14 червня 2016 рокусправа № П/811/3370/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Імексбанк» Гаджиєва Сергія Олександровича на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 р. по справі № П/811/3370/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Імексбанк» Гаджиєва Сергія Олександровича, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Імексбанк» Гаджиєва С.О. щодо не включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Імексбанк» Гаджиєва С.О. включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Уповноваженою особою безпідставно не було включено позивача до загального реєстру вкладників Банку, які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, а тому така бездіяльність є порушенням прав позивача, гарантованих Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і є протиправною.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Імексбанк» Гаджиєв С.О. звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржену постанову, відмовивши у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що в ході перевірки було виявлено ряд операцій щодо безготівкових перерахувань грошових коштів, що призвело до збільшення суми гарантованого відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Нікчемність правочину, здійсненого позивачем 21 січня 2015 року у відділенні АТ «Імексбанк» у м. Кіровоград, укладеного між позивачем і Банком, полягає у тому, що залучення коштів відбулось шляхом переказу коштів від ОСОБА_4 з його власних рахунків відкритих в установі Банку. Зазначені банківські операції були здійснені в період дії Постанови Національного банку України № 16/БТ від 15.01.2015 року «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних». Цією Постановою Банку було заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків. На підставі цього комісія банку прийшла до висновку щодо штучності та фіктивності створення правових підстав для отримання позивачем сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду, оскільки видача/виплата або перерахування грошових коштів не проводилась, а на підставі поданих банку платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям.
Позивач та третя особа письмових заперечень не направили.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення апелянту - 03.06.2016 року та третій особі - 03.06.2016 року, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Судова повістка, направлена на адресу позивача, повернулась за закінченням терміну зберігання, що, відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається належним повідомленням.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2015 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» в особі начальника відділення 304 АТ «Імексбанк» у м. Кіровограді укладено договір про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «Постійний клієнт» 3 міс. 17% (а.с.6, 25). Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 21.01.2015 року внесено кошти у розмірі 150 000,00 грн. (а.с.7, 26). Постановою Національного банку України від 15.01.2015 року №16/БТ Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. Для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови встановлено обмеження, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсягу таких операцій на дату прийняття цієї постанови ( у розрізі валют), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі (а.с.78-80). На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року №50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» (а.с.81-83) рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 року №16 з 27 січня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича (а.с.84-85). Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»» рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015 року №105 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року по 26 травня 2016 року включно (а.с.86-87). Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.10.2015 року №189 відкликано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Імексбанк» у Северина Юрія Петровича з 20.10.2015 року, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Імексбанк» Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20.10.2015 року (а.с.88). Актом №06/04.2015 р. проведення перевірки документів, пов'язаних з укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових), а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб встановлено операції із зняття готівкових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих в установі банку з подальшим внесенням знятої суми на рахунки іншої фізичної особи, відкриті в установі банку. За наявними в банку первинними документами вказані послуги були надані клієнтам банку в той час, як обсяг проведених операцій перевищував наявні в касі Банку залишки готівкових коштів, або коли взагалі мало місце відсутність будь-яких залишків готівки в касі банку чи підкріплення каси протягом операційного дня. Серед таких операцій наведено операції зі зняття готівкових коштів ОСОБА_4 та внесення коштів ОСОБА_2 (а.с.69-76). 10.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. із заявою щодо внесення до затвердженого реєстру вкладників АТ «Імексбанк» (а.с.8). Листом №3510 від 09.075.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северин Ю.П. повідомлено ОСОБА_2, що на виконання приписів частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою була проведена перевірка укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки. На даний час результати проведеної перевірки виступають предметом досудового розслідування. порушеного СУ ГУ МВС України в Одеській області та СУ ГУ МВС України в м. Києві на предмет встановлення в діях посадових осіб банку та можливо клієнтів банку ознак протиправних діянь (а.с.9). 22.07.2015 року позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом розміщеним в ПАТ «Імексбанк» на підставі договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. (а.с.10). Листом №02-036-40592/15 від 22.10.2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив ОСОБА_2, що виплати вкладникам АТ «Імексбанк» здійснюються відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», однак у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду інформація стосовно ОСОБА_2 відсутня (а.с.11).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов'язав включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У відповідності до положень ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452) банк-агент - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону. Реєстр учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - реєстр учасників Фонду) - реєстр, який ведеться Фондом та містить відомості про участь банку в системі обов'язкового гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452 визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 4452 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 4452 виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів. Відповідно до ст. 26 Закону № 4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, уклавши договір банківського вкладу, набув статусу вкладника ПАТ «Імексбанк» в розумінні ст. 2 Закону № 4452 та після прийняття рішення про ліквідацію зазначеного банку, набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів в межах граничного розміру відшкодування коштів.
Відповідно до ст.27 Закону № 4452 встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Згідно зазначеної статті уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.Відповідно до частини шостої статті 27 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Пунктами 2, 3 розділу IV Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
З аналізу змісту наведених законодавчих норм вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Разом з тим, згідно зі ст. 28 Закону № 4452 Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Між тим, згідно з частиною другою статті 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частина третя статті 38 Закону визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Апелянт наполягає на нікчемності правочину, укладеного між позивачем та Банком, у зв'язку з чим позивач не був включений до переліку вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів вважає такі доводи неспроможними, з огляну на наступне.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною першою статті 228 цього ж Кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Таким чином, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету. Питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Проте, про наявність відповідного судового рішення про визнання недійсним договору про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. вклад «Постійний клієнт», укладеного між ПАТ «Імексбанк» та позивачем відсутнє.
Також колегія суддів вважає неспроможними доводів відповідача відносно заборони з 15.01.2015р. всім філіям і відділенням AT „Імексбанк" приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків, оскільки не встановлено, що у вказаний час дана постанова була доведена до відома ПАТ „ Імексбанк ", в тому числі його філій.
Відповідачем не доведено, що у вказаних спірних правовідносинах мало місце, яке вказує відповідач, „дроблення" банківського рахунку саме з метою незаконного отримання гарантованих державою виплат.
Посилання апелянта на висновок Верховного Суду України по справі № 826/2043/15 про те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів колегією суддів не приймається, оскільки у зазначеній справі розглядався спір між органом державної влади (управлінням Пенсійного фонду) та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги управління Пенсійного фонду при ліквідації банку.
Зазначені правовідносини врегульовані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника», за яким під час процедури ліквідації юридичної особи задовольняються вимоги кредиторів за рахунок ліквідаційної маси боржника, тоді як у разі звернення позивача (фізичної особи) за захистом своїх прав щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб врегульовано Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, постанова Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 826/2043/15 не може бути врахована під час розгляду цієї категорії справ.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Імексбанк» Гаджиєва Сергія Олександровича - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 р. по справі № П/811/3370/15 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко