Справа № 761/16696/16-к
Провадження №1-кп/761/850/2016
іменем України
16 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 161 001 000 049 65 щодо обвинуваченої:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, раніше судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд,-
Обвинувачена ОСОБА_5 17.04.2016, приблизно о 15 годині перебувала в приміщенні кафе «На посошок», що розташоване за адресою м.Київ, вул. Щербакова,47 де разом з іншими особами та потерпілою ОСОБА_4 відпочивали.
Перебуваючи в кафе у обвинуваченої виник корисний умисел на таємне викрадення чужого майна - золотих сережок, що належали потерпілій ОСОБА_4 , які потерпіла поклала на стіл. Реалізуючи злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, обвинувачена усвідомлюючи що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер для оточуючих, діючи умисно взяла зі столу золоті сережки вартістю 3357,50 грн., які належать ОСОБА_4 , спричинивши їй матеріальну шкоду на зазначену суму, з викраденим майном з місця злочинну зникла та розпорядилась ним на власний розсуд.
Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена, передбачена ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнала вину у вчиненні інкримінованого злочину, не оспорювала обставини справи, мотив, розмір спричиненої матеріальної шкоди та обсяг викраденого, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 185 КК України.
Надала показання, в яких зазначила, що 17.04.2016, приблизно о 15 годині перебувала в приміщенні кафе «На посошок», що розташоване за адресою м.Київ, вул. Щербакова,47 де разом з іншими особами та потерпілою ОСОБА_4 проводили час та відпочивали. Наприкінці вечора вона побачила, як потерпіла залишила сережки на столі та вирішила їх викрасти. Коли поблизу нікого не була, вона забрала зі столу сережки та з ними направилась додому.
У скоєному розкаялась, вибачилась перед потерпілою, просила її суворо не карати.
З врахуванням позиції обвинуваченої, думки інших учасників кримінального провадження, вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються; щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, встановлена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці) за яке вона підлягає покаранню.
Обставинами, що пом'якшує покарання, суд визнає сприяння розкриттю злочину, щире каяття.
При визначенні виду й міри покарання судом враховується ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, яка хоча і є раніше судимою, однак вчинила злочин середньої тяжкості, має задовільну характеристику за місцем проживання, офіційно не працевлаштована, не перебуває на спеціальних обліках, займається вихованням онука, наявність пом'якшуючих обставин, а тому суд вважає необхідним і достатнім для її виправлення призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах ближчих до мінімальних.
При цьому, встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення, яке пов'язане зі скрутним матеріальним становищем, відсутність претензій з боку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні та просила обмежитись покаранням, не пов'язаним з позбавленням волі, дані про особу обвинуваченої, яка щиро покаялась та вибачилась перед потерпілою, а тому в сукупності з переліченими вище даними про особу обвинуваченої, пом'якшуючих обставин, все це у сукупності свідчить про можливість їх виправлення без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнивши обвинувачених від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, з покладенням обов'язків, передбачених п.2-4 ст.76 КК України. У відповідності до ст.100 КПК України визначити долю речових доказів.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 /одного / року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.
На підставі п.2-4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази: сережки, що передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_4 залишити їй за належністю.
Відеозапис та договір № 834 від 17.04.2016 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя