печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19090/16-к
29.06.2016 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016100120000333 від 27.03.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клавдієво Бородянського району Київської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, студента МВ ПУ АТ АДМ № 3 м. Києва, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимий, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
законного представника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 26 березня 2016 року, приблизно о 16:45 год., знаходячись в вагоні електропотягу на станції метро «Хрещатик» КП «Київський метрополітен», побачив поруч з собою ОСОБА_8 , яка в руках тримала мобільний телефон «Bravis Alpha», imei: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, після чого в нього виник умисел на відкрите викрадення вказаного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_3 26 березня 2016 року, приблизно о 16:45 год., вирвав з рук потерпілої ОСОБА_8 мобільний телефон «Bravis Alpha», imei: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , вартістю 1150 грн., після чого вибіг з вагону електропотягу на платформу станції метро «Хрещатик», маючи можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, підтвердив обставини його вчинення, так як вони викладені у вироку вище, пояснив, що в дійсності 26 березня 2016 року, приблизно о 16:45 год., знаходячись в вагоні електропотягу на станції метро «Хрещатик» КП «Київський метрополітен», з метою заволодіння чужим майном вирвав з рук дівчини, яка сиділа поруч, мобільний телефон «Bravis Alpha», після чого вибіг з вагону електропотягу на платформу станції метро «Хрещатик», проте біля ескалатора був затриманий працівниками поліції, які вилучили в нього викрадене майно. Причину вчинення злочину пояснив «по дурості», свої дії охарактеризував негативно, зазначивши, що майно потерпілій було повернуто.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставинам справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо фактичних обставин справи, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.
Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність та/або відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_3 вчинив злочин середнього ступеня тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, як особа характеризується позитивно, навчається, має постійне місце проживання, виховується в неповній сім'ї, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд в силу вимог ст. 66 КК України, визнає вчинення злочину в неповнолітньому віці, щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом під час розгляду справи не встановлено.
Враховуючи неповнолітній вік обвинуваченого, наявність інших обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність тяжких наслідків від вчинення злочину, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим призначає йому покарання у виді 120 годин громадських робіт, призначення якого в судових дебатах також було ініційовано державним обвинувачем.
Крім того, суд вважає можливим на підставі ст. 105 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_3 від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері - ОСОБА_7 до досягнення ним повноліття, як про це також було ініційоване прокурором, оскільки суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
На підставі п. 3 ч.1 ст. 118, ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи, а долю речових доказів - вирішує у відповідності до положень до ч. 9 ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 120 годин громадських робіт.
На підставі ст. 105 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 8-04/18 від 31.03.2016 в розмірі 351,84 грн.
Речовий доказ: мобільний телефон «Bravis Alpha», imei: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя - ОСОБА_1