16 червня 2016 року справа № 200/1438/16-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року у справі № 200/1438/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради, третя особа - Дніпропетровська міська рада, про визнання рішення протиправним та його скасування, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 29 січня 2016 року звернувся до суду з позовом до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради, третя особа - Дніпропетровська міська рада, згідно з яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом) від 02 грудня 2015 року №10/10-1348;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі позивачу містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0725 га по АДРЕСА_1, відповідно до норм містобудівного законодавства та затвердженої в установленому порядку містобудівної документації на місцевому рівні;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови АДРЕСА_1 на ділянці від АДРЕСА_3 до буд. АДРЕСА_2, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12;
- зобов'язати відповідача виключити з електронної бази даних містобудівного інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови АДРЕСА_1 на ділянці від АДРЕСА_3 до буд. АДРЕСА_2, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2010 року йому належить нежитлова будівля (літ Б-1, б1) в АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0725 га. Цільове призначення земельної ділянки: землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування). Код класифікації видів цільового призначення земель: 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови). На підставі договору оренди землі від 21.07.2015 року, укладеного між ним та Дніпропетровською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 657, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.07.2015 року зазначена земельна ділянка знаходиться у його користуванні. 23 листопада 2015 року позивач, маючи намір реалізувати своє право власності на нежитлову будівлю за зазначеною адресою шляхом її реконструкції, та відповідно намір щодо забудови земельної ділянки, на якій ця будівля розташована, через Центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради, в порядку встановленому чинним законодавством, звернувся до ГоловАПУ з заявою про надання вихідних даних для проектування, а саме містобудівних умов та обмежень на забудову вказаної земельної ділянки (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом). 03 грудня 2015 року ним в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради отримано відмову відповідача в наданні вихідних даних для проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом), яка була оформлена листом ГоловАПУ №10/10-1348 від 02 грудня 2015 року.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних дій та рішень.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає про:
- необхідність надання дозволу на забудову земельної ділянки, що передбачено п. 30 договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами спору, від 21.07.2015 року та яким є рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради;
- безпідставність висновку суду щодо наявності у об'єкта будівництва ІІ ступеня вогнестійкості у зв'язку з відсутністю проектної документації з будівництва в якій цей ступень зазначається;
- не в повній мірі відповідності вимогам законодавства України висновку суду щодо можливості розміщення об'єкту певного функціонального призначення та відповідності його вимогам містобудівної документації;
- наявність рішення Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 року № 68/12, яке є чинним та яким встановлено заборону на забудову території міста в межах червоних ліній, визначених вказаним рішенням;
- те, що предметом спору є відмова відповідача в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а не ведення відповідачем містобудівного кадастру.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач, посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2010 року позивачу належить нежитлова будівля (літ Б-1, б1) в АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0725 га. Цільове призначення земельної ділянки: землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування). Код класифікації видів цільового призначення земель: 03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) (а.с. 29-34).
На підставі договору оренди землі від 21.07.2015 року, укладеного між позивачем та Дніпропетровською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 657, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.07.2015 року зазначена земельна ділянка знаходиться у користуванні позивача (а.с. 35-38).
23 листопада 2015 року позивач через Центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради звернувся до ГоловАПУ з заявою про надання вихідних даних для проектування, а саме містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську (реконструкція нежитлової будівлі в офісну будівлю з паркінгом), що підтверджується описом (а.с. 28).
Листом ГоловАПУ №10/10-1348 від 02 грудня 2015 року, який був отриманий позивачем 03 грудня 2015 року в Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради, останньому відмовлено в наданні вихідних даних для проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень на забудову зазначеної земельної ділянки (а.с.55-56).
Відмова ГоловАПУ вмотивована тим, що в наданих позивачем на розгляд матеріалах відсутнє відповідне рішення виконавчого комітету міської ради та містобудівний розрахунок містить інформацію, яка не відповідає вимогам будівельних норм та правил, а також положенням містобудівної документації. При чому зазначено, що згідно ст. 375 ЦК України та рішення Дніпропетровської міської ради №40/15 від 14.09.11 року містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок, що перебувають у користуванні фізичних та/або юридичних осіб, надаються на підставі відповідних рішень виконавчого комітету міської ради.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка встановлює загальний порядок отримання містобудівних умов та обмежень, містобудівні умови та обмеження є однією з основних складових вихідних даних для проектування об'єктів містобудування. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року був затверджений «Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» (далі - Порядок).
У відповідності до п. 2.2. «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» визначено вичерпний перелік документів, які мають подаватися разом із заявою про намір щодо забудови земельної ділянки, а саме:
- засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
- кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
- черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
- фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2.4 «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 85 ЗК України усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності та належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Проте, подані позивачем до відповідача документи відповідають переліку, визначеному пунктом 2.2 Порядку та є достатніми для визначення відповідності наміру забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому стороною раніш зазначеного договору оренди землі від 21.07.2015 року є саме Дніпропетровська міська рада та рішенням міської ради від 14.09.2011 року № 40/15, вона не уповноважувала виконавчий комітет на здійснення будь-яких повноважень власника землі комунальної власності.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги» перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом. Забороняється вимагати від суб'єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.
Відповідно до п. 2 Тимчасового переліку адміністративних послуг, які надаються у Центрі надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради № 45/45 від 25.12.2013 року, надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є адміністративною послугою, яка надається на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» (а.с. 59).
Враховуючи те, що законом не передбачено обов'язок позивача надавати відповідачу відповідне рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради така вимога відповідача є протиправною.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми права та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем під час звернення з заявою про намір щодо забудови земельної ділянки до Центру надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради були надані усі необхідні документи, а рішення ГоловАПУ в частині відсутності в наданих на розгляд матеріалах позивачем відповідного рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про ненадання позивачем дозволу Дніпропетровської міської ради на забудову вказаної земельної ділянки, враховуючи умови договору оренди землі, суд апеляційної інстанції зазначає, що ця обставина згідно з Листом ГоловАПУ №10/10-1348 від 02 грудня 2015 року не була підставою для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Крім того, як вірно зазначено позивачем в запереченнях на апеляційну скаргу містобудівні умови не є документом, який дає право здійснювати будівництво об'єктів містобудування, а надання зазначеного дозволу необхідно саме для цього.
Також, судом першої інстанції під час судового розгляду вірно встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, наступні обставини.
Відповідно до додатку 3.1 «Протипожежні вимоги», таблиця 1, примітка 8 ДБН 360-92** відстані між житловими, громадськими, а також житловими і громадськими будівлями не нормуються при сумарній площі забудови, включаючи незабудовану площу між ними, яка дорівнює найбільшій допустимій площі забудови (поверху) одного будинку того ж ступеня вогнестійкості без протипожежних стін відповідно до чинних нормативів за винятком будинків індивідуальної забудови. При визначенні відстані між житловими і громадськими будівлями площу забудови (поверху) треба приймати як для громадських будинків.
Відповідно до п. 2.16 ДБН В.1.1-7-2005 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» ступінь вогнестійкості будинку встановлюють залежно від його призначення, категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки, висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку». Призначення існуючого будинку - житловий. ДБН 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» регламентує нормовану площу поверху залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків.
Існуючий будинок по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську поруч зі спірною нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську має 10 поверхів. Згідно з таблицею 2 розділу «Протипожежні вимоги» ДБН 2.2-15-2005 10 поверхів це найбільша кількість поверхів, дозволена для будинків II ступеню вогнестійкості, або кількість поверхів, дозволена для будинків I ступеню вогнестійкості. III ступінь вогнестійкості вже не дозволяє будувати будинки вище 5-ти поверхів, таким чином існуючий 10-ти поверховий житловий будинок не може бути III ступеню вогнестійкості.
У відповідності до п. 2.17 ДБН В.1.1-7-2005 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях відповідно до таблиці 4. Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості наведено довідково в додатку Д. Існуючий будинок має залізобетонні перекриття та покриття, зовнішні огороджувальні конструкції із силікатної цегли. Тобто, згідно з таблицею Д.1 додатку Д ДБН В.1.1-7-2005, існуючий будинок має конструктивні характеристики, притаманні будинкам I або II ступеню вогнестійкості, тобто має ступень вогнестійкості не нижче II.
Існуючий 10-ти поверховий житловий будинок та об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 м. Дніпропетровська мають II ступень вогнестійкості. Найбільш допустима площа забудови (площа пожарного відсіку) для громадських будівель II ступеня вогнестійкості умовною висотою понад 26,5 м складає 2200 м2, згідно з ДБН В.2.2-9-2009 (розділ 9.3 «Поверховість та вогнестійкість будинків», таблиця 2).
Площа забудови об'єкту будівництва по АДРЕСА_1 - 302 м2. Площа забудови існуючого 10-ти поверхового житлового будинку - 460 м2. Сумарна площа забудови, включаючи незабудовану площу між будівлями, становить близько 800 м2, тобто будівлі складають протипожежний відсік (менший за нормовані 2200 м2), і відстань між ними не нормується.
Стосовно побутового розриву між об'єктом будівництва та існуючим 17-ти поверховим житловим будинком. Згідно з роз'яснення Мінрегіонбуду, опублікованому в «Інформаційному бюлетені» № 4-2005, «побутовий розрив - відстань, передбачена для забезпечення зорового комфорту мешканців житлових будинків, що розташовані один навпроти другого».
Відповідно до п. 3.13 ДБН 360-92** відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог, крім того, і від гаражів.
Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.
Отже, на підставі зазначених норм права, якими передбачені підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а також той факт, що офісна будівля з паркінгом, що має проектуватися по АДРЕСА_1 виходить до довгої сторони 17-ти поверхового житлового будинку торцем без вікон, тобто за відсутності вікон житлових кімнат, спрямованих на вікна житлового будинку та погіршуючих зоровий комфорт його мешканців, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що норма в частині побутових розривів на спірний об'єкт будівництва не повинна застосовуватися, а рішення ГоловАПУ в частині не врахування у містобудівному розрахунку додатку 3.1 ДБН 360-92** та п. 3.13 ДБН 360-92** є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо доводів відповідача про невизначеність вогнестійкості об'єкту яка повинна бути визначена під час розроблення проектної документації, оскільки доказів наявності такої позивач суду не надав та в містобудівному кадастрі такі матеріали відсутні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з наявними в матеріалах справи документами (листи автора проекту ОСОБА_4 від 07.12.2015 року, 11.02.2016 року та пояснення позивача) ступень вогнестійкості об'єкта визначена за його характеристиками та згідно з класифікацією наведеною в ДБН «Пожежна безпека об'єктів будівництва».
Крім того, на час звернення позивача до відповідача мова не йшла про будівництво вказаного будинку, коли ступень вогнестійкості визначається проектною документацією відповідно до запроектованих показників об'єкта.
При цьому, невідповідність на думку відповідача положень містобудівного розрахунку будівельним нормам та правилам не є визначеною законом підставою для відмови в наданні вихідних даних для проектування.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.02.2012 року № 7/14-1575, оскільки цим листом не встановлюються підстави для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а лише зазначено про необхідність повідомляти про певні невідповідності містобудівного розрахунку будівельним нормам та правилам, положенням містобудівної документації в десятиденний строк. В той же час рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки приймається в семиденний термін і єдиною підставою для відмови в наданні містобудівних умов, є невідповідність намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні. Тобто підстави для повідомлення не є тотожними з підставами для прийняття рішення про відмову в наданні містобудівних умов.
Крім того, суд першої інстанції вірно з'ясував, при дослідженні викопіювання з Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська та схеми визначених червоних ліній, вбачається невідповідність схеми до Генерального плану розвитку міста, оскільки згідно з Генеральним планом розвитку міста межі території багатоквартирної житлової забудови, в місті розташування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, обмежені існуючою забудовою таким чином, що вказана нежитлова будівля розташована саме в межах території багатоквартирної житлової забудови. При чому Генеральним планом розвитку міста не передбачено існування в цьому місті будь-яких запроектованих або існуючих вулиць, доріг або майданів, в габаритах червоних ліній яких розташовувалась би будівля по АДРЕСА_1. А червона лінія, позначена на схемі визначених червоних ліній, зміщена вглиб кварталу таким чином, що існуюча забудова, в тому числі зазначена будівля, опиняється за габаритами цієї лінії, що не відповідає Генеральному плану розвитку м. Дніпропетровська.
У відповідності до п. 14 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
У відповідності до п. 6 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об'єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.
У відповідності до п. 3.2 рішення Дніпропетровської міської ради №68/12 від 15.06.11 року ГоловАПУ доручено забезпечити внесення закоординованих червоних ліній в електронну базу даних містобудівного кадастру.
Отже, враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність на час розгляду справи відповідної містобудівної документації, яка була б затверджена в установленому законодавством порядку та відповідно до якої було б визначено червоні лінії АДРЕСА_1, а інформація про вказані червоні лінії не могла бути внесена до електронної бази даних містобудівного кадастру, оскільки така інформація була внесена без виконання робіт з координування вказаних червоних ліній, з чим погодився представник відповідача під час апеляційного розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача про включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про червоні лінії та лінії регулювання забудови по АДРЕСА_1 на ділянці від АДРЕСА_3 до будинку АДРЕСА_2 та зобов'язання відповідача про виключення даної інформації є обґрунтованими, та таким, що підлягають задоволенню.
Однак, суд апеляційної інстанції враховує те, що суд першої інстанції, зазначивши в мотивувальній частині оскарженого рішення про включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії помилково не зазначив про це в його резолютивній частині.
Щодо доводів відповідача про не дослідження судом першої інстанції обставин наявності не скасованого рішення Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 року № 68/12, яким затверджені габарити червоних ліній та ліній регулювання забудови по АДРЕСА_1, які між собою співпадають. Суд апеляційної інстанції зазначає, що по-перше рішення міської ради від 15.06.2011 року № 68/12 не є містобудівною документацією, по-друге згідно з матеріалами справи відповідач не надав суду доказів, які свідчать про те, що відповідна містобудівна документація, яка була б затверджена в установленому законодавством порядку та якою визначено червоні лінії по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську на цей час розроблена. Таким чином рішення міської ради від 15.06.2011 року №68/12 в частині визначення меж червоних ліній АДРЕСА_1, у встановленому законом порядку, зокрема на підставі затвердженої містобудівної документації, на теперішній час не виконано.
Суд апеляційної інстанції також не погоджується з доводами відповідача про те, що предметом цього спору є лише правомірність відмови в видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а не ведення відповідачем містобудівного кадастру, оскільки згідно з вимогами, які викладені у позові, ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії відповідача пов'язані саме з веденням містобудівного кадастру, які полягали в неправомірному включенні до нього певної інформації.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Однак, резолютивна частина постанови повинна бути частково змінена з урахуванням вищезазначеного щодо не закоординованих червоних ліній.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2016 року у справі № 200/1438/16-а - змінити виклавши абзац 4 та 5 її резолютивної частини в наступній редакції:
- визнати неправомірними дії Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради щодо включення до електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови АДРЕСА_1 на ділянці від АДРЕСА_3 до буд. АДРЕСА_2, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12;
- зобов'язати Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради виключити з електронної бази даних містобудівного кадастру інформації про не закоординовані червоні лінії та лінії регулювання забудови АДРЕСА_1 на ділянці від АДРЕСА_3 до буд. АДРЕСА_2, які затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.06.2011 №68/12.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 22 червня 2016 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко