Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 червня 2016 року справа №П/811/722/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Брегея Р.І., суддів Притули К.М. та Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Кіровоградської області (далі - прокуратура), Міністерства юстиції України (далі - Міністерство), Державної казначейської служби України (далі - Служба), Управління державної виконавчої служби територіального управління юстиції в Кіровоградській області (далі - Управління) та відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайоного управління юстиції в Кіровоградській області (далі - Відділ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась до суду з заявою до відповідачів з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність прокуратури щодо невиконання покладених обов'язків стосовно вжиття заходів реагування у виді притягнення до відповідальності осіб, бездіяльність яких призвела до завдання матеріальної шкоди Державного бюджету України при виконанні рішення Європейського суду з прав людини, котрим стягнуто на її користь кошти;
- зобов'язати прокуратуру внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України, службовими особами Відділу, Управління та Служби;
- зобов'язати прокуратуру встановити винних і притягнути їх до відповідальності;
- визнати протиправною бездіяльність Відділу щодо неналежного виконання виконавчого документу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 17 квітня 2003 року;
- визнати протиправною бездіяльність Управління щодо неналежного виконання виконавчого документу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 17 квітня 2003 року;
- визнати протиправною бездіяльність Служби щодо неналежного виконання виконавчого документу Ленінського районного суду м.Кіровограда від 17 квітня 2003 року;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства щодо невиконання обов'язків стосовно вжиття заходів відшкодування до Державного бюджету України шкоди, яка завдана службовими особами державних органів при виконанні рішення про стягнення коштів на користь ОСОБА_1, що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини;
- зобов'язати Міністерство звернутися до суду з регресивним позовом до службових осіб органів державної влади, бездіяльністю яких спричинено шкоду Державному бюджету України при виконанні рішення Європейського суду з прав людини (Том 1 а.с.232-234).
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви.
Стверджував, що рішенням Європейського суду з прав людини встановлено неналежне виконання Державою - Україна рішення суду та зобов'язано її виконати його і стягнуто 2000 євро в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Пояснив, що Міністерство всупереч вимог нормативно-правового акту не звернулося до Генеральної прокуратури України з заявою про проведення перевірки та встановлення осіб, винних у заподіянні збитків Державного бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини, та притягнення їх до відповідальності.
Зазначав, що прокуратура також не проводить згадану перевірку та не реєструє кримінальне правопорушення в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань.
Представник прокуратури заперечила стосовно задоволення позову.
Пояснила, що вимоги до прокуратури повинні розглядатися за правилами кримінально-процесуального судочинства.
Водночас, зазначила, що після отримання звернення від Міністерства прокуратура провела перевірку і прийняла відповідне рішення.
Представник Міністерства також заперечила щодо задоволення позову.
Пояснила, що рішення Європейського суду з прав людини виконано у повному обсязі та ОСОБА_1 не має права вимагати від Міністерства проведення перевірки та звернення з регресивним позовом до осіб, бездіяльністю яких заподіяно матеріальну шкоду Державному бюджету України внаслідок виконання згаданого рішення.
Представники Управління, Відділу та Служби заперечили стосовно задоволення позову мотивуючи тим, що позивач пропустила строк звернення до суду, так як останні виконавчі дії проводились у 2005 році.
Разом з тим, наполягали, що вчиняли їх в межах вимог закону.
Ухвалою суду від 08 червня 2016 року прийнято рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 3 а.с.12).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про закриття провадження в частині вимог до прокуратури та залишення позову без розгляду в частині вимог до Управління, Відділу і Служби з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, 17 квітня 2003 року Ленінський районний суд м.Кіровограда прийняв рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 зі Знам'янського міськрайонного відділу УМВС України у Кіровоградській області матеріальної та моральної шкоди (Том 2 а.с.113).
Виконавче провадження знаходилось на виконанні у Відділі, Управлінні та Знам'янському відділенні Служби (Том 2 а.с.216-220).
Останнє процесуальне рішення прийнято державним виконавцем Відділу 02 березня 2005 року (постанова про закінчення виконавчого провадження) (Том 2 а.с.222).
Представник позивача пояснив, що це рішення не оскаржувалось у судовому порядку і виконавчий лист не подавався надалі до органів виконавчої служби.
09 січня 2014 року Європейський суд з прав людини прийняв рішення за заявою ОСОБА_1 (Том 1 а.с.121-147).
Суд, зобов'язав Державу - Україна виконати рішення національного суду та стягнув на користь скаржника матеріальну та моральну шкоду у сумі 2000 євро.
26 листопада 2014 року Державна виконавча служба України виконала рішення Європейського суду з прав людини у повному обсязі (Том 2 а.с.11).
04 грудня того ж року до Міністерства надіслано копію постанови про закінчення виконавчого провадження (Том 2 а.с.12).
Міністерство розміщене за тією ж адресою, що і Державна виконавча служба України.
Суд вбачає це, проаналізувавши супровідний лист (Том 2 а.с.12).
10 червня 2015 року Міністерство направило до Генеральної прокуратури України заяву про проведення перевірки та встановлення осіб, винних у заподіяні збитків Державного бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2014 року, яке прийнято за заявою ОСОБА_1 (Том 2 а.с.206-207).
Постановою прокуратури від 30 вересня 2015 року кримінальне провадження, яке зареєстровано на підставі заяви Міністерства, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (Том 3 а.с.14-19).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, позивач оскаржує бездіяльність Управління, Служби та Відділу, які мали місце до 02 березня 2005 року.
Останнє рішення Відділу про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_1 не оскаржувала в судовому порядку.
Статтею 99 КАС України встановлено строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється 6 місяцями з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав і інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду стосовно оскарження бездіяльності згаданих відповідачів треба обчислювати з 03 березня 2005 року.
З того часу КАС України встановлював і річний строк звернення до суду.
На час звернення до суду позивач пропустила як 6-місячний, так і річний строк звернення до суду.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 не клопотав про визнання поважними причин пропуску звернення до суду.
А тому, це зобов'язує суд залишити позовну заяву без розгляду в частині вимог до Управління, Служби та Відділу відповідно до приписів пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України.
Що ж стосується вимог до прокуратури, то суд зазначає наступне.
Питання реєстрації досудових розслідуваннь та проведення перевірок стосовно вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності вирішується за приписами кримінально-процесуального законодавства.
Оскарження ж бездіяльності прокуратури щодо цих дій також вирішується на підставі того ж процесуального законодавства.
Пунктом 2 частини 3 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних суддів не поширюється на публічно-правові спори, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Отже, провадження у справі в частині вимог до прокуратури належить закрити відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157 та п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі в частині вимог до прокуратури Кіровоградської області.
Роз'яснити позивачу про право на звернення до суду щодо до цих вимог в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Позовну заяву в частині вимог до Державної казначейської служби України, Управління державної виконавчої служби територіального управління юстиції в Кіровоградській області та відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайоного управління юстиції в Кіровоградській області залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Головуючий - суддя Р.І. Брегей
судді: С.В. Дегтярьова
К.М.Притула