23 червня 2016 рокусправа № 193/876/16-а (2-а/193/4/16)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2016 року по справі № 193/876/16-а (2-а/193/4/16) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, про виконання перерахунку розміру недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення,-
У квітні 2016 року ОСОБА_1 через представника (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просив визнати відмову відповідача нарахувати та виплатити йому щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2016 рік згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною; нарахувати та стягнути з відповідача щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2016 рік згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на користь ОСОБА_1 у розмірі 4 мінімальних заробітних плат - 5422 грн.; зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, у разі не надання у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 року позовну заяву - повернуто.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовув тим, що суд першої інстанції зробив хибний висновок про те, що його позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа розглянута відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України за відсутності сторін, які беруть участь у справі.
Суд першої інстанції, повернув позовну заяву виходячи з того, що ні позивачем, не його представником не виконано вимоги ухвали від 20.04.2016 року про залишення позовної заяви без руху.
Матеріалами справи встановлено, що 18.04.2016 року ОСОБА_1 через свого представника подано до Софіївського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву про визнання неправомірною відмову у нарахуванні та виплаті щорічної одноразової допомоги за 2016 рік згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нарахування і стягнення вищевказаної допомоги.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 04.05.2016 року. В своїй ухвалі про залишення позову без руху, суд першої інстанції вказував, що зміст позовних вимог, які мають значення при прийнятті рішення, не відповідають вимогам ч. 4 ст. 105 КАС України, відсутні конкретні вимоги, що унеможливлює постановлення рішення, позивачу необхідно викласти позовні вимоги відповідно до вимог закону. Суд першої інстанції вказував, що позивачем не надано до суду довідки про отримання коштів на оздоровлення за 2016 рік.
29.04.2016 року представником позивача за допомогою засобів електронного зв'язку подано до суду уточнений позов та 08.05.2016 року уточнений позов подано безпосередньо до суду.
Як зазначалась вище, 05.05.2016 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Відповідно до ч. 1,4 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, позивач не може бути позбавлений свого права звернення до суду, більше того, позивач не позбавлений права звертатись до суду з такими позовними вимогами, які вважає за потрібне, з такими вимогами, за якими вважає, що його права будуть поновлені.
Суд першої інстанції повинен враховував, що позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, змінити позовні вимоги.
Згідно ч. 4 ст. 104 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Нормами КАС України передбачене звернення осіб до суду з позовом з вимогами щодо зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Суд не може вказувати позивачу по справі з якими позовними вимогами звертатись до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 КАС України, кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Колегія суддів зазначає, що необґрунтованість позовних вимог, відсутність доказів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд має можливості самостійно витребовувати необхідні докази для розгляду справи. Нормами КАС України не передбачено як підставу для залишення позову без руху, надання або не надання позивачем відповідних додатків до позову на які вказує суд. Разом з ти, позивач в праві долучити до позову у якості додатків будь-які докази, які вважає за потрібне та вважає, що такі докази обґрунтовують зміст позову.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було помилково визначено підстави для залишення позову без руху. Ухвала про залишення позову без руху від 20.04.2016 року створила обставини, які призвели до повернення такого позову.
Відповідно до частин 1- 3 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Окрім вищевказаного, варто вказати, що суд першої інстанції залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 повинен був роз'яснити спосіб та порядок усунення недоліків позовної заяви, чого судом першої інстанції здійснено не було.
Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України, суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Тільки рішення, що прийняті після розгляду позовних вимог по суті можуть бути ухвалені судом іменем України, ухвала про повернення - іменем України не приймається.
Судом першої інстанції порушено право позивача на звернення до суду, жодних підстав передбачених ч. 3 ст. 108 КАС України для повернення позовної заяви ОСОБА_1 - не має.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2016 року по справі № 193/876/16-а (2-а/193/4/16) - скасувати.
Справу № 193/876/16-а (2-а/193/4/16) направити до Софіївського районного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук