Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 червня 2016 року справа №П/811/3316/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Брегея Р.І., суддів Жука Р.В. та Дегтярьової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування припису і постанови,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправними та скасування припису і постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 5950 грн. (а.с.31-34).
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримала вимоги заяви.
Стверджувала, що перевірка проводилась без виклику і участі позивача.
Зазначала, що ОСОБА_1 не повідомляли про час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, котрий також не вручили.
На її думку, сукупність цих порушень доводить протиправність рішень Інспекції.
Водночас, клопотала про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в частині оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.9).
Такими причинами є несповіщення про дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Представники відповідача заперечували щодо задоволення позову.
Пояснили, що індивідуальний наказ про проведення перевірки не приймався, оскільки Інспекція таке право надала Управлінню Інспекції в Кіровоградській області (далі - Управління), яке є її територіальним підрозділом, не маючи статусу окремої юридичної особи.
Стверджували, що позивач під час перевірки був присутнім на об'єкті будівництва і відмовився отримати акт перевірки, припис та протокол про адміністративне правопорушення.
Визнали, що ОСОБА_1 не сповістили про час і місце розгляду згаданого протоколу після прийняття рішення про його перенесення на іншу дату.
Ухвалою суду від 08 червня 2016 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.170).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, Управління є територіальним підрозділом Інспекції без статусу юридичної особи, що зазначено у Положенні про останню, котре затверджено постановою Уряду України від 09 липня 2014 року №294.
08 вересня 2015 року до Інспекції звернулась ОСОБА_3 з заявою про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства в частині будівництва (а.с.66).
16 числа того ж місяця і року керівник Управління видав направлення на проведення позапланової перевірки позивача (а.с.68).
У згаданому направленні зазначено, що перевірка проводиться на підставі наказу Інспекції від 08 вересня 2015 року №976 за скаргою ОСОБА_3
Цим наказом встановлено, що керівникам територіальних підрозділів Інспекції надано право направляти інспекторів на проведення планових та позапланових перевірок, а також підписувати ці направлення (а.с.67).
Інспектор Управління Сидоренко В.В., якому доручили проведення перевірки, пояснив, що ОСОБА_1. не сповіщали про час її здійснення.
Водночас, зазначив, що він був присутнім на об'єкті будівництва, котрий перевірявся, і його зображення міститься на фотографіях, які зроблені під час перевірки.
Позивач не з'явився до суду навіть тоді, коли суд визнав його явку обов'язковою.
За результатом проведення перевірки інспектор Управління склав акт від 16 вересня 2015 року, в якому зазначив виявлене порушення (а.с.69).
Так, він встановив, що позивач здійснив будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_1, не подавши повідомлення про їх початок.
Того ж дня відповідач прийняв припис, яким зобов'язав ОСОБА_1 оформити дозвіл на проведення робіт з будівництва (а.с.71).
Разом з тим, інспектор Управління склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача (а.с.70).
У протоколі зазначено час його розгляду (24 вересня 2015 року).
У протоколі, акті перевірки та приписі міститься відмітка про відмову ОСОБА_1 від отримання документів.
Представник відповідача надав фото з місця проведення перевірки, на якому зображена певна особа (а.с.72-73).
24 вересня 2015 року Інспекція не розглянула протокол про адміністративне правопорушення, а перенесла розгляд на 23 жовтня цього ж року.
Представник відповідача визнав, що ОСОБА_1 не сповіщали про нову дату розгляду.
23 жовтня 2015 року інспектор Управління прийняв постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 КУпАП у виді штраф у сумі 5950 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності (проведення робіт без відповідного дозволу) (а.с.74).
Постанова направлена ОСОБА_1 поштовим зв'язком та отримана ним 27 числа того ж місяця і року (а.с.75).
Позивач звернувся до суду 05 листопада 2015 року.
19 листопада 2015 року ОСОБА_1 подав до Інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт (а.с.54).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Таким чином, ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Однак, причиною пропуску є несповіщення Інспекцією про час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення (23 жовтня 2015 року).
