печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28652/16-к
24 червня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представників особи, яка звернулась зі скаргою, адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_5 зазначає, що 12.05.2016 року слідчим 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_6 - слідчим у кримінальному провадженні № 42016100000000045 проведено обшук в належному йому транспортному засобі - легковому автомобілі марки «Шкода Октавія А-5», д.н. НОМЕР_1 , в результаті якого вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. грн., а саме 40 купюр номіналом 500 грн. кожна в загальній сумі 20 тисяч грн. та ніж, схожий на мисливський, який знаходився у чорному чохлі з матерії.
Також зазначає, що вказане майно не входить до переліку майна, на яке надано дозвіл слідчому на відшукання та вилучення ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2016 року. У зв'язку з чим, під час обшуку ним надано слідчому заяву про повернення вилученого майна, яку було долучено слідчим до протоколу обшуку, що підтверджується відповідним записом слідчого у протоколі обшуку. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2016 року було відмовлено слідчому ОСОБА_7 в задоволенні клопотання про арешт вказаного майна. Разом з тим, на неодноразові звернення до слідчих та прокурорів у цьому кримінальному провадженні щодо повернення вилученого в нього майна, належне йому майно не повертається, чим грубо ігноруються норми КПК України.
Адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали скаргу з викладених в ній підстав, просили скаргу задовольнити.
Прокуратура м. Києва про час, день та місце розгляду скарги повідомлена судом належним чином, до суду її представник не з'явився, заперечень на скаргу до суду не подала.
Відсутність слідчого, прокурора відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги, тому слідчий суддя визнав за можливе розглянути скаргу у його відсутність.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України 2012 р. фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Заслухавши пояснення адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, 12.05.2016 року слідчим 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_6 - слідчим у кримінальному провадженні №42016100000000045 проведено обшук в належному йому транспортному засобі - легковому автомобілі марки «Шкода Октавія А-5», д.н. НОМЕР_1 , в результаті якого вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. грн., а саме 40 купюр номіналом 500 грн. кожна в загальній сумі 20 тисяч грн. та ніж, схожий на мисливський, який знаходився у чорному чохлі з матерії.
З долученої до скарги ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку в легковому автомобілі марки «Шкода Октавія А-5», д.н. НОМЕР_1 вказане майно не входить до переліку майна, на яке надано дозвіл слідчому на відшукання та вилучення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2016 року було відмовлено слідчому ОСОБА_7 в задоволенні клопотання про арешт вказаного майна, разом з тим, вказані речі не повернуті їх володільцю.
Статтею 234 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, за яких проводиться обшук.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук, на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання у відповідному судовому рішенні, та які не відносяться до предметів, що вилучені законом з обігу, вважається тимчасово вилученим майном.
Пунктом 3 ч.1 ст.169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, зокрема, у випадках, передбачених ч.5 ст. 171 цього Кодексу, тобто у випадку невнесення слідчим або прокурором у встановлені строки клопотання про арешт майна, а також у випадку, передбаченому ч.6 ст. 173 цього ж Кодексу, тобто у випадку несвоєчасного прийняття відповідним судом рішення про арешт тимчасово вилученого майна.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності та що таке право є непорушним.
Аналогічні гарантії права власності передбачені ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1960 року, якою встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст.169, 173, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Зобов'язати слідчого та/або прокурора у кримінальному провадженні № 42016100000000045 негайно провернути ОСОБА_5 тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.05.2016 року у легковому транспортному засобі марки «Шкода Октавія А-5», д.н. НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти в сумі 20 тис. грн., а саме 40 купюр номіналом 500 грн. кожна в загальній сумі 20 тисяч грн.. та ніж, схожий на мисливський, який знаходився у чорному чохлі з матерії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1