Справа №638/3654/14-ц Головуючий
Провадження №22-ц/790/3951/2016 1-ї інстанції: ОСОБА_1 Категорія: кредитні Доповідач: Трішкова І.Ю.
23 червня 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: Гуцал Л.В., Піддубного Р.М.,
за участю секретаря - Сотнікової А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», бо 13.06.2010 року придбав відступлення права вимоги по кредитним зобов'язанням і активи на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_4, третьою стороною в договорі виступив ОСОБА_5 банк України. Серед придбаного пакету кредитних зобов'язань знаходилася кредитна справа відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №7-006/ФК-08 від 12.01.2008 року, сума заборгованості складається з суми тіла кредиту 4 345,01 гривень, відсотків в сумі 1691,84 гривень та комісії за ведення кредиту в сумі 1 269,30 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, пояснивши, що його довіритель оформлював декілька кредитних договорів, бо веде підприємницьку діяльність, саме цей договір не підписував, кредитних коштів не отримував, припускає, що сплачувати кошти мав можливість його бухгалтер, або працівники банку, які самі ці кошти отримали, а потім сплачували, але виплати припинили. Наполягав на призначенні судової криміналістичної почеркознавчої експертизи. В подальшому правову позицію змінив та просив застосувати строк позовної давності, наполягаючи на тому, що позивач строк позовної давності пропустив.
РішеннямДзержинського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2016 року позов задоволений.
З ОСОБА_2 на користь ПАТ “ОСОБА_4 банк” стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 7306,16 грн. та судові витрати у сумі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду було прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №7-006/ФК-08 від 12.01.2008 року, згідно з яким ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 33579,88 гривень під 15% річних. Мета кредитування - оплата витрат позичальника на страхування предмета забезпечення за цим Договором.
13.06.2010 року ОСОБА_5 України 13.06.2010 року уклав договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_4, сторонами договору були ОСОБА_5 України, Товариство з обмеженою відповідальність «Укрпромбанк» та Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк».
На підставі з цим договором усі активи та кредитні зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» були передані ПАТ «Дельта Банк».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з заявою звертався до кредитної установи ТОВ «Укрпромбанк» з проханням направити суму за кредитним договором для зарахування суми страхового відшкодування 6568,26 гривень в рахунок погашення заборгованості саме за цим кредитним договором від 12.01.2008 року та в той же день звертався до банку з проханням надати відстрочку від виконання зобов'язань, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність в нього кредитних зобов'язань саме за кредитним договором №06/ФК-08 від 12.01.2008 року.
Зазначені обставини підтверджують наявність кредитних зобов'язань відповідача, а тому ненадання оригіналів бухгалтерських документів не вплинуло на правильний розгляд даної справи.
Також судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги про те, що суду не надано договору застави, оскільки кредитний договір №7-006/ФК-08 від 12.01.2008 року є відновлювальною кредитною лінією на сплату страхових платежів і не передбачає забезпечення цього договору заставою.
Згідно статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 7306, 15грн.
З огляду на наведене, суд обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Але судова колегія не може погодитись з розміром суми заборгованості, визначеної судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_4 був укладений 30.06.2010 року.
Відповідно до Додатку № 2 до Договору новому кредитодавцеві перейшли кредитні зобов'язання ОСОБА_2 Фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання складав 5681,40 грн.
Суду першої інстанції був наданий розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що сума заборгованості за кредитом становить 4345,01 грн., сума заборгованості за відсотками 1691,84 грн. та заборгованість за комісіями 1269,30 грн. Дата повернення кредиту 09.01.2015 року.
Правовою позицією Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі №6-115 цс13 зазначено, якщо умовами договору між сторонами встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами, то право позивача вважається порушеним з моменту недотримання позичальником строку погашення кожного щомісячного платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Позивач звернувся до суду у березні 2014 року, тому позовні вимоги щодо стягнення щомісячних платежів по відсоткам за кредитом до березня 2011 року знаходяться поза межами строку позовної давності, а тому не підлягають стягненню.
З березня 2011 року по час звернення до суду сума несплачених відсотків складає 1258,15 грн.
Також не підлягає стягненню сума заборгованості за комісією по обслуговуванню кредиту, яка розрахована станом на 2010 рік, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
У зв'язку з наведеним, рішення суду в частині розміру стягнення підлягає зменшенню до 5603,16 грн. ( сума заборгованості за кредитом 4345,01 грн. + 1258,15 грн. =5603,16 грн.)
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2016 року в частині розміру стягнення змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором №7-006/ФК-08 від 12.01.2008 року у розмірі 5603 ( п'ять тисяч шістсот три) грн.16 коп.
В інший частині рішення суду залишити без змін.
Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: І.Ю. Трішкова
Судді: Л.В. Гуцал
ОСОБА_7