Справа № 755/3511/16-ц
"23" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого-судді БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі Ізвольській С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Національної телекомпанії України на рішення і дії державного виконавця, -
Заявник - Національна телекомпанія України (НТКУ) звернувся до суду зі скаргою на неправомірні рішення і дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Полісмак О.О., в якій просить визнати дії державного виконавця неправомірними і скасувати постанову державного виконавця про накладення штрафу від 12.02.2016р. та постанову про повторне накладення штрафу від 18.02.2016р.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року у справі № 755/16228/15-ц було частково задоволено позов ОСОБА_2 до НТКУ й ухвалено поновити на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України з 20 липня 2015 року.
На виконання рішення суду 29.12.2015 року Дніпровський районний суд м. Києва видав виконавчий лист № 755/16228/15-ц про негайне поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України з 20 липня 2015 року.
На підставі вказаного виконавчого листа державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Полісмак О.О. 11.01.2016 року відкрив виконавче провадження про негайне поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України з 20 липня 2015 року.
Державний виконавець 05.02.2016 року подав до НТКУ вимогу № 248-09 про поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора НТКУ та акт державного виконавця від 05.02.2016р.
Повторну вимогу № 248/09 про поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора НТКУ державний виконавець подав до НТКУ 12.02.2016 року.
За невиконання рішення у строк, зазначений у вимозі, державним виконавцем було винесено постанову від 12.02.2016 року про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. на генерального директора НТКУ ОСОБА_3
Державний виконавець 18.02.2016 року подав до НТКУ постанову від 18.02.2016 року про повторне накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. на генерального директора НТКУ ОСОБА_3
Згідно п. 4) ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Відповідно до п. 7) ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Однак, відповідно до резолютивної частини рішення, суд не допустив його до негайного виконання, зазначивши висновок по суті позовних вимог: «поновити на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України з 20 липня 2015 року».
Окрім того, відповідно до копії рішення, отриманого НТКУ 04.01.2016 року, рішення не набрало законної сили.
Згідно п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року № 14, - резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог. У ній, зокрема, має бути зазначено у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов'язаний або має право його допустити. Згідно п. 17 цієї ж постанови суд, який ухвалив рішення, не звернуте до негайного виконання, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, може забезпечити його виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішення, за правилами забезпечення позову, встановленими статтями 151-153 ЦПК. Проте, таке забезпечення виконання рішення підлягає застосуванню лише після набрання ним законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Представник НТКУ 06.01.2016 року подав апеляційну скаргу на рішення суду в строк, встановлений ст. 294 ЦПК.
21.01.2016 року, відповідно до ч. 5 ст. 297 ЦПК апеляційний суд м. Києва постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження та призначив справу до розгляду.
Отже, як зазначив заявник у скарзі, на момент винесення державним виконавцем постанов про накладення штрафів рішення суду не набуло законної сили та не підлягало негайному виконанню.
Частиною 2 ст. 368 ЦПК України передбачено, що виконавчі листи видаються за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Оскільки 28 грудня 2015 року Дніпровський районний суд м. Києва видав виконавчий лист про негайне поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України у той час, як негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі не було допущено, підстав для накладення штрафів на його невиконання державний виконавець не мав.
Підтримавши скаргу з вищенаведених підстав, представник заявника просив її задовольнити.
Представник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві в судове засіданні не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання у справі, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких пояснень та заперечень по суті викладених у скарзі обставин суду не надав.
Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду скарги.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів та визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною 2 статті 17 Закону передбачено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимогою до виконавчого документа є дата набрання законної сили рішенням.
На виконавчому листі про поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України дати набрання законної сили рішенням немає.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 26 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.
Як убачається з наданої суду копії рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2015 року у справі № 755/16228/15-ц, яким було частково задоволено позов ОСОБА_2 до НТКУ й ухвалено поновити на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України з 20 липня 2015 року, суд не допустив його до негайного виконання.
Однак, у виконавчому листі від 29.12.2015 року № 755/16228/15-ц зазначено про негайне рішення суду щодо поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Національної телекомпанії України з 20 липня 2015 року, що не відповідає резолютивній частині зазначеного рішення суду.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 11.01.2016 року, а до НТКУ вона надійшла 25.01.2016 року, що підтверджується реєстраційною відміткою на цій постанові.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. Відповідно до ч. 4 цієї статті рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За таких обставин доводи заявника є обґрунтованими і дають підстави суду дійти до висновку про задоволення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 11, 17, 18, 25, 26, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Скаргу Національної телекомпанії України на рішення і дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Полісмак О.О. та скасувати постанови про накладення штрафу у ВП №49745784 від 12.02.2016р. та від 18.02.2016р.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання особою копії ухвали.