Справа № 344/3578/16-ц
Провадження № 2/344/3111/16
24 червня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Домбровської Г.В.,
при секретарі с/з: Устинській Н.С.,
за участю Позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи Грабар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_2 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 (надалі - «Відповідач»), третя особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, батьківських прав відносно неповнолітніх синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Додатково Позивач зазначила про те, що Відповідач, шлюб з яким розірвано рішенням суду, не підтримує жодного зв'язку з дітьми, не бере участі у їх вихованні та утриманні, не сплачує аліментів, які присуджені рішенням суду.
Відповідач - ОСОБА_3, - в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, як зазначив Відповідач, він має намір спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, однак Позивач чинити йому перешкоди в цьому, обмежуючи участь батька у вихованні дітей, з приводу чого Відповідач звертався до суду про визначення порядку участі батька у вихованні дітей.
Представник Третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, - в судовому засіданні не заперечила проти позбавлення ОСОБА_3 з підстав, викладених у висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Заслухавши пояснення Позивача, Відповідача, представника Третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
З 2002 по 2007 роки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилися діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2012 року у справі № 0907/8067/2011 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено; стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер -відсутній, аліменти в користь ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 в твердій грошовій сумі по 570 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття та сина - ОСОБА_6, 11.03. ІНФОРМАЦІЯ_9, в твердому грошовому розмірі по 460 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття; стягнення аліментів розпочато з 07.11.2011 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2015 року у справі № 344/16581/14-ц первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми і їх вихованні, визначення порядку участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з дітьми і зменшення розміру аліментів - задоволено частково; визначено спосіб участі батька ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_3 міської ради, у вихованні дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, 11.03. ІНФОРМАЦІЯ_12 - побачення, спілкування та спільний відпочинок в присутності матері з 12.00 год. до 17.00 год. кожної неділі місяця; зобов'язано ОСОБА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, не чинити ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_3 міської ради, будь-яких перешкод у спілкуванні з дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та у їх вихованні у час, визначений для побачень, спілкування та спільного відпочинку батька і дітей; у задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_3 міської ради, 243,60 грн. судового збору; зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за несплату аліментів - задоволено; стягнуто з ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_3 міської ради, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, 249137 гривень 56 копійок неустойки по сплаті аліментів за період до 29.02.2015 року; стягнуто з ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_3 міської ради, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок НОМЕР_2, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693, 2491 грн. 38 коп. судового збору.
Згідно з довідками ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції № 8443 від 15 березня 2016 року (а.с. 5) та № 8442 від 15 березня 2016 року (а.с. 6) станом на 15.03.2016 року заборгованість ОСОБА_3 за аліментами становить 249137,56 грн. та 52 444,00 грн. відповідно.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на те, що Відповідач не бере жодної участі у вихованні та утриманні дітей, в нього наявна заборгованість зі сплати аліментів, Позивач звернулася до суду з даним цивільним позовом про позбавлення батьківських прав.
Згідно із частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 Сімейного кодексу України).
Відповідно до Витягу з рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19 травня 2016 року № 351 «Про розгляд питань органу опіки та піклування» виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Так, як випливає зі змісту вищевказаного висновку органу опіки та піклування, «за методикою «малюнок сім'ї ОСОБА_5 ідентифікує себе з сім'єю, в якій проживає на даний час. Матір для хлопчика є найвагомішою, емоційно близькою людиною, поряд з якою він почуває себе захищено та впевнено. Біологічного батька на малюнку немає, але, зі слів ОСОБА_5, він спілкується з татом. Проте на малюнку хлопчик малює батька (вітчима), з яким проживає на даний час»; «… ОСОБА_6 ідентифікує себе з сім'єю, в якій проживає на даний час. Хлопчик біля себе малює тата (вітчима), якого позитивно сприймає. Біологічного батька на малюнку сім'ї дитина не малює. ОСОБА_6 неохоче розповідає про стосунки з біологічним батьком, що свідчить про відсутність емоційних контактів з ним на даний час».
За змістом частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статей 141, 180 Сімейного кодексу України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України і з'ясовує які безсумнівні докази свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також досліджує соціально-побутових умов життя та матеріального становища відповідача.
В ході розгляду справи Судом встановлено, що Відповідач не в повній мірі належно виконує свої батьківські обов'язки щодо спілкування та виховання дітей, однак це відбувається не з його прямого умислу чи тільки з його вини, а ще й з вини Позивача, яка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми наодинці.
Зокрема, з приводу чинення Позивачем перешкод у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 звертався до суду і, як вже було зазначено, Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2015 року у справі № 344/16581/14-ц первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми і їх вихованні, визначення порядку участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з дітьми і зменшення розміру аліментів - задоволено частково, та, зокрема, визначено спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 - побачення, спілкування та спільний відпочинок в присутності матері з 12.00 год. до 17.00 год. кожної неділі місяця; зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_3 будь-яких перешкод у спілкуванні з дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та у їх вихованні у час, визначений для побачень, спілкування та спільного відпочинку батька і дітей.
Вищевказану обставину Суд розцінює як виявлення Відповідачем бажання бачитись з дітьми, брати участь у їх вихованні, однак Позивач чинила йому в цьому перешкоди, що доведено в судовому порядку, оскільки вищевказаним судовим рішенням ОСОБА_2 зобов'язано не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні у час, визначений для побачень, спілкування та спільного відпочинку батька і дітей.
Частиною 6 статті 19 СК України визначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд, враховуючи конкретний зміст висновку органу опіки та піклування (Витяг з рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19 травня 2016 року № 351 «Про розгляд питань органу опіки та піклування»), вважає його неповним, не всебічним та недостатньо обґрунтованим, оскільки в ході розгляду даної цивільної справи викладені в ньому обставини у відповідній частині знайшли своє спростування.
Стосовно посилання Позивача в судовому засіданні на факт наявності заборгованості зі сплати аліментів, Суд, не схвалюючи таку обставину з боку Відповідача, який, як батько, повинен брати участь в утриманні дітей, вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до вимог чинного сімейного законодавства України наявність заборгованості зі сплати аліментів не є підставою для позбавлення особи батьківських прав, і така обставина не може бути підставою для застосування виключної міри відповідальності до батька.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні Позивач покликалася на те, що станом на даний час вона створила сім'ю з іншим чоловіком, який любить її дітей від першого шлюбу і має намір їх усиновити.
В контексті зазначеного Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що бажання іншої особи усиновити дитину не може бути підставою для позбавлення батьківських прав біологічного батька цієї дитини за відсутності передбачених сімейним законодавством підстав для позбавлення батьківських прав.
Відтак, заслухавши пояснення Позивача, Відповідача, Судом не встановлено вини Відповідача в умисному невиконанні належним чином своїх батьківських обов'язків.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини.
Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
В даному випадку Суд вважає, що поведінку Відповідача щодо дітей ще можна змінити, оскільки він має намір приділяти увагу вихованню дітей, а Позивач зобов'язана не чинити йому перешкод в цьому.
Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також усі обставини даної справи у їх сукупності, Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування крайнього заходу впливу на Відповідача - позбавлення його батьківських прав відносно дітей, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 19, 164, 165 Сімейного кодексу України, п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя Домбровська Г.В.