Справа № 760/4418/16-ц
2-3093/16
06 червня 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Меуш К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні Реєструючі Системи» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
04 березня 2016 року ТОВ «Спеціальні Реєструючі Системи» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивує тим, що 02 березня 2015 року між ТОВ «Спеціальні Реєструючі Системи» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги.
01 квітня 2015 року був укладений договір про внесення змін до договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 02 березня 2015 року. Згідно з п. 3.1. договору позивач зобов'язувався надати фінансову допомогу відповідачу у розмірі 195000 гривень.
21 липня 2015 року товариство перерахувало кошти в повному розмірі на рахунок відповідача. Пунктом 4.3. договору передбачено, що ОСОБА_1 зобов'язана повернути позивачу кошти до 31 грудня 2015 року, проте вона кошти не повернула.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 195000 гривень.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, особисто подала через канцелярію суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила справу розглядати без її участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 02 березня 2015 року між ТОВ «Спеціальні Реєструючі Системи» та ОСОБА_1 укладено договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги. (а.с. 4).
Згідно з п. 1.1. договору кредитор надає позичальнику зворотну безпроцентну фінансову допомогу шляхом передачі позичальнику у користування на визначений строк тимчасово вільних коштів кредитора без нарахування та отримання процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами, а позичальник зобов'язується використати фінансову допомогу для власних цілей та повернути кредитору таку ж суму коштів у визначений цим договором строк.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що кредитор надає позичальнику фінансову допомогу в розмірі 195000 гривень. Кредитор надає позичальнику фінансову допомогу на строк до 31 грудня 2016 року (п. 4.3. Договору).
01 квітня 2015 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 02 березня 2015 року, за яким п. 4.3. викладено в новій редакції: «Кредитор надає позичальнику фінансову допомогу на строк до 31 грудня 2015 року» (а.с. 5).
21 липня 2015 року ТОВ «Спеціальні Реєструючі Системи» перераховало кошти на ім'я ОСОБА_1 у сумі 195000 гривень, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 2451 від 21 липня 2015 року (а.с. 6).
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконала та не повернула кошти у визначений договором строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Факт отримання коштів сторона відповідача не оспорювала та подала до суду заяву про визнання позову.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2925 гривень.
Керуючись статтями 509, 526, 530, 610, 625, 1046-1051 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні Реєструючі Системи» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні Реєструючі Системи» 195000 гривень боргу та 2925 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: