КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
22 червня 2016 року Справа № П/811/223/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Притули К.М.
судді - Жука Р.В.
судді - Мирошниченка В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, -
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 55051,05 грн., що еквівалентно 2144,52 євро, відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку - 16.12.2015 р., в дохід Державного бюджету України.
27 травня 2016 року представник позивача в судове засідання не з'явився. Про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи без участі не надав.
13 червня 2016 року представник позивача в судове засідання повторно не з'явився. Про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав заяву про відкладення розгляду справи, в зв'язку з відсутністю можливості бути присутнім у даному судовому засіданні.
Суд зазначає, що представником позивача взагалі не зазначено причин не можливості прибуття в судове засідання та не надано клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно п.3 ч.3 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання.
Так, особи, які беруть участь у справі, можуть звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на обставини, що їм перешкоджають взяти участь у судовому засіданні, як то, відрядження, несвоєчасне вручення повістки, захворювання, що перешкоджає з'явитись до суду, тощо. Остаточно поважність причин неприбуття, що перешкоджають взяти участь особи у судовому засіданні оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку, з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. При цьому, причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути до судового засідання або надіслати свого представника. Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Водночас, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборону зловживати наданими правами. Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез'явлення учасників судового процесу у судові засідання без поважних причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій.
Отже, з огляду на викладене, суд вважає клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи не обґрунтованим.
22 червня 2016 року представник позивача знову у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про вручення поштового відправлення. Причина неявки суду невідома.
Доказів, які б вказували на те, що в позивача працює лише один юрист у суду відсутні, в зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про неявку позивача в судове засідання без поважних причин.
Частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Отже, аналізуючи зазначені вище положення, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не обмежений у виборі кількості представників, які можуть представляти його інтереси, зокрема, у суді.
Частиною 3 ст.58 КАС України передбачено, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.
Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позивач та його представник в судові без поважних причин не прибули засідання 27.05.2016 року, 13.06.2016 року та 22.06.2016 року
Згідно ч.1 ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З аналізу зазначених процесуальних норм вбачається, що право на розгляд справи судом протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, належить як позивачу, так і відповідачу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що не з'являючись у судові засідання, без повідомлення суду про причини неявки та неприбуття у судові засідання за відсутності підтвердження поважності причин неявки, позивач недобросовісно користується належними йому процесуальними правами та порушує права інших учасників процесу.
Суд вважає, що позивач неодноразово не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 155 КАС України, суд, -
Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня постановлення ухвали, а особою, без виклику якої було постановлено ухвалу -в той же строк з дня отримання нею копії ухвали.
Головуючий суддя К.М. Притула
Суддя В.С. Мирошниченко
Суддя Р.В. Жук