25 травня 2016 року о/об 11 год. 47 хв.Справа № 808/870/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» до Запорізької об'єднаної державної податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участь представників:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув, -
10 березня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0010891501 від 18 листопада 2015 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» одержало податкове повідомлення-рішення про сплату штрафу за несвоєчасне виконання узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 18 листопада 2015 року № 0010891501 на суму 38480,07 грн., прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення рішення суперечить чинному законодавству, оскільки в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказано, що воно прийняте відповідно до акта перевірки № 106/15-1/31230458, однак Акт перевірки за таким номером позивачу не надходив. Разом з тим, вказує на те, що в порушення пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення не додано розрахунку штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, вказує на те, що складання та надсилання податкового повідомлення-рішення лише за штрафними санкціями з податку на додану вартість (без визначення основного платежу з цього податку), законодавством не передбачено.
Представник позивача в судове засідання не прибув, 25 травня 2016 року через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить розглянути адміністративну справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології».
Представник відповідача в судове засідання не прибув, 25 травня 2016 року через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить розглянути адміністративну справу за відсутності представника податкового органу.
Разом з тим, 25 травня 2016 року представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення відповідно до яких останній зазначає, що податковим органом проведено камеральну перевірку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» з питань своєчасності сплати податків, за результатами якої складено Акт №106/15-01/31230458 від 30 жовтня 2015 року. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань. На підставі акту перевірки №106/15-01/31230458 від 30 жовтня 2015 року відповідачем 18 листопада 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0010891501, яким до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 38 480,07 грн., яке надіслано позивачу 18 листопада 2015 року. Відповідач вказує на те, що Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення були отримані представником позивача, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до статті 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №527333 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» зареєстроване, як юридична особа 14 листопада 2000 року за адресою: 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 29, кв.6, ідентифікаційний код 31230458.
На підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України головним державним інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Лагдишук Златою Вікторівною у приміщенні ДПІ в Орджонікідзевському районі ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість (14010100).
Перевірка проводилась з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. 30 жовтня 2015 року.
За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки №106/15-01/31230458 від 30 жовтня 2015 року «Про результати камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету».
Висновками перевірки встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України, платником Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології», код ЄДРПОУ 31230458. протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (14010100).
30 жовтня 2015 року Акт перевірки №106/15-01/31230458 від 30 жовтня 2015 року з додатками (розрахунок штрафних санкцій) направлено позивачу поштою та отримано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» Єгоровой 10 листопада 2015 року .
На підставі Акту перевірки №106/15-01/31230458 від 30 жовтня 2015 року відповідачем 18 листопада 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0010891501, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології» застосовані штрафні санкції у сумі 38480,07 грн. яке було надіслано позивачу 18 листопада 2015 року та отримано представником підприємства Чудним 02 грудня 2015 року.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0010891501 від 18 листопада 2015 року, позивач 10 березня 2016 року звернувся з позовом до суду.
Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
За правилами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно частини 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
За змістом пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до підпункту 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як встановлено судом, відповідачем суми задекларованого зобов'язання - не були сплачені у встановлені законом строки і набули статусу податкового боргу.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження.
Відповідно до інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість, ТОВ «Запорізькі машинобудівні технології» подано до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області:
- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року (реєстраційний №9073080293 від 18 грудня 2014 року), граничний строк сплати 30 грудня 2014 року, фактично сплачено (погашено) платником 12 червня 2015 року у сумі 9049,00 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року (реєстраційний №9078670076 від 20 січня 2015 року), граничний строк сплати - 30 січня 2015 року, фактично сплачено платником 12 червня 2015 року -3608,05 грн., 07 липня 2015 року - 2000,00 грн., 28 травня 2015 року - 44873,95 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (реєстраційний №9041738013 від 18 березня 2015 року), граничний строк сплати - 30 березня 2015 року, фактично сплачено - 24 липня 2015 року - 5918,95 грн., 30 липня 2015 року - 10000,00 грн., 31 липня 2015 року - 29970,05 грн.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (реєстраційний №9073135818 від 20 квітня 2015 року), граничний строк сплати 30 квітня 2015 року, фактично сплачено товариством 31 липня 2015 року - 7839,30 грн., 05 серпня 2015 року - 5000,00 грн., 18 серпня 2015 року - 16875,00 грн., 28 серпня 2015 року - 986,00 грн., 15 вересня 2015 року - 1065,00 грн., 24 вересня 2015 року - 5113,70 грн.
- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року (реєстраційний №9098834125 від 18 травня 2015 року), граничний строк сплати - 30 травня 2015 року, фактично сплачено 24 вересня 2015 року у сумі 19011,35 грн., 23 жовтня 2015 року - 31090,00 грн.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковий борг підтверджується інтегрованими картками з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі машинобудівні технології», якими підтверджено затримку на 167 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 192400,35 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час перевірки відповідачем зроблений правильний висновок про порушення позивачем приписів пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0010891501 від 18 листопада 2015 року, є правомірним.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (який діяв на момент звернення до суду з позовом) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Керуючись статтми 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов