14 червня 2016 рокусправа № 333/8131/15-а (2-а/333/14/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2016 року
у справі № 333/8131/15-а (2-а/333/14/16)
за позовом ОСОБА_1
до Запорізької митниці ДФС, заступника начальника Запорізької митниці ДФС Стеценка Володимира Миколайовича
про визнання протиправними та скасування постанови по справі про порушення митних правил,-
13 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізької митниці ДФС, заступника начальника Запорізької митниці ДФС Стеценко Володимира Миколайовича про скасування постанови заступника начальника Запорізької митниці Міндоходів Стеценка Володимира Миколайовича від 22 липня 2014 року №0145/11200/14 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та закриття справи про порушення митних правил.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення митних правил позивач не допускав, оскаржувана постанова прийнята без участі позивача. Крім того, порушення митних правил мало місце 06 вересня 2012, а оскаржувана постанова прийнята 22 липня 2014 року, тобто після закінчення шестимісячного строку, встановленого чинним законодавством.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову заступника начальника Запорізької митниці Міндоходів Стеценка Володимира Миколайовича від 22 липня 2014 року №0145/11200/14 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що спірна постанова в справі про порушення митних правил від 22 липня 2014 року №0145/11200/14, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, не відповідає вимогам частини 1 статті 467 Митного кодексу України, а саме постанова прийнята після закінчення строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова мотивована тим, що закриття провадження по справі про порушення митних правил є виключною компетенцією відповідача, а відтак суд не наділений повноваженнями своїм рішенням замінювати орган, до виключної компетенції якого відноситься ця функція.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Запорізька митниця ДФС подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги митний орган зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що виявлене порушення позивачем митних правил (відсутність перетину митного кордону України транспортними засобами в пунктах пропуску в напрямку вивезення) є триваючим і обчислюється з дня виявлення правопорушення, тому спірну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесено у межах строків, встановлених частиною 1 статті 467 Митного кодексу України.
У зв'язку з неявкою сторін та їх представників, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду з наступних підстав.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 липня 2014 року заступником начальника Запорізької митниці Міндоходів Стеценком Володимиром Миколайовичем винесено постанову в справі про порушення митних правил №0145/11200/14, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.
Підставою для прийняття зазначеної постанови стали наступні обставини.
Так, 25 травня 2014 року, в ході проведення перевірки законності ввезення на митну територію України іноземних транспортних засобів особистого користування громадянином України ОСОБА_1, Запорізькою митницею Міндоходів від Управління Служби Безпеки України отримано лист від 19 травня 2014 року №59/3/4-774нт щодо фактів перетину державного кордону України ОСОБА_1. За інформацією з центральної підсистеми «Гарт-ЦП» глобальної автоматизованої інформаційної системи «Гарт» Державної Прикордонної Служби та бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України установлено, що 25 серпня 2012 року в зоні діяльності м/п «Краковець» Львівської митниці по смузі руху «Зелений коридор» ОСОБА_1 на митну територію України ввезено транспортний засіб «HONDA CIVIC», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер «НОМЕР_2» (країна реєстрації: Республіка Польща) в митному режимі «Транзит».
Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту строк транзитного перевезення становить - 10 діб.
Отже, ОСОБА_1 повинен був вивезти вищевказаний транспортний засіб в строк до 06 вересня 2012 року.
Між тим, станом на 27 червня 2014 року згідно бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України вищевказаний транспортний засіб не вивезено за межі митної території України.
При цьому, в митні органи із заявами про зміну митного режиму, подовження строків перебування транспортного засобу на митній території України, перебування під дією форс-мажорних обставин або надання дозволу на право користування/розпорядження транспортним засобом «HONDA CIVIC», кузов НОМЕР_1, реєстраційний номер «НОМЕР_2» позивач не звертався.
Таким чином, позивачем перевищено встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення більше ніж на 10 діб, що стало підставою для складання протоколу про порушення митних правил від 27 червня 2014 року №0145/11200/14 за ознаками, передбаченими частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, який складено без участі ОСОБА_1. При цьому, про місце і час розгляд справи про порушення митних правил №0145/11200/14 позивача повідомлено належним чином, що підтверджується листом Запорізької митниці від 02 липня 2014 року №08-70-53-35/1801, який направлено рекомендованим листом №6904103619538, а також повідомленням органу зв'язку про вручення 04.07.2014 року ОСОБА_1 поштового відправлення (а.с.57).
