаналізувавши їх, суд робить висновок, що вони не є такими.
Відповідачі не заперечують право позивача на одержання коштів за рахунок Державного бюджету України.
Вони лише пояснили, що вирішення такого питання не залежить від їх волі, оскільки такі виплати повинні бути передбаченні Державним бюджетом України на поточний чи наступний рік.
А тому, Підприємство оскаржує письмові відповіді суб'єктів владних повноважень на звернення.
Надана Міністерством і Казначейством інформація є повною та зрозумілою і містить відповідь на поставлене запитання.
Отже, відповідачі діяли в межах компетенції і їхні дії не порушили приписів частини 3 статті 2 КАС України.
Таким чином, в цій частині позову належить відмовити у задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 12 лютого 2016 року та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 лютого 2016 року.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 30 червня 2016 року.
Головуючий - суддя Р.І. Брегей
судді: С.В.Дегтярьова
В.С.Мирошниченко