про відмову у принятті подання
30 червня 2016 року (15:00) м. Київ 810/2126/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши подання Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Груп» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
29 червня 2016 року о 17 год. 13 хв. до Київського окружного адміністративного суду надійшло подання Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Груп», подане в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає, що у прийнятті подання має бути відмовлено з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
При цьому, частина 5 зазначеної статті передбачає, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання, зокрема, у разі, якщо: із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
З наданих до подання матеріалів вбачається, що 06.06.2016 начальником Головного управління ДФС у Київській області відповідно до п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п.77.4 ст.77, п. 82.1 ст. 82 ст. Податкового кодексу України був винесений наказ № 358 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АПК-Груп», відповідно до якого 24.06.2016 були винесені направлення на перевірку за №500, №501, №502 та №503. 24.06.2016 головними державними ревізорами-інспектора Школьною Ю.А., Колесник О.П. та Омельяненко В.Ю. в порядку п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України був складений акт №43/10-36-14-04 «Про неможливість вручення направлення на проведення планової перевірки ТОВ «АПК-Груп» (код ЄДРПОУ 35876261)».
Надалі, на підставі звернення виконуючого обов'язки заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області Білюк С.І., начальником Головного управління ДФС у Київській області Богданом В.С. було прийнято рішення №1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Груп».
Вказане рішення було прийнято на підставі п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, яким передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
З урахуванням цього податковий орган звернувся в порядку статті 183-3 КАС України з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Разом з тим, згідно з інформацією, наявною в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду», 24.06.2016 до Київського окружного адміністративного суду Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК-Груп» була подана позовна заява (вх. № 2220/16, справа № 810/2106/16) до відповідача - Головного управління ДФС у Київській області, про визнання протиправним та скасування наказу від 06.06.2016 №358 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АПК-Груп» (код ЄДРПОУ 35876261)».
Як було зазначено вище, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Вищий адміністративний суд України в пункті 9 Листа від 02.02.2011 р. N 149/11/13-11 зазначив, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
З огляду на викладене суд зазначає, що підстави, якими обумовлено прийняття 29.06.2016 Головним управлінням ДФС у Київській області рішення № 1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, не є безумовними та не визнаються платником податків, а між сторонами існує спір про право органу державної податкової служби на проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АПК-Груп», про що свідчить факт подачі підприємством до суду позову про оскарження відповідного наказу.
Таким чином, суд вважає, що існують підстави для відмови у прийнятті подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків за пунктом 2 частини 1 статті 183-3 КА України.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися до суду з відповідними вимогами в загальному порядку.
З урахуванням наведеного, у прийнятті подання Головного управління ДФС у Київській області має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183-3 КАС України, суд
1.Відмовити у прийнятті подання Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Груп» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
2.Зміст ухвали повідомити заявнику засобами телефонного зв'язку (факсом/ електронною поштою).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 24 годин з моменту її постановлення.
Суддя Дудін С.О.