Справа № 351/129/16-ц
Номер провадження №2/351/333/16
05 травня 2016 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Сегіна І.Р.
з участю секретаря Маланчук С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права на користування жилими приміщеннями,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про втрату права на користування жилими приміщеннями. Позовні вимоги мотивувала тим, що на праві приватної власності їй належить житловий будинок, що знаходиться по вул. В.Стефаника, 21 в с. Задубрівці, Снятинського району Івано-Франківської області. Відповідач є її сином та зареєстрований у вищевказаному будинковолодіння, однак з липня 2003 р. в даному будинку не проживає. На даний час вона бажає оформити субсидію, та позбавлена такого права, оскільки відповідач в господарстві зареєстрований, хоча і не проживає у ньому. Просить визнати його таким, що втратив право на користування жилими приміщеннями у спірному будинковолодінні.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце розгляду справи, зокрема через засоби масової інформації - газету "Галичина". Про причини неявки суд не повідомив, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.08.2004р., позивачка є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна належного померлому ОСОБА_3, а саме: житлового будинку по вул. В.Стефаника, 21 в с. Задубрівці Снятинського району.
Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Коломийського МЕТІ від 29.09.2004р. вбачається, що за позивачкою зареєстровано право приватної власності на вищевказаний житловий будинок.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов господарства позивачки, у спірному господарстві зареєстрований відповідач, який приблизно з липня 2003р. там не проживає, фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 157 ЖК України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд, аналізуючи обставини, встановлені в судовому засіданні та дослідивши зібрані докази, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач в період з липня 2003 року в спірному господарстві не проживає, оскільки пооживає в м. Чернівці, а тому відповідача слід визнати таким, що втратив право на проживання спірному житловому будинку.
На підставі викладеного та ст. ст.150, 157 ЖК України, ст.ст.383, 405, 406 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 88,109. 213-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право на проживання в належному ОСОБА_1 житловому будинку за адресою: вул. В.Стефаника, 21 в с. Задубрівці Снятинського району Івано-Франківської області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив у разі подання заяви протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Снятинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду Сегін І.Р.