ун. № 759/14976/15-ц
пр. № 2/759/761/16
30 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Самчик І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, зареєстрованого 19.10.1991 р. в Палаці реєстрації шлюбів та новнародженнях м. Києва, актовий запис №1892, посилаючись на те, що з відповідачем, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, і від якого мають двох дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сімейне життя не склалось по причині того, що відповідач зловживає спиртними напоями, влаштовує сімейні сварки, застосовуючи до неї фізичне насильство в присутності дітей, відповідач не має роботи, матеріальну допомогу сім'ї не надає, внаслідок чого між ними існують напружені стосунки. Такі обставини привели до втрати почуттів любові та поваги до відповідача. Тривалий час сімейно-шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, сім'я існує формально і зберегти її неможливо.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 неодноразово в судові засідання не з'являвся, судові повістки, що направлялись йому по зареєстрованому місцю його проживання, підтвердженому даними адресного бюро, повертаються назад до суду без вручення з позначками поштового відділення-«за закінченням встановленого строку зберігання», тому суд, враховуючи думку позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе без його участі вирішити спір, відповідно до ст.ст. 74, 76, 169, 224 ЦПК України провівши заочний розгляд справи.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19.10.1991 р., від якого мають двох дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Між сторонами склалися відчужені взаємовідносини, вони з жовтня 2015 р. не підтримують сімейно-шлюбних і подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, не мають єдиного бюджету, проживають окремо один від одного по різним адресам, позивач наполягає на розлученні та не бажає примирення і проживання єдиною сім*єю з відповідачем, пояснивши, що втратила почуття любові та поваги до нього.
Від відповідача заперечень на позов не поступило.
При таких обставинах подальше перебування сторін в шлюбі, їх сумісне подружнє життя і збереження сім*ї стали неможливими і шлюб необхідно розірвати.
Суд вважає за можливе залишити прізвище позивачу по справі після розірвання шлюбу як «ОСОБА_1», про що вона і просила у позовній заяві, і що є її правом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110-112 СК України, ст.ст. 10, 60, 74, 76, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19.10.1991 р. у Палаці реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, актовий запис №4892, розірвати.
Залишити прізвище позивачу по справі як «ОСОБА_1».
Заочне рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя