про залишення позовної заяви без розгляду
23 червня 2016 року 810/2065/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Київській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління статистики у Київській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати.
У позовній заяві позивач просить поновити строк на звернення до суду, в якій зазначила причини пропуску звернення до суду із даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 5 січня 2016 року вона звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, а 09.03.2015 року до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, але 01.03.2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою закрив провадження у справі, а ухвалою від 13 квітня 2016 року Київського окружного адміністративного суду позов було їй повернуто.
Відповідно до положень частини другої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо питань, які виникли під час проходження служби.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №215-К від 7 грудня 2015 року , яким позивача звільнено з посади Головного спеціаліста-економіста відділу статистики виробництва управління статистики у Білоцерківському районі Головного управління статистики у Київській області.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, позивач зазначила що 15 січня 2016 року вона звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, а 09.03.2015 року до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, але 01.03.2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою закрив провадження у справі, а ухвалою від 13 квітня 2016 року Київського окружного адміністративного суду позов було їй повернуто.
28.05.2016р. вона одержала від судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Київській області про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, так як суддя вирішила що у заяві про усунення недоліків позову відсутні докази.
01.06.2016р. за її дорученням адвокат Гудзь Т.П. відправила запит в Головне управління статистики у Київській області про ознайомлення та отримання копії наказу №215-к від 07.12.2015р та витяг з Журналу руху трудових книжок із записом про отримання ОСОБА_1 оформленої трудової книжки.
14.06.2016р. адвокат Гудзь Т.П. отримала від Головного управління статистики у Київській області довідку де вказано що копію наказу про звільнення та належним чином оформлену трудову книжку вона отримала у день звільнення 07.12.2015р. про що свідчить підпис у журналі обліку трудових книжок та вкладишів до них.
З огляду на зазначене, на думку позивача, строк на звернення до суду нею пропущено з поважних причин.
Відповідно до приписів частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Слід зазначити, що наказ який оскаржує позивач прийнятий 07.12.2015 року, проте до Київського окружного адміністративного суду позивач звернулась лише 17 червня 2016 року.
При цьому, як встановлено судом та зазначає сама позивач у позові, протягом встановленого законодавством строку вона звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом.
Таким чином, позивач скористалась своїм правом на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів від порушень органів державної влади, тобто реалізувала його.
Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 9 березня та 13 квітня 2016 року у справі №810/832/16 позивач не оскаржувала.
Згідно з приписами частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У свою чергу, невірне визначення позивачем підсудності, виду судочинства та звернення до суду, юрисдикція якого не поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, не усунення недоліків позовної заяви та не виконання ухвали від 9 березня 2016 року не є поважною причиною пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому, будь-яких поважних причин, які б безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду (хвороба, непереборна сила тощо) за захистом порушених прав, свобод та інтересів позивачем у позові не наведено та доказів на підтвердження цих обставин до позовної заяви не додано.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Цією ж статтею встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
З огляду на ту обставину, що позивачем не доведено поважності причин за яких такий строк було пропущено та беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем із значним порушенням строку на звернення до суду, суд не вбачає підстав для поновлення такого строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Київській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лиска І.Г.