23 червня 2016 рокусправа № 808/9063/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Деревянко А.В.
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 у грудні 2015 року звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправними дії голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операціїДерев'янко А.В.; зобов'язати голову Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції ОСОБА_2 скликати міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та розглянути питання надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_3 і на цій підставі членам його сім'ї - дружині ОСОБА_4 , синам ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , статусу членів сім'ї загиблого учасника бойових дій.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою зобов'язати Запорізький окружний адміністративний суд повторно розглянути позовну заяву від 23.12.2015 новим складом суду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися до Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. з питання надання вказаним особам статусу членів сім'ї загиблого учасника бойових дій - ОСОБА_3 , та забезпечити надання відповідних пільг, компенсацій та допомоги.
Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України № 41-Ш-010954/08 від 02 червня 2015 року вказане звернення було направлене до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.
Як вбачається з відповіді Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції № 1898/01/10-15 від 09.06.2015, члени сім'ї загиблого ОСОБА_3 матимуть право звернутися до органів соціального захисту населення за місцем реєстрації для оформлення «Посвідчення члена сім'ї загиблого» після набрання чинності Законом України № 291-VIII від 07.04.2015 (22 червня 2015 року) та зможуть користуватися додатковими правами та соціальними гарантіями, встановленими статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції ОСОБА_2 з заявою про сприяння в отриманні нею та синами - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (діти загиблого ОСОБА_3 ), статусу членів сім'ї загиблого учасника бойових дій.
Згідно з листом голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції ОСОБА_2 за № 2485/01/09.1-15 від 24.07.2015 звернення ОСОБА_1 було надіслано до Запорізької обласної державної адміністрації з метою сприяння та надання допомоги в оформленні документів, необхідних для отримання «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Листом за підписом заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_9 від 17.09.2015 № 4154/0/10-15 ОСОБА_1 надано роз'яснення щодо порядку встановлення статусу члена сім'ї загиблого учасника бойових дій та повідомлено про умови отримання відповідного посвідчення, запропоновано особисто звернутися до управління соціального захисту населення.
Вважаючи вказані дії голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції ОСОБА_2 протиправними, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку правомірності дій відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає, що процедура надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначена Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України № 413 від 20.08.2014.
Згідно з п. 2 Порядку, статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.
Положення про міжвідомчу комісію затверджується Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 6 Порядку, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.
Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.
Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, та у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та у місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії.
У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії (п. 8 Порядку).
Постановою Кабінету Міністрів України № 416 від 10 вересня 2014 року затверджено Положення про Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, пунктом 1 якого встановлено, що Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції є центральним органом виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення Служба відповідно до покладених на неї завдань організовує та координує роботу з надання статусу учасника бойових дій, зокрема проводить засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій осіб, які брали участь в антитерористичній операції.
Згідно з п. 9, 10 Положення службу очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозиції Міністра соціальної політики та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Службу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами.
Відповідно до пункту 1 Розділу 2 Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 867 від 10.11.2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2014 року за № 1494/26271, основним завданням Міжвідомчої комісії є надання статусу учасника бойових дій: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції; працівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Пунктом 3 Положення передбачено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 1 цього розділу, Міжвідомча комісія приймає на підставі документів, поданих комісіями, які утворені у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи.
Аналіз наведених норм права дає можливість дій висновку, що процедура надання особі статусу учасника бойових дій передбачає звернення з відповідними документами командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу, в якому проходила службу (приймала участь у бойових діях) особа, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи. На підставі наданих документів комісією виносяться рішення про надання особі статусу учасника бойових дій.
При цьому суд зазначає, що питання про надання особі статусу учасника бойових дій може бути винесено на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій осіб, які брали участь в антитерористичній операції, лише у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання та подання документів щодо певної особи комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 23 вересня 2015 року затверджено Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб.
Відповідно до пункту 2 Порядку статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається: сім'ям осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; сім'ям осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; сім'ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; сім'ям працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.
Пунктами 5, 6 Порядку визначено, що для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати органу праці та соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.
Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається органами праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.
Посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (п. 7 Порядку).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає протиправності дій голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції ОСОБА_2 , оскільки в останнього були відсутні підстави щодо скликання засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій осіб, які брали участь в антитерористичній операції та розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_3 та членам його сім'ї - дружині ОСОБА_4 , синам ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , статусу членів сім'ї загиблого учасника бойових дій, адже рішення про надання вказаних статусів приймається відповідною комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та органами праці та соціального захисту населення.
Під час судового засідання судом апеляційної інстанції встановлено, позивачем підтверджено, що ОСОБА_1 на даний час має всі необхідні документи для звернення до органу соціального захисту населення, на підставі яких останній зобов'язаний надати статус членів сім'ї загиблого учасника бойових дій позивачеві та її синам.
Крім того, постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2015 року у справі № 331/2064/15-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району надати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 статус «член сім'ї загиблого».
Також судом встановлено, що листом Управління праці та соціального захисту населення про Жовтневому району Запорізької міської ради № 01-09/П-4 від 21.014.2015 ОСОБА_1 роз'яснено порядок та зазначено перелік документів, необхідних для встановлення статусу члена сім'ї загиблого учасника бойових дій, проте позивач повторно до органу праці та соціального захисту населення із наданням необхідного пакету документів не зверталася, чим самостійно позбавляє себе та синів отримати у належний спосіб статус членів сім'ї загиблого учасника бойових дій.
Доводи апелянта щодо того, що суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що відповідач та безпосередньо Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції подають до законодавчого органу відповідні проекти нормативних актів, доповнення та зміни до діючого законодавства у сфері соціального захисту, а тому саме з їх вини останні не відповідають Конституції України, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вказані дії не були предметом розгляду в даній адміністративній справі.
Щодо посилання апелянта на не прийняття до уваги судом першої інстанції рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року у справі № 330/257/15-ц, яким встановлено факт участі ОСОБА_3 у бойових діях під час антитерористичної операції та загибелі під час бойових дій 12.08.2014 в селищі Маріїнка, Петровського району Донецької області в зоні антитерористичної операції під час виконання бойового завдання, що є підставою для надання йому статусу учасника бойових дій, а членам його сім'ї статусу «члени сім'ї загиблого учасника бойових дій», колегія суддів зазначає, що вказане рішення суду жодним чином не спростовує правомірність дій відповідача, а встановлює лише певні юридичні факти, які додатково підтверджують відсутність спірних питань щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_3 .
Також суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства в частині допущення до участі в справі неналежного представника відповідача, адже відповідно до ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно з ч. 1 ст. 58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в судових засіданнях при розгляді справи захист прав та законних інтересів відповідача здійснював представник за довіреністю, яка відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості представляти інтереси керівника установи його підлеглим.
Також суд апеляційної інстанції не вбачає в діях суду першої інстанції інших порушень норм процесуального права, на які звертає увагу апелянт, адже відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.
Матеріалами справи підтверджується, апелянтом не спростовано, що судом першої інстанції 26 лютого 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст якої складено протягом п'ятиденного строку, що відповідає вимогам процесуального закону. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що складність конкретної справи є оціночним поняттям суду та не потребує додаткового обґрунтування в цій частині останнім.
Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року в адміністративній справі № 808/9063/15 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 29 червня 2016 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова