09 червня 2016 року 810/1494/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А.
За участю представників позивача - Юхименко А.В., Яковчук Я.М.
Представників відповідача - Кірашко Ю.А., Петренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Мет»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Мет" (далі - відповідач, ТОВ "Контур-Мет"), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "Контур-Мет" на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарській санкції у розмірі 50574,72 грн.; стягнути з відповідача на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 303,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Контур-Мет», будучи підприємством, яке використовує найману працю, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 21.03.1991 №875-XI зобов'язане самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого цим нормативно-правовим актом. Так, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача у 2015 році склала 87 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на підприємстві відповідача повинна складати 2 особи. Оскільки, відповідачем за 2015 рік не працевлаштовано жодного інваліда, як того вимагає Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобов'язаний був у термін до 16.04.2016 сплатити Київському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 50574,72 грн. Крім того, відповідач за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, згідно із Законом №875-XI, повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі 303,40 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на підприємстві наявні дві вакансії плавильників. Враховуючи те, що основним видом діяльності відповідача є виробництво алюмінію, працевлаштування інвалідів з огляду на умови праці є неможливими. Таким чином, на думку відповідача вимоги про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 09 червня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Контур-Мет», ідентифікаційний код 31484533, зареєстроване як юридична особа 14.06.2001 за адресою: 08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, 24.
Відповідач відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності, яким, відповідно до ст. 19 Закону України №875-ХІІ встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, а тому перебуває на обліку у у Київському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875 ( далі - Закон № 875).
Частиною 1 статті 18 Закону №875-ХІІ встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 9 статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону, а порушення термінів сплати вказаних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.4, 5 ст. 20 Закону України №875 - ХІІ).
Таким чином, законодавство України покладає обов'язок працевлаштування інвалідів на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, орган місцевого самоврядування та громадські організації інвалідів за умови створення робочих місць для інвалідів та інформування зазначених органів з метою їх працевлаштування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Зазначена норма кореспондується із приписами частини 3 статті 18 Закону України № 875-ХІІ.
Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Як вбачається зі Звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік складеного відповідачем за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, зазначено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу, які працювали у 2015 році - 87, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 3, фонд оплати праці штатних працівників 2200,00, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 24994,79 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відсутня (а.с.6).
Позивачем надано розрахунок суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, згідно якого середня річна заробітна плата штатного працівника складає 25287,36 грн., а сума адміністративно-господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ становить 50574,72 грн., сума пені за порушення термінів сплати санкції за період з 16.04.2016 по 25.04.2016 включно складає 303,40 грн. (а.с.7).
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання даної норми Закону Міністерством соціальної політики України видано наказ від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" (Далі - Порядок № 316).
Згідно з вимогою пункту 2.1 Порядку подання звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" така звітність подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідно до вказаного Порядку, у розділі I форми відображаються основні дані про вакансії, а саме: найменування професії (посади) відповідно до чинного Національного класифікатора України "Класифікатор професій"; кількість вакансій, що відповідають даним, відображеним у графах 1, 3, 4, 5; розмір заробітної плати, включаючи додаткові матеріальні заохочення для конкретної вакансії; місце проведення робіт (Автономна Республіка Крим, м. Київ, м. Севастополь, область, район, населений пункт, район у місті); проставляється "Так", якщо роботодавцем передбачається укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів, або "Ні" - у разі укомплектування вакансій роботодавцем самостійно.
У пункті 3 Розділу ІІ форми вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян (у пункті 4, зокрема, інваліди).
Суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати про наявність вільних робочих місць (вакансій), призначених для працевлаштування інвалідів шляхом подання до центру зайнятості звітів форми 3-ПН, згідно Порядку № 316.
Як вбачається з відповіді на запит Києво-Святошинського районного центру зайнятості від 26.04.2016 № 403, Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур-Мет» статистична звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з вакансіями для інвалідів за 2015 рік до Києво-Святошинського районного центру зайнятості не подавалась.
Так, в матеріалах справи наявні штатний розпис ТОВ «Контур Мет» за 2015 рік, договір про надання медичних послуг № 13 від 22.07.2015, калькуляція медичного обстеження працівників ТОВ «Контур Мет» зі шкідливими умовами праві, акредитаційний сертифікат Міністерства охорони здоров'я Серія АБ №000099, ліцензія Міністерства охорони здоров'я Серія АЕ № 571050, наказ Київської обласної державної адміністрації від 06.05.2010 № 172-АД, акт надання медичних послуг від 30.10.2015, заключний акт від 16.12.2015, сертифікат про проходження профілактичного наркотичного огляду Серія 12ЯЯЦ № 642650, медична довідка Серія 10ААД № 141035, Свідоцтво Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції № 23, список працівник ТОВ «Контур Мет», які підлягають періодичним медичним оглядам, Протоколи від 30.01.2015 № 1/1, № 1/2, №1/3, № 1/4, № 1/6, № 1/7, карта умов праці, податковий розрахунок сум доходу, квитанція № 2 до податкового доходу, звітність про попит на робочу силу, договір оренди від 01.09.2010, акт прийому-передачі складських приміщень від 31.08.2013, договір оренди цеха вторинної переробки металобрухту від 01.12.2010, акт здачі-прийняття цеха вторинної переробки металобрухту від 01.12.2010, акт прийому-здачі обладнання від 01.12.2010, акт прийому-здачі обладнання від 31.08.2013, додаткова угода № 1 від 04.01.2011 до договору оренди цеха вторинної переробки металобрухту від 01.12.2010, акт здачі-прийняття цеха вторинної переробки металобрухту від 31.08.2013, платіжне доручення № 2310 від 11.04.2016, платіжне доручення № 2415 від 27.04.2016, платіжне доручення № 2408 від 26.04.2016, платіжне доручення № 2312 від 11.04.2016, платіжне доручення № 247 від 12.05.2016.
Проте суд не бере до уваги посилання представників відповідача на документи, які вони подали вказуючи на ту обставину, що діяльністю товариства є вироблення сплавів алюмінію і не можливо працевлаштувати інвалідів, оскільки Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не передбачено виключень для підприємств залежно від виду діяльності.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що Закон поклав на підприємства, установи, організації обов'язок із самостійного працевлаштування інвалідів, зміст якого визначений статтею 18 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у відповідності до якого працевлаштування здійснюється за зверненням інваліда безпосередньо до працедавця або за направленням від державної служби зайнятості.
Аналізуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки до відповідача правомірно застосовано штрафні санкції, адже останнім не дотримано норм законодавства щодо працевлаштування інвалідів. Такого висновку суд дійшов враховуючи те, що відповідачем не подано звітів до Києво-Святошинського районного центру зайнятості щодо наявності вакантних місць, облаштованих місць для інвалідів, вимог до інвалідів, переліку посад, на які можливе працевлаштування інваліда, та вимог до фаху і компетенції такого інваліда, чим не виконано вимоги статті 18 Закону України №875-ХІІ.
Відповідно, до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2015 рік у розмірі 50574,72 грн. та пені у розмірі 303,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 91, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовільнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Мет» на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 50574,72 грн. (п'ятдесят тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 72 копійки).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Мет» на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 303,40 грн. (триста три гривні 40 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.