Справа № 404/3470/16-а
Номер провадження 2-а/404/1025/16
23 червня 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.
з секретарем - Клоченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальону УПП в м. Кіровограді ДПП Поперешняка Дмитра Івановича, УПП в м. Кіровограді про поновлення строку на оскарження, визнання дій щодо винесення постанови ПС3 № 116664 незаконними, скасування постанови ПС3 № 116664 ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити пропущені строки на оскарження, визнати дії інспектора роти № 2 батальону УПП в м. Кіровограді ДПП Поперешняка Д.І. щодо винесення постанови ПС3 № 116664 незаконними та скасувати постанову ПС3 № 116664 від 27.05.2016 року.
Позивач до суд не з'явився, повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі.
В обґрунтування доводів в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 27.05.2016 року керував автомобілем Санг Йонг Рекстон держ. номер НОМЕР_1 по вулиці В. Чміленка, де біля площі Героїв Майдану зупинив авто для висадки пасажирів та вивантаження речей, де і був зупинений інспектором. Причиною стало начебто зупинка в недозволеному місці та перевірка документів, а саме посвідчення водія та реєстраційні документи на авто. Пізніше інспектор Поперешняк Д.І. попросив пред'явити його страховий поліс. Позивач вважає, що дана вимога була незаконна оскільки не прописана в законі, підстав складати протоколу не було, адже вимога інспектора безпідставна. Постанова про порушення статті ч. 1 ст. 126 КУпАП може бути винесена за наслідками розгляду або порушення правил дорожнього руху або скоєння ДТП. Постанова про порушення правил дорожнього руху або скоєння ДТП не виносилася, що прямо вказує на відсутність порушення ним правил дорожнього руху, що в свою чергу виключає законні підстави витребування та перевірки страхового полісу.
Крім того, позивач зазначив, що йому не дали можливість реалізувати свої права передбачені чинним законодавством, а саме був позбавлений права на захист, права доступу до правосуддя.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, просив відмовити в його задоволенні. До суду подав клопотання про приєднання до справи запису відео фіксації як доказу скоєного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 27.05.2016 року інспектором роти № 2 батальону УПП в м. Кіровограді ДПП Поперешняк Д.І. було винесено постанову серії ПС3 № 116664 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП за результатами якої ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
З постанови вбачається, що ОСОБА_1 27.05.2016 р. близько 10 год. 35 хв. керуючи автомобілем Санг Йонг Рекстон держ. номер НОМЕР_1 в м. Кіровоград біля площі Героїв Майдану здійснив зупинку в межах дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» та не мав при собі страхового полісу цивільної відповідальності, чим вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб'єкта владних повноважень суд у відповідності до положень ч.3 ст. 2 КАС України перевіряє чи прийнято воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 268 КУпАП, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності такі права, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В той же час, за правилами підпункту 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року №111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Всупереч вказаної норми, інспектор ДПС не надав будь-яких доказів, щодо сертифікації «відеорегістратора», а отже, показання зафіксовані останнім, не можуть бути прийняті за належний та допустимий доказ здійснення адміністративного правопорушення.
Пунктом 21.2. ЗУ «Про загальнообовязкове страхування» передбачено, що
контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
В даному випадку не було законних підстав для витребовування у водія страхового полісу, оскільки адміністративного порушення не було і не було винесено постанову про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення.
Крім того, під час складання адміністративної постанови, не було допитано жодного свідка, що в свою чергу не може слугувати про обєктивність дій посадової осіби.
Відповідачем не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а відтак будь яких сумнівів з приводу наявності вини позивача ОСОБА_1 відсутні, оскільки наявні у справі докази, а саме постанова не дає підстав вважати про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач своє рішення не обґрунтував та прийняв його без розсудливо, а тому позов підлягає задоволенню частково, із скасуванням оскаржуваної постанови.
В позовних вимогах ОСОБА_1 до УПП в м. Кіровограді суд відмовляє, оскільки акт індивідуальної дії, який оскаржує позивач винесений інспектором роти № 2 батальону УПП в м. Кіровограді ДПП Поперешняк Д.І., а не УПП в м. Кіровограді.
Поновити пропущений ОСОБА_1 строк подання адміністративного позову до суду, оскільки останній день для оскарження постанови припав на вихідний день, що фактично унеможливило подачу позову до суду.
Статтею 171-2 КАС України передбачено, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Проте рішенням Конституційного суду України від 08.04.2015 року положення статті 171-2 КАС України визнано неконституційним. А тому, суд приходить до висновку, що постанова суду має бути оскаржена.
Керуючись ч. 1 ст. 126, п.1 ст. 247, ст. ст. 33, 251, 280, 283, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 10-11, 71, 86, ст. ст. 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальону УПП в м. Кіровограді ДПП Поперешняка Дмитра Івановича, УПП в м. Кіровограді ДПП - задовольнити частково.
Поновити пропущений ОСОБА_1 строк подання адміністративного позову до суду.
Визнати протиправною та скасувати постанову ПС3 № 116664 від 27.05.2016 року, винесену інспектором роти № 2 батальону УПП в м. Кіровограді ДПП Поперешняк Дмитром Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП України.
В позовних вимогах ОСОБА_1 до УПП в м. Кіровограді - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда І. Л. Павелко