Справа № 405/3709/16-ц
2/405/626/16
29.06.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
при секретарі : Фришко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості за договором позики до відповідача. Позов обґрунтовує тим, що 10.03.2010 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого він передав останньому 2 500 доларів США, яку відповідач зобов»язався повернути на першу вимогу кредитора. Розписка написала власноручно, але коштів добровільно відповідач не повернув.
Посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та норми діючого законодавства просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг в сумі 2 500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США на момент звернення з цим позовом складає 63 000 грн. та 11 635,15 грн. - 3% річних, а всього 74 635,15 грн. та судові витрати по справі в сумі 746,35 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові та просила позов задовольнити. В судове засідання, призначене на 29.06.2016 року не з»явилась, про час та місце слухання справи повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, надав суду заперечення та посилаючись на викладені в них обставини, просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що кошти він повернув позивачеві, крім того, ним не вірно обрахована сума боргу. Борг має бути нараховано за курсом долара 2010 року, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України від цієї суми має бути нарахована і сума інфляційних витрат та 3% річних.
Заслухавши пояснення відповідача, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеної розписки від 10.03.2010 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 кошти в сумі 2 500 доларів США, які зобов»язався повернути на першу вимогу кредитора, що підтверджується оригіналом розписки, наданої представником позивача.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Розписка укладена в простій письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред»явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред»явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що ним повернуто борг позивачеві, але ним не надано жодного доказу на підтвердження даної обставини.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що позивача відповідачеві кошти в сумі 6 000 грн. в 2012 році, так як він був винен кошти ОСОБА_1 2 000 доларів США. Про наявність боргових зобов»язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 нічого не знає, обставин укладення договору та суму також не знає.
Судом встановлено, що борг позивачеві повернуто не було, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 2 500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США на момент звернення з цим позовом складає 63 000 грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку 3% річних від суми боргу становлять: 63 000 Х 3 : 100 = 1 890 : 365 Х 2 247 (кількість прострочених днів) = 11 635,15 грн.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума всього 74 635,15 грн.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати - судвий збір в сумі 746,35 грн.
На підставі викладеного і ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) борг за договором позики в сумі 2 500 доларів США, що за курсом НБУ складає 63 000 грн. та 3% річних в сумі 11 635,15 грн., а всього 74 635,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати по справі в сумі 746,35 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Шевченко