760/2808/16-ц
2-2742/16
Солом'янський районний суд м. києва
16 червня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі судді Кицюк В.С.,
за участю секретаря Піддубняк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -
В лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «ІНГО Україна» (далі - ПрАТ «ІНГО Україна») звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 3 203,32 грн. в порядку регресу та вирішити питання про судові витрати, мотивуючи свої вимоги наступним.
11.10.2012 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів марки «ДЕУ», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням відповідача, та автомобіля «Міцубіші», д.н.з. НОМЕР_3, який на праві власності належить ОСОБА_2
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2012 визнано саме відповідача винним у вищезазначеній ДТП.
В свою чергу, 23.08.2012 між ПрАТ «ІНГО Україна» та ОСОБА_2 укладено договір страхування №250551285.12, згідно якого застраховано майнові інтереси ОСОБА_2, що пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Міцубіші», д.н.з. НОМЕР_3.
Згідно страхового акту №68310 від 29.11.2012 ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 203,32 грн. на підставі рахунку ТОВ «Автоград» від 09.11.2012, що підтверджується платіжним дорученням №13712 від 20.12.2012.
Крім того, позивач стверджує, що 06.08.2014 він звернувся із претензією до відповідача про необхідність виплати зазначеної суми на підставі ст.1191 ЦК України, проте відповіді не отримав, тому і звернувся до суду для стягнення цієї суми в примусовому порядку.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до положень ст.74 ЦПК України (а.с.43, 52). В свою чергу, представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, зауважив, що вимоги підтримує та проти винесення заочного рішення не заперечу (а.с.50)
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо відомостей про дійсні взаємовідносини сторін, відповідач будучи належним чином повідомлений двічі в судове засідання не з'явився, а позивач наполягає на ухваленні заочного рішення, суд вважає можливим провести розгляд справи на підставі ст.ст.224-226 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ним позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В свою чергу, статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка в частині 1 вказує на підстави звільнення від доказування, зокрема, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, судом встановлено, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2012 відповідача винним у ДТП, яка мала місце в м. Києві 11.10.2012 року за участю автомобілів марки «ДЕУ», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням відповідача, та автомобіля «Міцубіші», д.н.з. НОМЕР_3, який на праві власності належить ОСОБА_2 Остання відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
На момент ДТП майнові інтереси ОСОБА_2, що пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням належним йому на праві власності транспортним засобом «Міцубіші», д.н.з. НОМЕР_3, застраховано ПрАТ «ІНГО Україна» згідно договору страхування №250551285.12 від 23.08.2012.
Згідно страхового акту №68310 від 29.11.2012 ОСОБА_2 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 203,32 грн. на підставі рахунку ТОВ «Автоград» від 09.11.2012, що підтверджується платіжним дорученням №13712 від 20.12.2012.
Так, позивач помилково за вище встановлених судом обставин посилається на норми статей 1191 ЦК України, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосуванню полодення статей 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», якими передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Оскільки зазначеними положеннями регулюються відносини суброгації.
Роз'яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013, згідно з яким при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика слід розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права, зокрема, ст. 1191 ЦК України, а також ст. 38 Закону України №1961-ІV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
Таким чином, незважаючи на помилковість позивача в застосуванні норми матеріального права, суд все ж таки приходить до висновку про необхідність задоволення позову і стягненню з відповідача на користь позивача 3 203,32 грн. в порядку суброгації.
Крім того, в силу ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 1 378,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в порядку суброгації суму страхового відшкодування в розмірі 3 203 (три тисячі двісті три) грн. 32 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя - В.С. Кицюк