КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
22 червня 2016 року Справа № П/811/104/16.
провадження № 2-ап/811/12/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.
за участю секретаря: Потєхіної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління УМВС в Кіровоградській області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Кіровоградській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (надалі по тексту - відповідачі), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Кіровоградській області №383 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 року з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Світловодського міського відділу (з обслуговування міста Світловодськ та Світловодського району) у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів);
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Світловодського міського відділу (з обслуговування міста Світловодськ та Світловодського району) з 06.11.2015 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», у Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області та видати відповідний наказ з цього приводу;
- в порядку ст.256 КАС України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Світловодського міського відділу (з обслуговування міста Світловодськ та Світловодського району) з 06.11.2015 року;
- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 6180 грн. без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що наказом УМВС України в Кіровоградській області №383 о/с від 06.11.2015 року він був звільнений у запас Збройних сил України у зв'язку із скороченням штатів відповідно до пунктів 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Позивач вважає, своє звільнення з вказаної посади незаконним та безпідставним, виходячи з того, що Головним управлінням УМВС в Кіровоградській області не обґрунтовано відсутність можливості подальшого використання позивача на службі, не враховано відсутність відмови позивача від проходження служби в поліції, не перевірено взагалі можливості реалізації його права на прийняття на службу до відповідного підрозділу Національної поліції України та залишено поза увагою рапорт позивача поданий ним 23.10.2015 року на ім'я міністра внутрішніх справ через начальника ГУ МВС України в Кіровоградській області з висловлюванням бажання проходити службу в Національній поліції України.
Крім того позивач зазначає, що згідно з п.13 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.
Позивач та його представник, у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідачів у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив суд в його задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву (а.с. 169-173), які в цілому обґрунтовані тим, що Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року, опубліковано в газеті «Голос України» 06.08.2015 року, тобто саме з 07.08.2015 року позивач визнаний таким, що попереджений про можливе звільнення через скорочення штатів, крім того, позивач не скористався правом на подачу заяви про прийняття на службу в поліцію.
Суд заслухав пояснення позивача та його представника, представника відповідачів, допитавши свідків, дослідивши відеозапис (що підтверджує той факт, що позивач звертався до відповідача з приводу отримання копії наказу про звільнення, однак йому було відмовлено) дослідив матеріали справи та дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 16.12.1996 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, остання посада - старший дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Світловодського міського відділу (з обслуговування міста Світловодськ та Світловодського району).
06.11.2015 р. наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області №383 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено ОСОБА_1, у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).
Питання, пов'язані з прийняттям, проходженням та звільненням зі служби в органах поліції на разі регулюється спеціальним законом - Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п.8 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники МВС України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Дана норма свідчить про відсутність вказівки обов'язкового (автоматичного) прийняття колишніх працівників міліції на службу до поліції.
Відповідно до п.9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 р. працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж 3-х місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Згідно п. 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про Національну поліцію», цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування (перше опублікування 06.08.2015 р.), таким чином п.9 набрав чинності з 07.08.2015 р.
Таким чином, умовою для прийняття працівників міліції на службу до поліції є подання відповідної заяви (рапорту), а також послідуюча пропозиція роботодавцем посади та згода на призначення на відповідну (запропоновану) посаду такого працівника.
Щодо доводів позивача про те що ним подавався рапорт 23.10.2015 року через відділ кадрів ім'я міністра внутрішніх справ України про бажання служити в новоствореному органі - Національній поліції України, суд зазначає наступне.
До матеріалів справи надано довідки т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Кіровоградській області та заступника начальника ГУНП в Кіровоградській області про те, що до управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області рапорти, заяви та звернення від ОСОБА_1 про прийом на службу до Національної поліції не надходили (а.с.141-142).
Допитані в судовому засіданні свідки - працівники підрозділу кадрового забезпечення органу внутрішніх справ , в якому позивач проходив службу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що дійсно усім працівникам пропонувалось написати відповідні заяви та рапорти для переходу на службу до поліції, однак чи писав таку заяву позивач не пам'ятають.
Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З огляду на те, що волевиявлення працівника з приводу прийняття на службу, просування по службі, звільнення відповідно до законодавства, зокрема, і ЗУ «Про Національну поліцію», здійснюється шляхом подання відповідної заяви (рапорту), беручи до уваги той факт, що свідки не змогли беззаперечно підтвердити написання позивачем таких заяв, суд вважає непідтвердженим волевиявлення ОСОБА_1 служити в поліції.
Відповідно до п.10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 р. працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. При цьому, суд вважає, що під відмовою слід розуміти також відсутність волевиявлення проходити таку службу (неподання відповідної заяви чи рапорту).
Суд вважає безпідставними доводи позивача про переважне право на залишення на роботі, оскільки в даному випадку, в зв'язку з ліквідацією органу в силу закону, за відсутності поданої заяви про бажання служити в поліції, звільнення ОСОБА_1 відбулось в межах чинного законодавства, а тому оскаржуваний наказ є таким, що не підлягає скасуванню.
Враховуючи на відсутність підстав для скасування наказу про звільнення, відсутність підстав для прийняття позивача на службу до Національної поліції, так як у встановлений законодавством термін він не виявив бажання проходити службу в Національній поліції, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 94, 162, 163 КАС України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скрги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 29 червня 2016 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_4