Позивач звернувся до суду у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Отже, строк звернення до суду пропущено з причини, котра не залежала від його волі.
А тому, таку причину суд визнає поважною.
Цей висновок суду відповідно до присів частини 4 статті 102 КАС України не потребує прийняття ухвали про поновлення строку звернення до суду.
Вирішуючи справу, суду треба надати відповідь на такі запитання: чи повинен прийматись індивідуальний наказ про проведення позапланової перевірки; хто його приймає; чи проводились будівельні роботи.
Проводячи перевірку, Управління керувались положеннями Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), який затверджено постановою Уряду України від 23 травня 2011 року №553.
Цим нормативно-правовим актом передбачено можливість проведення позапланової перевірки.
Водночас, Порядок не містить норми, яка б прямо зазначала, що за наявності підстав приймається письмове рішення про проведення позапланової перевірки.
Однак, суд зробив висновок про обов'язковість прийняття такого рішення, провівши системний аналіз діючого законодавства, яким у своїй діяльності керується Управління і Інспекція.
Так, за загальним правилом воля суб'єкта владних повноважень реалізується шляхом прийняття рішень його керівником.
Пунктом 7 Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Планова перевірка визначається відповідним планом проведення, який затверджується керівником (пункт 6 Порядку).
Таким чином, планова перевірка проводиться на підставі письмового рішення керівника.
Пунктом 15 Порядку встановлено, що форма актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджується Мінрегіоном.
Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства від 15 травня 2012 року №240 затверджено форму актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Зокрема, затверджено форму направлення на проведення позапланової перевірки (додаток №9).
У направленні в обов'язковому порядку вказується, на підставі якого наказу (розпорядження) проводиться перевірка.
Разом з тим, зазначається і підстава прийняття такого рішення.
За загальним правилом підстава прийняття рішення передує останньому.
У даному випадку підстава і наказ, на який посилається Інспекція, датовані однією датою (08 вересня 2015 року).
Однак, наказ Інспекції №976 не є індивідуальним (не вирішує заяву ОСОБА_3).
А тому, позапланову перевірку позивача проведено за відсутності наказу керівника Інспекції про проведення позапланової перевірки ОСОБА_1
Згаданим наказом Інспекції надавалось право керівникам територіальних підрозділів лише підписувати направлення на проведення перевірки і направляти інспекторів.
Таким чином, керівник Управління не наділений повноваженнями на прийняття рішень про проведення позапланової перевірки.
Це право належить виключно керівнику Інспекції, який його нікому не делегував.
Водночас, суд зазначає і наступне.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що строк проведення позапланової перевірки може бути продовжений за письмовим рішенням керівника.
Управління здійснює також і державний архітектурно-будівельний нагляд.
Пунктом 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Уряду України від 19 серпня 2015 року №698, визначено, що позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Інспекції.
Підсумовуючи, суд робить висновок, що позапланова перевірка позивача проведена інспектором Управління за відсутності індивідуального наказу керівника Інспекції, який приймається в обов'язковому порядку.
А це доводить її протиправність, що виключає можливість породження правових наслідків для ОСОБА_1 за результатом її проведення.
Водночас, суд зазначає, що несповіщення позивача про час і місце прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є окремою підставою стосовно скасування останнього.
Це обумовлено приписами пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України (рішення приймається з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття).
Отже, припис і постанова про накладення штрафу є протиправними та їх належить скасувати, задовільнивши позов.
Відповідь ж на запитання наявності складу порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності надасть суд у випадку оскарження припису і постанови про накладення штрафу, які можуть бути прийнятті на підставі акту позапланової перевірки, яка буде проведена за рішенням керівника Інспекції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області від 16 вересня 2015 року про усунення порушень вимог законодавства ОСОБА_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області від 23 жовтня 2015 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у сумі 5950 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 974,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Головуючий - суддя Р.І.Брегей
судді: Р.В.Жук
С.В.Дегтярьова