В подальшому, заступником начальника Запорізької митниці Міндоходів Стеценком Володимиром Миколайовичем винесено постанову в справі про порушення митних правил від 22 липня 2014 року №0145/11200/14.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування постанови від 22 липня 2014 року №0145/11200/14, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови в справі про порушення митних правил, у зв'язку з отриманням спірної постанови лише 05 листопада 2015 року. Також встановлено, що митницею прийнято постанову в справі про порушення митних правил від 22 липня 2014 року №0145/11200/14 після закінчення строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що не відповідає вимогам частини 1 статті 467 Митного кодексу України. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо закриття провадження по справі про порушення митних правил суд зазначив, що таке рішення є виключною компетенцією відповідача, а відтак суд не наділений повноваженнями своїм рішенням замінювати орган, до виключної компетенції якого відноситься ця функція.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального права щодо строку звернення з адміністративним позовом.
Так, всупереч частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не подані, а у матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 постанови митниці від 22 липня 2014 року №0145/11200/14 саме 05 листопада 2015 року.
В той же час, як свідчать матеріали справи, 27 червня 2014 року головним державним інспектором оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Запорізької митниці Міндоходів Бойчун Олександром Олександровичем складено протокол №0145/11200/14 про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1, яким виявлено ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, а саме позивачем перевищено встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення більше ніж на 10 діб. При цьому, у протоколі зазначено час та місце розгляду справи, а саме: «розгляд справи відбудеться за адресою: 22 липня 2014 року о 15 год. 30 хв. м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, каб. 101». Зазначений протокол направлено на адресу позивача рекомендованим листом від 02 липня 2014 року №08-70-53-35/1801, який отримано позивачем особисто 04 липня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Доказів на підтвердження наявності обставин, що перешкоджали позивачу прибути на розгляд справи чи своєчасно з'ясувати результат розгляду, позивач не надав, як і відповідних пояснень.
Отже, знаючи про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, ОСОБА_1 своєчасно міг та повинен був дізнатися про наявність постанови щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Крім того, судом установлено, що постанову від 22 липня 2014 року №0145/11200/14 про притягнення до адміністративної відповідальності направлено позивачу рекомендованим листом №6900608237120 23 липня 2014 року, що підтверджується фіскальним чеком ПН 215600426655.
Слід також зазначити, що докази, які б підтверджували неможливість отримання позивачем копії постанови від 22 липня 2014 року, у матеріалах справи відсутні, як і відсутні пояснення з даного питання.
У відповідності до частин 1, 4 статті 529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
В свою чергу, згідно з частинами 1 та 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Отже, встановлені вище обставини справи свідчать, що позивачем пропущений законодавчо встановлений строк оскарження постанови в справі про порушення митних правил. При цьому обставини, які б свідчили про поважні причини пропуску такого строку, із наявних в матеріалах справи документів не вбачаються.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування наслідків, встановлених частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом також врахована і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги по суті, допустив порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно до статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2016 року підлягає скасуванню, а позовна заява залишенню без розгляду.
Стосовно судового збору слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За змістом ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
На підставі зазначеного, враховуючи ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2016 року про відстрочення відповідачу сплати судового збору за подання апеляційної скарги, слід стягнути з Запорізької митниці ДФС до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1339, 80грн.
Керуючись ст..ст. 88, 197, 198, 203, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ухвалиВ:
Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - задовольнити частково.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2016 року у справі № 333/8131/15-а (2-а/333/14/16) - скасувати.
Позовні вимоги залишити без розгляду.
Стягнути з Запорізької митниці ДФС (ЄДРПОУ 39477764, 69041, м.Запоріжжя, вул..Кремлівська, 12) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1339, 80 грн. за реквізитами:
отримувач коштів УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274 Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача 31217206781004 Код класифікації доходів бюджету 22030101.
призначення платежу: *; 101; судовий збір: за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (ЄДРПОУ: 34513210).
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання судовим рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: А.О. Коршун