пр. № 2-о/759/388/16
ун. № 759/8516/16-ц
22 червня 2016 року суддя Святошинского районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд-
14.06.2016 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме, що Декларація прав дитини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року не є міжнародним договором України; Верховною Радою України не надана згода на обов'язковість Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року; Декларація прав дитини прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року, не міститься у переліку правових актів, що визначаються ст. 9 Конституції України, ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, ст.2 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", ст. 7 Сімейного кодексу України, ст. 10 Цивільного кодексу України, ст. 7 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації".
Згідно п.1, п. 3 ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин., інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких спав проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Згідно ч.2 ст. 15 ЦПК України, законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Статтею 234 ЦПК України, законодавцем визначено виключний та вичерпний перелік справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, іншого вказаною статтею не встановлено.
Також, згідно ст.256 ЦПК України, законодавцем визначено виключний перелік справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, про встановлення факту, іншого вказаною статтею не встановлено. В тому числі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, суд ознайомившись з заявою дійшов висновку, що заявником не зазначено в чому саме полягає порушення прав та інтересів його та його неповнолітньої дитини, а тому слід відмовити у відкритті провадження у справі, в зв'язку з тим, що дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 122, 256, 293 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме, що Декларація прав дитини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року не є міжнародним договором України; Верховною Радою України не надана згода на обов'язковість Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року; Декларація прав дитини прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1959 року, не міститься у переліку правових актів, що визначаються ст. 9 Конституції України, ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, ст.2 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", ст. 7 Сімейного кодексу України, ст. 10 Цивільного кодексу України, ст. 7 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: